Рішення

від 17.04.2018 по справі 760/5125/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/5125/17

Провадження №2/760/772/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кізюн Л.І.

при секретарі: Продан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки КС Володар , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українські резерви , про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму основного боргу за договором № ДВ-117.10 Прогресивний по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 грудня 2014 р. та додаткових договорів до нього у розмірі 12 527 грн. 95 коп.; стягнути з відповідача суму відсотків за договором № ДВ-117.10 Прогресивний по залученню внесків (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 грудня 2014 р. та додаткових договорів до нього у розмірі 1055 грн. 32 коп.; стягнути з відповідача суму морального збитку за порушення майнових прав, відмову виконувати умови договору та заподіяння шкоди у розмірі - 10 000 грн. 00 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 грудня 2014 р., будучи членом Кредитної спілки КС Володар , він уклав із вище зазначеною спілкою договір № ДВ-117.10 Прогресивний по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок.

Відповідно до договору № ДВ-117.10 від 25 грудня 2014 р. по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, він перерахував на рахунок відповідача суму в розмірі 10 000 грн., строком на 6 (шість) місяців.

Відповідно до п. 3.1.1 цього договору Кредитна спілка зобов'язалась повернути вкладені кошти з нарахованими на них відсотками не пізніше 25 червня 2015 року (відсоткова ставка становила 26% річних).

Згідно п. 1 додаткових договорів №№ 1 та 2 до договору № ДВ-117.10 Прогресивний по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, строк дії договору був подовжений, спочатку до 25 вересня 2015 року з підвищенням відсоткової ставки, яка відповідно до п. 2 додаткового договору № 1 становила 27% річних, та до 25 грудня 2015 року з підвищенням відсоткової ставки, яка відповідно до п. 2 додаткового договору № 2 ставила 28% річних.

Позивач вказує, що оскільки за умовами п.п. 2.1.3 та 3.4.2 договору № ДВ-117.10 від 25 грудня 2014 р. член кредитної спілки має право збільшити розмір внеску до закінчення передостаннього місяця строку дії договору, він збільшував суму внеску 2 рази, а саме 10.07.2015 року він вніс 5027 грн. 95 коп. та 07.09.2015 року він вніс 5 000 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на 25.12.2015 року загальна сума внеску відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів №№ 6, 2 та 2, а також графіку розрахунків за договором № ДВ-117.10 від 25.12.2014 року становила 20 027 грн. 95 коп.

За вище зазначеним договором йому були нараховані відсотки у розмірі 2 963 грн. 32 коп.

Відповідно до графіку розрахунків за договором № ДВ-117.10 від 25.12.2014 року за період дії договору Кредитна спілка КС Володар припинила виплачувати відсотки 21.10.2015 р.

Відповідно до графіку розрахунку відповідача по вказаному договору № ДВ-117.10 від 25.12.2014 року, значно пізніше від дати припинення договору, позивачу було частково виплачено його внесок, а саме 29.01.2016 року - 5 000 грн. 00 коп., 13.05.2016 року - 1000 грн. 00 коп., 28.09.2016 року - 1 500 грн. 00 коп.

Позивач зазначає, що відповідно до графіку розрахунків за договором № ДВ-117.10 від 25.12.2014 року, основна сума внеску становить 12 527 грн. 95 коп., сума нарахованих відсотків становить 1 055 грн. 32 коп.

Строк дії договору № ДВ-117.10 Прогресивний по залученню внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 грудня 2014 року та додаткових договорів до нього закінчився 25 грудня 2015 року. Відповідач відмовляється виплатити внесок та відсотки, вказуючи при цьому, що не може розрахуватись з ним, мотивуючи це відсутністю грошей.

Тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 13 березня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українські резерви (а.с. 60).

Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав суду заяву, відповідно до якої позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує, справу просить розглянути на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надходило. Повторно відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, без надання доказів поважності неможливості брати участь у судовому засіданні.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від третьої особи до суду не надходило.

Згідно вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Врахувавши доводи позивача та вивчивши надані письмові докази у сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ст.ст. 3, 6, 11, 525, 627, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (предмет договору, умови, визначені законом як істотні, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 19 Закону України Про кредитні спілки майно кредитної спілки формується за рахунок: вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки); плати за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів від провадження інших видів статутної діяльності; доходів від придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів; грошових та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інших надходжень, не заборонених законодавством.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 вказаного Закону кредитна спілка відповідно до свого статуту, окрім іншого, залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Частиною 1 ст. 23 Закону України Про кредитні спілки встановлено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами (ч. 3 ст. 23 Закону).

Частиною 7 ст. 10 Закону України Про кредитні спілки встановлено, що у разі припинення членства фізичної особи у кредитній спілці вступний внесок їй не повертається. Повернення обов'язкового пайового та інших внесків, крім вступного внеску, провадиться в порядку, передбаченому статутом кредитної спілки, але не пізніше ніж через один місяць після прийняття загальними зборами або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення. Повернення вкладів провадиться за взаємною згодою сторін або не пізніше строку, передбаченого відповідним договором.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 25 грудня 2014 року між сторонами, Кредитною спілкою КС Володар та членом Кредитної спілки ОСОБА_1, було укладено договір № ДВ-117.10 по залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, відповідно до умов п.1.1 якого позивач, як член кредитної спілки, зобов'язався внести протягом трьох банківських днів, наступних за днем підписання даного договору, внесок в розмірі 10 000 грн., а кредитна спілка після його використання в цілях, передбачених статутом кредитної спілки, зобов'язалась повернути позивачу внесок разом із нарахованими на нього відсотками не раніше 25 червня 2015 року, що становить 6 (шість) місяців (а.с.а.с. 11-12).

