Ухвала
від 24.04.2018 по справі 757/5417/18-к
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 квітня 2018 року апеляційну скаргу прокурора відділу правової допомоги управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 лютого 2018 року,

за участі: прокурора адвоката ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання задоволені клопотання прокурора відділу правової допомоги управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017000000001311.

В обґрунтування рішення слідчий суддя зазначив, що прокурором пропущено строк зі зверненням до слідчого судді з даним клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, яке, як встановлено судовим рішенням, є тимчасово вилученим і у встановленому порядку арештовано судом не було, у зв`язку з чим і було повернуто власнику.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора про арешт майна вилученого під час обшуку і визнаного речовими доказами та з метою забезпечення збереження речових доказів накласти у кримінальному провадженні № 12017000000001311 арешт на речі, предмети і документи, які було виявлено та вилучено 14 грудня 2017 року під час проведення санкціонованого обшуку, із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала винесена без дослідження всіх суттєвих обставин, із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Так, прокурор зазначає, що з метою з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на речі, предмети і документи, що було виявлено та вилучено 14 грудня 2017 року під час проведення обшуку.

Разом із тим, як стверджує сторона обвинувачення, повернення вилученого майна, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, його володільцям може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання чи перетворення, оскільки до таких дій можуть вдатися особи, у яких воно було вилучено, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Вчинення таких дій унеможливить у подальшому встановлення та доведення усіх обставин вчинення злочинів та осіб, винних у їх скоєнні, тобто фактично призведе до втрати доказової бази у кримінальному провадженні.

Таким чином, повернення майна особам, які у кримінальному провадженні не підтвердили свій статус володільців майна, на переконання прокурора, є неприпустиме, а отже, рішення суду є необґрунтованим.

Крім того, автор апеляційної скарги посилається на те, що згідно з вимогами ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені під час обшуку речі, предмети і документи, дозвіл на відшукання та вилучення яких було прямо надано ухвалою про дозвіл на проведення обшуку не вважаються тимчасово вилученим майном та не потребують додаткового звернення з клопотанням про накладення арешту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи представника власника майна про необхідність залишення оскаржуваної ухвали без змін а апеляційної скарги прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 22 серпня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017000000001311, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, за фактами легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, аукціонерами та службовими особами компаній «Jaspen Capital Partners Limited».

Досудовим розслідуванням встановлено, що 14 грудня 2017 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08 грудня 2017 року було проведено обшук по місцю проживання акціонера компанії «Jaspen Capital Partners Limited» ОСОБА_8 - у житлових та нежитлових приміщеннях, розташованих на земельних ділянках із кадастровими номерами № 3223155400:05:031:0060 і № 3223155400;05;031:0007 ( АДРЕСА_1 ), під час якого були вилучені речі та документи.

10 січня 2018 року старшим слідчим в особливо важливих справах ГСУ НП України ОСОБА_9 було винесено постанову про визнання речей, предметів і документів речовими доказами та приєднання їх до кримінального провадження.

Разом з тим, 15 січня 2018 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва по справі 757/76645/17-к було зобов`язано слідчого або прокурора у кримінальному провадженні повернути ОСОБА_8 вилучене майно, щодо якого подано дане клопотання. При цьому, судом встановлено, що оскільки в ухвалі слідчого судді не вказано індивідуальних ознак вилученого в ході обшуку майна, таке майно є тимчасово вилученим, разом з тим не було арештовано судом, а тому підлягає негайному поверненню власнику.

01 лютого 2018 року прокурор у кримінальному провадженні прокурор відділу правової допомоги управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту з метою збереження речових доказів на речі, предмети і документи, які було виявлено та вилучено 14 грудня 2017 року під час проведення санкціонованого обшуку в житловому будинку акціонера компанії «Jaspen Capital Partners Limited» ОСОБА_8 , розташованому на земельних ділянках із кадастровими номерами № 3223155400:05 031:0060 і № 3223155400:05:031:0007 ( АДРЕСА_1 ), із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме:

- грошові кошти: 12300 Фунтів Стерлінгів, 5 950 Євро, 5 200 доларів США;

- предмети ззовні схожі на складові частини до вогнепальної зброї: два магазини із номерами НОМЕР_1 , два дерев`яних вироби ззовні схожих на цівки, п`ять гумових виробів, один виріб ззовні схожий на рукоятку до вогнепальної зброї, три металевих ключі з вигином;

- документ із назвою «Повідомлення підозрюваного про припинення провадження від 12.08.2016» на 5 арк.;

- чорнові записи на 3 аркушах із прізвищами, адресами та номерами телефонів;

- дві карти пам`яті Micro SD із номерами SDC4/8Gb 31560-004 А00LF та SDC4/8Gb 31560-004 А000LF.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду послався на те, що прокурором пропущено строк зі зверненням до слідчого судді з даним клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, яке є тимчасово вилученим і у встановленому порядку арештовано судом не було, у зв`язку з чим і було повернуто власнику.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що вилучене під час обшуку 14 грудня 2017 року майно в житловому будинку акціонера компанії «Jaspen Capital Partners Limited» ОСОБА_8 , розташованому на земельних ділянках із кадастровими номерами № 3223155400:05 031:0060 і № 3223155400:05:031:0007 ( АДРЕСА_1 ), яке зазначене в клопотанні прокурора про накладення арешту, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обґрунтовано визнано речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені під час обшуку речі, предмети і документи, дозвіл на відшукання та вилучення яких було прямо надано ухвалою про дозвіл на проведення обшуку не вважаються тимчасово вилученим майном та не потребують додаткового звернення з клопотанням про накладення арешту, на що правильно звертає увагу прокурор в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, посилання слідчого судді про відсутність даних, на підтвердження твердження слідчого про наявність у вилученого майна ознак згідно ст. 98 КПК України, що вказує на відсутність необхідності в арешті цього майна з метою забезпечення збереження речових доказів, є безпідставним, оскільки слідчим та прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним із завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора відділу правової допомоги управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2018 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу правової допомоги управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12017000000001311, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу правової допомоги управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту майна, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, з метою збереження речових доказів на речі, предмети і документи, які було виявлено та вилучено 14 грудня 2017 року під час проведення санкціонованого обшуку в житловому будинку акціонера компанії «Jaspen Capital Partners Limited» ОСОБА_8 , розташованому на земельних ділянках із кадастровими номерами № 3223155400:05 031:0060 і № 3223155400:05:031:0007 ( АДРЕСА_1 ), із забороною відчуження, розпорядження та користування даним майном, а саме:

- грошові кошти: 12300 Фунтів Стерлінгів, 5 950 Євро, 5 200 доларів США;

- предмети ззовні схожі на складові частини до вогнепальної зброї: два магазини із номерами 0576, два дерев`яних вироби ззовні схожих на цівки, п`ять гумових виробів, один виріб ззовні схожий на рукоятку до вогнепальної зброї, три металевих ключі з вигином;

- документ із назвою «Повідомлення підозрюваного про припинення провадження від 12.08.2016» на 5 арк.;

- чорнові записи на 3 аркушах із прізвищами, адресами та номерами телефонів;

- дві карти пам`яті Micro SD із номерами SDC4/8Gb 31560-004 А00LF та SDC4/8Gb 31560-004 А000LF.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/1363/2018 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1

СудАпеляційний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення24.04.2018
Оприлюднено27.02.2023
Номер документу73726903
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —757/5417/18-к

Ухвала від 24.04.2018

Кримінальне

Апеляційний суд міста Києва

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 13.02.2018

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Москаленко К. О.

Ухвала від 13.02.2018

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Москаленко К. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні