Ухвала
від 27.04.2018 по справі 359/3104/18
БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/3104/18

Провадження № 1-кс/359/833/2018

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2018 року Бориспільський міськрайонний суду Київської області у складі :

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією клопотання слідчого СВ Бориспільського ВН ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 погоджене з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №42016111100000407 від 19 грудня 2016 року, відносно -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області, українки, громадянки України, пенсіонерки, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 .

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши пояснення підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_7 думку прокурора ОСОБА_3 , -

в с т а н о в и в :

24 квітня 2018 року слідчий СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 за погодженням прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з даним клопотанням.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016111100000407 від 19.12.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що на підставі рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09, прийнятого за позовом Бориспільської міжрайонної прокуратури, за територіальною громадою Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74; код за ЄДРПОУ: 04054837) визнано право комунальної власності на приміщення банно-прального комбінату «Лотос» (А-ІІ), загальною площею 727,9 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79-А.

Зазначене судове рішення 27.07.2011 року набрало законної сили та залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 року у справі № 14/033-09 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2016 у справі № 14/033-09, якою відмовлено у перегляді рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами.

Зважаючи на це, 27.12.2014 року здійснено державну реєстрацію права комунальної власності Бориспільської районної ради на вказану будівлю (номер запису про право власності: 8305914).

Окрім того, вказане приміщення передане у володіння КП Бориспільської районної ради «Зубр» (08340, Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Нова, 1; код за ЄДРПОУ: 34812610) на праві господарського відання, що підтверджується рішенням Бориспільської районної ради від 19.09.2013 року № 325-23-VI та п. 1 Статуту КП Бориспільської районної ради «Зубр», затвердженого рішенням Бориспільської районної ради від 18.10.2016 року № 96-08-VII.

Встановлено, що ОСОБА_4 на підставі установчого договору затвердженого розпорядженням Голови Бориспільської райдержадміністрації № 151 від 22.03.2001 року, набула право власності на 97 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79-А; код за ЄДРПОУ: 20581476) та на підставі протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Іріко» від 30.02.2001 № 2 включена в перелік засновників та учасників даного товариства. Відповідно до п. 2.1 Статуту ТОВ «Іріко» від 25.12.2006 року, ОСОБА_4 являється кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Іріко».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про господарські товариства», засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. б) ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційної частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів. Аналогічну норму містить п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦК України.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ «Іріко» від 25.12.2006 року, учасники отримують прибуток на базі Державного комунального виробничо-комерційоного підприємства банно-пральний комбінат «Лотос».

Поряд з цим, 31.10.2016 року генеральним директором ТОВ «Іріко» ОСОБА_8 видано довіреність № 118 на представництво інтересів ТОВ «Іріко» ОСОБА_4 в органах державної влади, в тому числі у відділеннях державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у Київській області з питань внесення змін і включення відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, отримання відомостей та витягу про юридичну особу та з правом підпису від імені ТОВ «Іріко» документів, заяв та скарг, у зв`язку з цим ОСОБА_4 набула статусу службової особи ТОВ «Іріко» за спеціальним повноваженням.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне заволодіння чужим майном приміщенням банно-прального комбінату «Лотос» (А-ІІ), загальною площею 727,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває у комунальній власності територіальної громади Бориспільського району в особі Бориспільської районної ради (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 74; код ЄДРПОУ: 04054837), шляхом зловживання довірою державного реєстратора.

З метою усунення перешкод для державної реєстрації права приватної власності на зазначений об`єкт нерухомого майна, 08.11.2016 року ОСОБА_4 та невстановленими досудовим розслідуванням особами надано державним реєстраторам Київської обласної філії комунального підприємства «Солом`янка Сервіс» Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації документи, на підставі яких з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна видалено усі записи щодо приміщення банно-прального комбінату «Лотос» (А-ІІ), загальною площею 727,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю в зазначених державних реєстрах будь-яких відомостей щодо приміщення банно-прального комбінату «Лотос» (А-ІІ), загальною площею 727,9 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , 08.11.2016 року о 18 год. 10 хв. ОСОБА_4 , будучи за спеціальним повноваженням службовою особою товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 79-А; код ЄДРПОУ: 20581476), засновником, учасником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Іріко», якій належить 97% статутного капіталу ТОВ «Іріко», розраховуючи на отримання додаткового прибутку (дивідендів) від діяльності ТОВ «Іріко», перебуваючи в приміщенні комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району», розташованого за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, 93, будучи обізнаною про набрання законної сили рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 у справі №14/033-09, попередньо отримавши довіреність, видану генеральним директором ТОВ «Іріко» ОСОБА_8 від 31.10.2016 року №118 на представництво інтересів ТОВ «Іріко» ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, шляхом обману державного реєстратора КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_9 , з метою державної реєстрації права приватної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Іріко», подала зазначеному державному реєстратору наступні документи: договір купівлі-продажу державного майна при викупі № 875 від 29.03.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 ; акт приймання-передавання від 02.12.1996 року; свідоцтво про власність від 21.08.1996, виданого Бориспільським представництвом Регіонального відділення Фонду державного майна по Київській області; довідку про адресу об`єкта нерухомого майна № 143/1-14, видану управлінням містобудування архітектури виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області; технічний паспорт від 13.04.2009 року, виданий Бориспільським комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації».

