Ухвала

від 10.04.2018 по справі 335/9691/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа № 335/9691/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №335/9691/17 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження №11сс/778/375/18 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 42017081060000145, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника арештованого майна ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

представник власника арештованого майна - ОСОБА_7 , звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Січ-резерв» з наведенням переліку відповідного майна.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що накладення арешту на вказане майно має на меті збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі представник власника арештованого майна - ОСОБА_7 просить вищевказану ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Січ-резерв», відмовити.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що винесена ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд не повно з`ясував обставини та прийняв оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права. Так, на думку, апелянта, судом не вказано та з матеріалів поданого клопотання не вбачається обґрунтованих підстав для розгляду клопотання без виклику власника даного майна. Розгляд клопотання про арешт майна особи без її участі, як вказує апелянт, порушує основні принципи кримінального судочинства. Крім того, судом не було надіслано оскаржувану ухвалу ТОВ «Січ-Резерв», що є порушенням норм процесуального права, а саме ч.7 ст. 173 КПК України. Апелянт вважає, що наведене в оскаржуваній ухвалі обґрунтування накладення арешту на вказане майно, без наведення реальних підстав виключної необхідності такого арешту, не обґрунтовує накладення арешту на майно ТОВ «Січ Резерв». На думку апелянта, мотивувальна частина ухвали не містить жодних обґрунтувань щодо висновків слідчого судді про те, що право власності набуто та зареєстровано в державному реєстрі «в результаті можливого вчинення кримінального правопорушення», а вказує лише на інформаційну довідку з реєстру речових прав на нерухоме майно, яка відображає наявність чи відсутність у юридичної особи нерухомого майна. Слідчий суддя не навів жодних підстав вважати, що не накладення арешту може спричинити приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення вказаного нерухомого майна. Крім того, слідчим суддею не надано правової оцінки тому, що об`єкти нерухомості за складом ст. 191 КК України не можуть вважатись речовим доказом взагалі. Апелянт також зазначає про те, що в матеріалах провадження відсутні та взагалі не існує заяв, ні від попередніх власників, ні від ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ» щодо незаконного заволодіння їх майном у відповідності до ст.191 КК України, за якою нібито здійснюється кримінальне провадження, в рамках якого накладено арешт. Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки наданих прокурором матеріалів, а арешт накладений на майно безпідставно. Крім того, апелянт окремо наводить обставини, які на його думку, свідчать про упереджене ставлення судді ОСОБА_1 до Запорізької ОО ТСО України та пов`язаних з організацією справ, вказує на наявність підстав для самовідводу, що в порушення норм КПК України не було зроблено.

Колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ТОВ «Січ-Резерв» не пропущений, оскільки провадження розглянуто без участі представника цього товариства та без належного повідомлення товариства про такий розгляд. Копію ухвали керівник товариства отримав 23 березня 2018 року, а апеляційну скаргу подав - 27 березня 2018 року, тобто у передбачений законом строк.

Згідно з ухвалою суду, прокурор Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42017081060000145 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

У клопотанні зазначив, що органом досудового розслідування 10 серпня 2017 року вивченням Інтернет-порталу «Інформаційно-аналітичний портал «Forpost.media» (http://forpost.media) з`ясовано, що на вказаному порталі розміщено статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». За результатами вивчення зазначеної публікації, складено відповідний рапорт на підставі якого, того ж дня Запорізькою місцевою прокуратурою №2 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017081060000145 внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України. Так, в публікації зазначено, право власності на окремі будівлі та споруди Запорізькою обласною організацією товариства сприяння обороні України (ЄДРПОУ 02725003) були передані від останнього на його дочірнє Підприємство «Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України» (ЄДРПОУ 36878376). Після чого «Сприяння» переоформляє право власності через своє рішення та акти прийому-передачі на ТОВ «Січ-резерв» (ЄДРПОУ 40915658), яке зареєстроване в жовтні 2016 року та є в числі засновників ТОВ «Січ-резерв». Крім того, за період часу з жовтня 2016 року по липень 2017 року, за наведеною схемою ТОВ «Січ-резерв» із порушенням вимог чинного законодавства України отримало у власність наступні об`єкти нерухомого майна: 1) вул.Братська, 45а, майновий комплекс, об`єкт житлової нерухомості (сараї літ. Л, Н. Е, З; ворота № 1; паркани №№ 2, 5; водопровід №3; оглядова яма №4; замощення -І): -гаражі, А,А', загальна площа 447,9 кв.м.; - гараж, Б, загальна площа 20,4 кв.м.; - гараж, В, загальна площа 20,0 кв.м.; - гараж, Г, загальна площа 19,8 кв.м.; - гараж, Д, загальна площа 38,7 кв.м.; - сторожка, Ж. загальна площа 48,3 кв.м.;