На виконання умов договору 25 грудня 2014 року позивачем було внесено кошти в сумі 10 000 грн., на підтвердження чого відповідачем у відповідності до п.2.1.1 договору позивачу було видано квитанцію до прибуткового касового ордеру №6 від 25.12.2014 року (а.с. 17).

Також сторонами не заперечувалось та вбачається з наданого відповідачем розрахунку, що в подальшому у відповідності до умов п.п. 2.2., 2.3, 2.6 договору на внесок щомісячно нараховувались відсотки в розмірі 26% річних, які зараховувались на поповнення внеску.

Пунктом 5.1 договору було встановлено, що останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 25 червня 2015 року, якщо цим договором не встановлено інше. Дія договору припиняється належним виконанням сторонами взятих на себе за даним договором зобов'язань, а також у випадку його дострокового припинення, визначеному даним договором та чинним законодавством України.

В свою чергу п. 2.7 договору було встановлено, що кредитна спілка зобов'язується достроково повернути члену кредитної спілки внесений останнім внесок повністю на першу вимогу протягом місяця з дати заявлення відповідної вимоги. При цьому, одночасно з достроковим поверненням члену кредитної спілки зробленого останнім внеску, йому виплачуються відсотки, нараховані кредитною спілкою на внесок за весь період використання залученого внеску на умовах внеску (вкладу) до запитання (на вимогу).

Дострокове повернення кредитною спілкою члену кредитної спілки внеску супроводжується укладанням сторонами додаткового договору до даного договору.

Згідно п. 2.8 договору якщо член кредитної спілки не вимагає повернення суми строкового внеску (вкладу) в зв'язку із закінченням строку, встановленого цим договором, то після настання визначеного в п. 1.1 цього договору строку договір вважається продовженим на умовах внеску (вкладу) до запитання (на вимогу).

Відповідно до п. 1 Додаткових договорів №№ 1 та 2 до договору № ДВ-117.10 по залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 грудня 2014 року, строк його дії був подовжений спочатку до 25 вересня 2015 року з підвищенням відсоткової ставки, яка відповідно до п. 2 додаткового договору № 1 становила 27% річних, та до 25 грудня 2015 року з підвищенням відсоткової ставки, яка відповідно до п. 2 додаткового договору № 2 ставила 28% річних (а.с.а.с. 13, 14-15).

Відповідно до умов 2.1.3 та 3.4.2 договору № ДВ-117.10 по залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 грудня 2014 року, член кредитної спілки має право збільшити розмір внеску до закінчення передостаннього місяця строку дії даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 10.07.2015 року було внесено кошти в сумі 5027 грн. 95 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 10 липня 2015 року, а 07 вересня 2015 року було внесено 5 000 грн. 00 коп, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2 від 07 вересня 2015 року (а.с. 17).

В своєму позові позивач просив стягнути з відповідача суму внеску в розмірі 12 527 грн. 95 коп. та нарахованих відсотків в сумі 1 055 грн. 32 коп., керуючись наданим до позовної заяви розрахунком (а.с. 16).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору.

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи, що на звернення позивача останньому внесок та нараховані відсотки повернуто не було та не повернуто у строки, визначені п.п. 1.1, 5.1 договору, а також по теперішній час, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині повернення внеску та нарахованих відсотків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди за порушення майнових прав, відмову виконувати умови договору та заподіяння шкоди його здоров'ю у розмірі 10 000 грн., то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Так, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'ям або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Таким чином, до загальних підстав відповідальності, встановлених ст. 1167 ЦК України, для покладення відповідальності на заподіювача моральної (немайнової) шкоди, відповідно, необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди; протиправність дій заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В п. 9 Постанови Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд роз'яснив: Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів заподіяння йому шкоди та ушкодження здоров'я діями відповідача.

З огляду на викладене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати у розмірі 640,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законом України Про кредитні спілки , Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , ст.ст. 10, 12, 13, 76-80, 141, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, на підставі 3, 6, 11, 23, 202, 207, 525, 610, 611, 627, 629, 638, 1167 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки КС Володар , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українські резерви , про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки КС Володар на користь ОСОБА_1 неповернуту суму внеску за договором № ДВ-117.10 Прогресивний по залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 грудня 2014 року в розмірі 12 527 (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять сім) гривень 95 копійок, нараховані та невиплачені відсотки за договором в розмірі 1 055 (одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 32 копійки, 1 000 (одну тисячу) гривень 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди, та 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві 26 лютого 2002 року.

Відповідач: Кредитна спілка КС Володар , місцезнаходження: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, ЄДРПОУ 26476970.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Українські резерви , місцезнаходження: м. Київ, вул. Лебедєва-Кумача, 5, ЄДРПОУ 25289272.

Суддя Л.І. Кізюн