Разом з тим, вказані документи не є правовстановлюючими та не встановлюють право власності, що визначено рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/033-09.

В подальшому, 16.11.2016 року о 10 год. 24 хв. державним реєстратором комунального підприємства «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» ОСОБА_9 , будучи введеним в оману ОСОБА_4 , прийнято рішення №32373698, на підставі якого за ТОВ «Іріко» зареєстровано право приватної власності на цілісний майновий комплекс «Банно-пральний комбінат «Лотос», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1085064232105, вартість якого станом на 16.11.2016 складала 7682110 грн.

10 квітня 2018 року ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: рапортом від 19 грудня 2016 року; рапортом від 23 грудня 2016 року; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_11 від 05 січня 2017 року; висновком про вартість нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення банно-прального комбінату, загальною площею 727, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 від 25 квітня 2016 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 10 січня 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 10 січня 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 11 січня 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 23 січня 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 27 січня 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 06 лютого 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 09 лютого 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 19 липня 2017 року; протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 07 серпня 2017 року; протоколом огляду від 27 листопада 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 06 січня 2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07 грудня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 06 грудня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 06 грудня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 06 грудня 2017 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 12 грудня 2017 року; висновком експерта відділу технічних досліджень документів та почерку лабораторії криміналістичних видів досліджень Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 22 березня 2018 року;

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3 ч.1 ст.177КПК України:

-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення (злочин);

-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України з метою перешкоджання встановлення завданих збитків від вчинення кримінального правопорушення (злочину) підозрювана ОСОБА_4 може вплинути на експерта, оскільки на даний час в рамках кримінального провадження здійснюється будівельно-оціночна експертиза для встановлення ринкової вартості нежитлового приміщення банно-прального комбінату, загальною площею 727, 9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив обрати підозрюваній запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник та підозрювана проти задоволення клопотання заперечили, подали докази на підтвердження своїх доводів про відсутність підстав для наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, та просили відмовити в задоволенні заявленого прокурором клопотання.

Заслухавши думку прокурора, пояснення захисника та підозрюваної, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального право-порушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується доказами, наданими слідчим до клопотання та не спростовується доказами, наданими в судовому засіданні захисником.

Вище вказані докази в сукупності свідчать про обґрунтованість підозри, пред`явленій ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідност.12 КК Україниє особливо тяжким злочином, за вчинення котрого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у ст.5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27.111997, §57).

Згідно практики ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

В п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - ЄСПЛ зазначив, «що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 51 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб

затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що на даний час стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України Кодексу, і на які вказує прокурор.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбаченихст.177 КПК України, а саме тих, що підозрювана може впливати на експерта та може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що такі доводи є необґрунтованими, а є лише припущеннями слідства. З цього приводу, прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних ризиків.

Надані в судовому засіданні прокурором копії розписок в отриманні повістки про виклик та фіскальні чеки до них, щодо направлення підозрюваній за адресами : АДРЕСА_4 та за адресою : АДРЕСА_1 , а також копії повісток направлених ОСОБА_4 на адресу : АДРЕСА_1 , щодо необхідності явки до слідчого 13, 17, 20 квітня 2018 року, суд оцінює критично виходячи з наступного.

Згідно ст. 133 та ч. 1, 2, 6 ст.135 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.

Згідно наявних роздруківок відстежень відправлення з офіційного сайту Укрпошти встановлено, що адресатом не отримано відправлення за адресами : АДРЕСА_4 та за адресою : АДРЕСА_1 .

З відстеження, роздрукованого з офіційного сайту Нова пошта встановлено, що 11 квітня 2018 року адресатом отримано наступні документи : три повістки про виклик до слідчого на 13, 17, 20 квітня 2018 року (в одному пакеті) та пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного разом з повідомленням про підозру (в іншому пакеті). Дані відправлення здійснено на адресу : АДРЕСА_1 .

Дійсно, згідно відомостей адресно довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області від 29 березня 2018 року ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та листом від 25 січня 2018 року надісланого прокурору Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повідомляла, що всю кореспонденцію бажає отримувати саме за цією адресою.

Проте, 05 березня 2018 року, під час проведення обшуку за адресою : АДРЕСА_1 , в тому числі прокурором ОСОБА_3 , встановлено, що даною квартирою наразі користується громадянин Італії Gianfranco Carriero, який має дипломатичний статус та є недоторканим.

У зв`язку з чим всі відправлення здійснені за допомогою Укрпошти чи Нової лінії, є неналежними доказами вручення ОСОБА_4 повісток про виклик, оскільки слідчому та прокурору було достеменно відомо з 05 березня 2018 року про той факт, що підозрювана фактично не проживає за адресою : АДРЕСА_1 . Доказів протилежного суду не надано.