2) вул. Рекордна, 1а, гаражі (літ. А,А') об`єкт житлової нерухомості загальна площа 204.4 кв.м.; 3) пров. Черкаський, 21: - сарай (літ. О) об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 3,5 кв.м.; - вбиральня (літ. Н), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 1,7 кв.м.; - бокс (літ. М), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 15,6 кв.м.; - бокс (літ. Л), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 6,3 кв.м.; - полігон (літ. К), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 39,1 кв.м.; - котельня (літ. З), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 17,1 кв.м.; - компресорна (літ. Ж), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 31,6 кв.м.; - елінг (літ. Д), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 152 кв.м.; - причал №4, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 233 кв.м.; - майстерня (літ. Г), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 33,5 кв.м.; - полігон (літ. Б), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 71 кв.м.; - учбовий корпус (літ. В), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 161,6 кв.м.; - учбовий корпус (літ. А-2), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 232,9 кв.м.; 4) вул. Поштова (Горького), 31, будівля школи технічної підготовки (літ. А-2), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 1566,1 кв.м.; 5) АДРЕСА_1 , нежитлова будівля, об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 3878,6 кв.м.; 6) пр. Соборний (пр. Леніна), 158б, нежитлова будівля (літ. А-8), об`єкт житлової нерухомості, загальна площа 4359,86 кв.м. З Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта випливає, що дійсно право власності на перелічені об`єкти нерухомого майна у ТОВ «Січ-резерв» виникло внаслідок їх передачі від підприємства «Сприяння Запорізької обласної організації товариства сприяння обороні України», одним із засновників якого є Запорізьке Товариство сприяння обороні. Результатом вказаних дій стало набуття права власності на вказані об`єкти нерухомого майна, яке набуто та зареєстровано у державному реєстрі в результаті можливого вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку із чим, воно є предметом, яке було об`єктом кримінально протиправних дій, а тому є речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді; думку представника власника арештованого майна - ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги; прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і наполягала на законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею ці положення закону не враховані при розгляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор звернувся до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підтвердження доводів клопотання прокурором наданий витяг з ЄРДР за №42017081060000145 від 10 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та інші документи, якими, на думку прокурора, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

Відповідно до вимог ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

Разом з цим, клопотання прокурора не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження - і самих доказів на підтвердження того, що об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Січ-резерв», відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, на що обґрунтовано вказано в апеляційній скарзі.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що жодній особі у цьому провадженні не було повідомлено про підозру, відповідно, цивільні позови у провадженні також відсутні. Як свідчать надані матеріали провадження, жодних слідчий дій органом досудового розслідування в межах вказаного кримінального провадження не здійснюється. Не містять матеріали провадження і заяв будь-якої особи щодо незаконного заволодіння майном.

Крім того, прокурором не надано доказів, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що кримінальне правопорушення взагалі було вчинено. Крім того, до клопотання не додано документів, що підтверджують право власності, користування чи володіння таким майном.

Прокурором не мотивовано, що накладення арешту може запобігти його приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуженню.

Отже, вищевказане клопотання прокурора не відповідає вимогам ст.171 КПК України, оскільки не містить всіх необхідних відомостей, передбачених цією статтею, на що слідчий суддя уваги не звернув.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення вищевказаного арешту, як і самої доцільності такого арешту прокурором не доведено.

Отже, доводи апеляційної скарги представника арештованого майна, викладені в апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді, є слушними.

Як зазначено вище, слідчий суддя на недоліки клопотання та доданих до нього матеріалів уваги не звернув, всі обставини, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не перевірив та дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту.

З врахуванням викладеного, оскаржувана ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою і на підставі ст.ст.407, 409 КПК України підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника арештованого майна - ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 17 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Січ-резерв» з наведенням переліку відповідного майна, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_8 про накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які належать ТОВ «Січ-резерв», з наведенням переліку відповідного майна, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4