Ухвала

від 02.05.2018 по справі 905/798/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02.05.2018 Справа №905/798/18           

розглянувши заяву стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ХарківСкан» (Ідентифікаційний код 21193552; адреса: 62340, Харківська область, Дергачівський район, с.Черкаська Лозова, вул.Кар'єрна, буд.1) б/н від 27.04.2018,

про: видачу судового наказу,

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес – Транс» (Ідентифікаційний код 36569223, адреса: 84107, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Дем'яна Бєдного, б.129А),

про: стягнення 38 275,84 грн., -

                                                                                           суддя Величко Н.В.

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 до господарського суду Донецької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХарківСкан» б/н від 27.04.2018 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за виконані послуги та надані матеріали, запасні частини в сумі 33 748,53 грн., пені в сумі 4527,31 грн.

Заяву обґрунтовано не здійсненням боржником оплати на виконання договору ХС№18/09/17 від 18.09.2017 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, у строк, передбачений п.4.2 зазначеного договору.

Розглянувши подану заявником заяву та додані до неї документи, суд виходить з наступного.

Як встановлено з матеріалів заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «ХарківСкан» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес – Транс» окрім суми основного боргу за договором ХС№18/09/17 від 18.09.2017 в сумі 33 748,53 грн., а й нараховану пеню за порушення грошових зобов"язань в сумі 4527,31 грн.

Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Грошовим зобов'язанням, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими Господарським кодексом України та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (частина перша статті 199 Господарського кодексу України).

Видами забезпечення виконання зобов'язання за змістом положень частини першої статті 546 Цивільного кодексу України є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною другою цієї норми визначено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, пред"явлення стягувачем до стягнення з боржника штрафних санкцій за порушення грошових зобов"язань за договором не відповідає приписам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі санкції хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань.

Відповідно до ч.1 п.3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

З огляду на викладене, оскільки заявником заявлено вимогу щодо стягнення пені, яка не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, але може бути розглянута окремо в позовному провадженні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХарківСкан» в цій частині у відповідності до ч. 1 п. 3 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п.3-6 ч.1 ст.152 цього Кодексу в частині вимог про стягнення з боржника пені, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 147, 148, 150, 152 - 154 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ХарківСкан» у видачі судового наказу за вимогами в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес – Транс» пені в сумі 4527,31 грн.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з моменту її підписання.

Суддя Н.В. Величко