Крім того, відправлення здійсненні слідчим на ім`я ОСОБА_4 за адресою : АДРЕСА_4 , також не заслуговують на увагу, оскільки доказів проживання, користування, оренди, тощо підозрюваною цим майном, суду не надано.

Рапорт прокурора ОСОБА_3 від 07 березня 2018 року та рапорт слідчого ОСОБА_6 від 10 квітня 2018 року щодо здійснення ОСОБА_4 телефонограми і виклику до слідчого, суд також оцінює критично, оскільки дані рапорти не містять відміток про вхідну реєстрацію у відповідному органі та не мають чітких даних щодо : дати, часу і місця, на які підозрювану ОСОБА_4 викликали до слідчого чи прокурора.

Разом з тим, як вбачається з договору б/н від 12 квітня 2018 року про надання правової допомоги укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , протоколу допиту підозрюваної та пам`ятки про процесуальні права та обов`язки підозрюваного від 20 квітня 2018 року вбачається, що ОСОБА_4 залучила захисника та явилась до слідчого для допиту в якості підозрюваної.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя не вважає доводи прокурора щодо можливого переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду, доведеними.

Ризик щодо можливого впливу підозрюваної на експерта, що здійснює в даному кримінальному провадженні будівельно оціночну експертизу, наразі є лише припущенням слідчого та прокурора, оскільки доказів протилежного суду не надано.

Крім того, ні саме клопотання слідчого, ні пояснення прокурора в судовому засіданні не містять належного обґрунтування недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме : вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчим суддею враховано наявність вагомих доказів щодо можливого вчинення підозрюваною інкримінованого їй правопорушення, проте прокурором не доведено наявність жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що за встановлених у судовому засіданні обставин про особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, є пенсіонером, має двох дітей та п`ять онуків, що свідчить про її міцні соціальні зв`язки, від слідства не переховувалася, співпрацює з органами досудового слідства, має зареєстроване місце проживання за адресою : АДРЕСА_1 , проте фактично проживає з понеділка по четвер за адресою проживання доньки : АДРЕСА_5 , а з п`ятниці по неділю проживає у сина за адресою : АДРЕСА_2 , застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою є безпідставним, оскільки будь-яких доказів тому, що остання може впливати на експерта, що здійснює будівельно оціночну експертизу чи може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення, прокурором не надано та не наведено переконливих доводів цьому.

Відповідно до ч.1ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5ст.176 цього Кодексу.

Наявність підозри не є беззаперечною підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки цей запобіжний захід є винятковим, а стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків, передбаченихст.177 КК України, та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, з урахуванням даних про особу підозрюваної, тяжкість кримінального правопорушення, за яке пред`явлено підозру ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшла висновку про можливість застосування до ОСОБА_4 більш м`якого виду запобіжного заходу, а саме особистого зобов`язання, оскільки саме такий запобіжний захід є співмірним з урахуванням вимог ч. 1 ст. 177 та не суперечить ч. 5 ст. 176 КПК України.

Особисте зобов`язання, згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбаченістаттею 194 цього Кодексу.

Так, на підозрювану ОСОБА_4 слід покласти наступні обов`язки : прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду, що провадять розслідування вказаного кримінального провадження на визначений ними дату і час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або контактні засоби зв`язку; утриматися від спілкування з свідками, представником потерпілого, що є сторонами даного кримінального провадження та експертами Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

Разом з тим, ОСОБА_4 слід роз`яснити, що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст. 176-179, 183, 184,186, 192-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Бориспільського ВН ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні № 42016111100000407 від 19 грудня 2016 року щодо ОСОБА_4 відмовити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Майдан Міжгірського району Закарпатської області, українки громадянки України, пенсіонерки, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою : АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою : АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 (шістдесят) діб з моменту оголошення ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки :

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора чи суду, що провадять розслідування вказаного кримінального провадження на визначений ними дату і час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або контактні засоби зв`язку;

- утриматися від спілкування з свідками, представником потерпілого, що є сторонами даного кримінального провадження та експертами Київського науково дослідного інституту судових експертиз.

Термін дії ухвали слідчого судді слід визначити строком на 60 (шістдесят) діб з моменту оголошення ухвали до 25 червня 2018 року включно.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків, до неї може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого СВ Бориспільського ВН ГУ НП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом пяти днів з моменту її проголошення безпосередньо до Апеляційного суду Київської області.

Повний текст ухвали слідчого судді виготовлено 01 травня 2018 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудБориспільський міськрайонний суд Київської області
Дата ухвалення рішення27.04.2018
Оприлюднено01.03.2023
Номер документу73714419
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —359/3104/18

Ухвала від 27.04.2018

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Яковлєва Л. В.

Ухвала від 26.04.2018

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Вознюк С. М.

Ухвала від 25.04.2018

Кримінальне

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Вознюк С. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні