Ухвала

від 02.05.2018 по справі 908/751/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

          02.05.2018 Справа № 908/751/18

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович розглянувши заяву управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області за вих. від 25.04.18 № 01.1-01/0704 про видачу судового наказу

стягувача: управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області, 71502, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Набережна, 24

до боржника: товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОАГРОРЕСУРС», 69057, м. Запоріжжя, вул. Тамбовська, 1-А

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором оренди від 20.05.10 № 82-08

ВСТАНОВИВ:

26.04.18 до господарського суду Запорізької області від управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області (стягувач) надійшла заява за вих. від 25.04.18 № 01.1-01/0704 про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «ЕНЕРГОАГРОРЕСУРС» (боржника) заборгованості по орендній платі в сумі 24 140,81 грн. та 32 528,64 грн. неустойки за договором оренди № 82-08 від 20.05.10.

Заяву обґрунтовано неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором оренди від 20.05.10 № 82-08 в частині сплати орендної плати з 01.06.17 по 05.12.17 – 24 140,81 грн. та з 06.12.17 по 03.04.18 неустойки у розмірі 32 528,64 грн. за час прострочення повернення орендованого майна. У зв'язку з чим, на думку заявника, за боржником рахується заборгованість у розмірі 56 669,45 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.18 вказану вище заяву передано для розгляду судді Корсун В.Л.

Розглянувши заяву управління комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області за вих. від 25.04.18 № 01.1-01/0704 про видачу судового наказу суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із змісту прохальної частини вказаної вище заяви, управління комунальної власності Енергодарської міської ради (стягувач) просить суд видати судовий наказ про стягнення з ТОВ «ЕНЕРГОАГРОРЕСУРС» на користь управління комунальної власності Енергодарської міської ради заборгованість, яка складає: 24 140,81 грн. – орендна плата та 32 528,64 грн. – неустойка за час прострочення повернення орендованого майна

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 198 ГК України, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону. Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Отже, вимоги про сплату неустойки, визначення якого надається в Главі 49 (Забезпечення виконання зобов'язання), у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, та у випадку їх належного обґрунтування та розрахунку вказані суми можуть бути стягнуті з боржника в порядку позовного провадження, оскільки в порядку наказного провадження можливо стягнути лише неоспорювану заборгованість.

За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України, суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Частиною 3 ст. 152 ГПК України визначено, що у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою пов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Отже, оскільки стягнення неустойки є заходами відповідальності за порушення зобов'язань та правовим наслідком порушення зобов'язання у разі прострочення його виконання, а також враховуючи можливість стягнення виключно неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення неустойки не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

У зв'язку з викладеним, судом відмовляється у задоволенні заяви про видачу судового наказу в частині стягнення з ТОВ «ЕНЕРГОАГРОРЕСУРС» неустойки у розмірі 32 528,64 грн.

Судом роз'яснюється, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 153 ГПК України управління комунальної власності Енергодарської міської ради має право звернутись з вказаними вимогами в позовному порядку. При цьому, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 3-6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 152, ст. ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити управлінню комунальної власності Енергодарської міської ради Запорізької області у видачі судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГОАГРОРЕСУРС» неустойки у розмірі 32 528,64 грн.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255 ГПК України).

Ухвала підписана – 03.05.2018

Суддя В.Л. Корсун