Рішення

від 14.02.2018 по справі 755/8111/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8111/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

секретаря Бурячек О.В.,

за участі учасників справи:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

відповідача - не з'явився,

третя особа - не з'явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Лангіс-ТВА про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму коштів у розмірі 114300,00 грн. (а.с. 1)

29 січня 2018 року на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Лангіс-ТВА у якості третьої особи без самостійних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, з підстав, викладених у позовній заяві, суду пояснила, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, було укладено Договір індивідуального довірчого управління капіталом №15/08, відповідно до якого відповідачем прийнято грошові кошти в розмірі 73000,00 грн. строком на 12 місяців. Відповідно до п. 1.3. Договору відповідач зобов'язувалась здійснювати позивачу виплату винагороди за користування коштами у розмірі 10% на місяць від отриманої суми, у зв'язку з чим по закінченню вказаного строку позивач мала отримати 160600,00 грн. Порушуючи вимоги Договору винагорода позивачу сплачувалась нерівними сумами, з грудня 2015 року виплати були припинені, що спричинило виникнення заборгованості у сумі 114300 грн., а всього було сплачено винагороду на загальну суму 46300,00 грн. В подальшому позивачем було направлено претензію-вимогу до відповідача щодо повернення коштів, яка залишилась без належного реагування, що призвело до звернення з даним позовом до суду.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, суд про причини неявки не повідомила, процесуальним правом подати заперечення проти позову не скористалася.

Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Лангіс-ТВА в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини неявки не повідомив.

На підставі ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Однією з основних засад цивільного законодавства є свобода договору, а сторони мають право врегулювати у договорі ,який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами та відступили від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, вибрати на власний розсуд контрагента, про що говорить ст.ст. 3,6,627 ЦК України.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства договори ,елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що 13 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір індивідуального довірчого управління капіталом №13/02, за умовами якого Інвестор передав, а Трейдер прийняв в довірче управління грошові кошти, що належать Інвесторові на правах власності, у сумі 25000,00 грн., на строк 6 місяців, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору процентна ставка за вкладеними Інвестором коштами встановлюється у розмірі 10% в місяць. Трейдер зобов'язаний здійснювати виплату винагороди Інвестору за використання активів Інвестора, яка становить 10% в місяць від вкладеної Інвестором суми зафіксованої в даному договорі. Винагорода виплачується за рішенням Трейдера 13 лютого кожного місяця.

03 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір індивідуального довірчого управління капіталом №3/03, за умовами якого Інвестор передав, а Трейдер прийняв в довірче управління грошові кошти, що належать Інвесторові на правах власності, у сумі 48000,00 грн., на строк 6 місяців, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору процентна ставка за вкладеними Інвестором коштами встановлюється у розмірі 10% в місяць. Трейдер зобов'язаний здійснювати виплату винагороди Інвестору за використання активів Інвестора, яка становить 10% в місяць від вкладеної Інвестором суми зафіксованої в даному договорі. Винагорода виплачується за рішенням Трейдера 3 числа кожного місяця.

03 березня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено Договір індивідуального довірчого управління капіталом №15/08, за умовами якого Інвестор передав, а Трейдер прийняв в довірче управління грошові кошти, що належать Інвесторові на правах власності, у сумі 73000,00 грн., на строк 12 місяців, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.1.2. Договору процентна ставка за вкладеними Інвестором коштами встановлюється у розмірі 10% в місяць. Трейдер зобов'язаний здійснювати виплату винагороди Інвестору за використання активів Інвестора, яка становить 10% в місяць від вкладеної Інвестором суми зафіксованої в даному договорі. Винагорода виплачується за рішенням Трейдера кожного 3 числа.

Пунктом 2.4. Договору врегульовано припинення дії даного договору в односторонньому порядку можливе тільки після закінчення робочого місяця. Кожна зі Сторін даного Договору вправі розірвати Договір, попередивши про це іншу згідно Договору (15 робочих днів до завершення робочого місяця).

При достроковому розірванні даного Договору з боку Інвестора або Трейдера, Трейдер зобов'язаний повернути Інвестору вкладену суму коштів, вказану в п.п.1.1 даного Договору на протязі трьох місяців без наступних виплат 10% щомісячної винагороди за цей період. (п. 2.5. Договору)

21 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 направила претензію-вимогу на адресу відповідача ОСОБА_3 з повідомленням про припинення дії договору з 03.03.2017 року, а також вимогою на протязі 7-ми діб з дня отримання цієї претензії, але не пізніше 03.03.2017 року повернути грошові кошти у розмірі 73000,00 грн. та сплатити суму винагороди за весь час користування коштами, що складає 114000,00 грн. (а.с. 8)

Факт укладання договору та передачу коштів від позивача відповідачу, підтвердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_5

Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України ,якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. (ч. 1 ст. 509 ЦК України)

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Доказів, які б спростували доводи позивача у ході розгляду справи, надано не було, що у сукупності не дає суду підстав сумніватись у наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

За вимог ч. 1 та 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі №6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі ,якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах ,у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Лангіс-ТВА про стягнення коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 114300,00 грн.

Відповідно до положень ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1143 грн. 00 коп., які сплачено позивачем при зверненні з цим позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 11, 207, 509, 526, 530, 610, 627, 628, 631, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354,355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Лангіс-ТВА про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 114300 (сто чотирнадцять тисяч триста) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1143 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення складено 23 лютого 2018 року.

С у д д я