Рішення

від 03.05.2018 по справі 904/916/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.05.2018м. ДніпроСправа № 904/916/18 за позовом Комунального підприємства "Київська міська стоматологічна поліклініка", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро

про повернення суми попередньої оплати у розмірі 13 528, 95 грн.

Суддя Ю.Ю. Первушин

Без представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Київська міська стоматологічна поліклініка", м. Київ (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро про повернення суми попередньої оплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №8 на відпуск паливно-мастильних матеріалів за паливними картками від 30.01.2017 року в частині поставки ПММ.

Ухвалою суду від 29.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою зобов'язано відповідача, зокрема, надати до суду відзив на позовну заяву. Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно зі ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2017р. між позивачем - Комунальним підприємством "Київська міська стоматологічна поліклініка", м. Київ, як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро, як постачальником, було укладено договір №8 на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) за паливними картками (надалі - Договір), відповідно до пункту 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується поставити замовнику паливно-мастильні матеріали та паливні картки, на яких воно обліковується, організовувати та забезпечувати відпуск ПММ замовнику або довіреній особі замовника на підставі паливних карток , а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані постачальником паливні картки та ПММ.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони) і діє до 31.12.2017р., але в будь-якому разів до повного виконання зобов'язань по договору (пункт 7.1Договору).

Відповідно до пункту 2.2 Договору асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ і паливних карток, визначаються у рахунках, які виставляються постачальником та сплачуються замовником згідно цього договору. Для кожної окремої видачі паливних карток в рамках договору постачальник виставляє замовнику окремий рахунок на підставі заяви (додаток 2), в якій визначена кількість паливних карток та сума до сплати; заяви на придбання ПММ та паливних карток направляти по тел/факсу:

Згідно пункту 5.1 загальна сума договору складає 13 230,00 грн., в т.ч. ПДВ 2205,00 грн.

Згідно п. 5.2 Договору замовник оплачує постачальникові паливні картки, згідно відповідного рахунку, протягом одного банківського дня із дати оформлення такого рахунку від постачальника.

Замовник оплачує постачальникові вартість ПММ, вказаного у відповідному рахунку, протягом одного банківського дня із дати оформлення такого рахунку від постачальника (пункт 5.3 Договору).

Пунктом 5.6 Договору узгоджено, що розрахунки за кожну поставлену партію ПММ здійснюється у безготівковій формі. Умови оплати передплата в розмірі 100% за кожну партію ПММ та паливних карток.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2017р. позивач перерахував на рахунок відповідача суму в якості попередньої оплати за Договором у розмірі 13528,95грн., про що свідчить платіжне доручення від 30.01.2017р. № 8504 (а.с.25).

Відповідно до підпункту 4.1.1 Договору постачальник зобов'язаний в термін не більше 3-х робочих днів з моменту надходження коштів за паливні картки на поточний рахунок, надати замовнику паливні картки, за умови надання представником замовника довіреності на отримання товару, що скріплена підписом та печаткою (за умови її наявності у сторони) замовника, та видаткову накладну на товар.

ОСОБА_1 власності на паливні картки від постачальника до замовника переходить з моменту підписання накладній і фактичного отримання паливних карток. ОСОБА_1 власності на ПММ виникає у замовника з моменту фактичного отримання ППМ на підставі авторизаційної відповіді у кількості, що вказана у квитанції терміналу, в повному обсязі згідно з Договором та рахунком по ціні, яка була визначена згідно п. 5 Договору (пункт 2.3 Договору).

Постачальник, в свою чергу, паливні картки на придбану кількість ПММ покупцю не передав. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, відповідачем не надані.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №21702-14 від 31.01.2017р. (а.с. - 18) з проханням повернути грошові кошти у розмірі 13529,95 грн.00коп.,

Надалі 04.05.2017р. позивачем повторно направлена претензія за № 2172-61 (а.с. 19) з вимогою термінового повернення перерахованих коштів.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 гарант плюс" вказані претензії залишено без відповіді.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані зобов'язання з поставки товару, доказів припинення відповідних зобов'язань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 13528,95 грн., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 191, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 ПЛЮС", м. Дніпро (49051, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40а; ідентифікаційний код 39726851) на користь Комунального підприємства "Київська міська стоматологічна поліклініка", м. Київ (05416142, м. Київ, вул. М. Пимоненка, юуд. 10-а; ідентифікаційний код 05416142) 13528,95 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 95 коп. - суми попередньої оплати за непоставлений товар та 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 03.05.2018р.

Суддя Ю.Ю. Первушин