Рішення

від 27.04.2018 по справі 908/435/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/21/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2018 Справа № 908/435/18

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Комунальної установи «Міська лікарня № 1» (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченька, буд. 21-а; код ЄДРПОУ 20498781)

До відповідача: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2; код ЄДРПОУ 24911120)

про стягнення 136 307,19 грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 15.01.2018;

Від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 1677 від 22.02.2018;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.03.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунальної установи «Міська лікарня № 1» від 05.03.2018 № 01-10/185 (вх. № 467/08-07/18 від 15.03.2018) до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» про стягнення 136 307,19 грн., які утворились у зв'язку з укладенням договору № ЗЕРЗ-406/33 від 11.12.2014 за нижчою ціною, ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказами головного лікаря.

15.03.2018 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 03.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/435/18 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/21/18. Перше судове засідання з розгляду справи по суті у спрощеному позовному провадженні призначено на 27.04.2018 повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 27.04.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 27.04.2018 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У судовому засіданні 27.04.2018 представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив зазначивши, що Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, в ході якої здійснена перевірки укладених Лікарнею з юридичними особами договорів про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів їх працівників та виявлено, що договір № ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014 укладений за ціною нижчою, ніж визначено затвердженою калькуляцією, тобто відповідно до неї в 2015 Приватному акціонерному товариству «Запорізький електровозоремонтний завод» необхідно було розрахуватись за надані послуги у розмірі 391 801,58 грн., а фактично перераховано 255 494,39 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 136 307,19 грн. Згідно з розділом 5 Договору та на підставі акту перевірки, позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 06.11.2017 № 01-10/519 щодо погашення заборгованості в розмірі 136 307,19 грн. У відповідь на вказану претензію відповідач повідомив про безпідставність заявленої вимоги. На підставі викладеного позивач просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву зазначивши, що предметом договору № ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014 є надання платних медичних послуг по проведенню попередніх профілактичних медичних оглядів при прийнятті на роботу, а також відповідних періодичних профілактичних медичних оглядів відповідно до додатків до Договору. Відповідно до умов договору позивачем були надані послуги в об'ємах, зазначених в актах виконаних робіт, на підставі яких згідно з п. 3.2. договору відповідачем зазначені послуги сплачені в повному обсязі. Відповідно до п. 3.4. договору, ціни на послуги можуть бути змінені шляхом укладання додаткових угоди до договору. Проте, жодних додаткових угод щодо зміни ціни послуг сторони не укладали. На підставі викладеного відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.12.2014 Державним закладом Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 Державного підприємства Придніпровська залізниця (Комунальна установа Міська лікарня № 1 ) на адресу Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» направлена цінова пропозиція, в якій зазначено, що ДЗ Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП Придніпровська залізниця надає свою цінову пропозицію щодо участі у процедурі запиту цінових пропозиції про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів працівників, згідно з вимогами ПрАТ ЗЕРЗ (надалі - Замовник).

Відповідно до вищевказаної цінової пропозиції, ДЗ Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП Придніпровська залізниця має можливість та погодилась виконати вимоги Замовника та Договору на загальну суму 307 050,28 грн. Зазначена цінова пропозиція підписана головним лікарем та головним бухгалтером ДЗ Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП Придніпровська залізниця та скріплена печаткою підприємства.

11.12.2014 між Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (Замовник, відповідач) та Державним закладом Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 Державного підприємства Придніпровська залізниця (Комунальна установа Міська лікарня № 1 (Виконавець, позивач) укладено договір № ЗЕРЗ-14-406/33.

Згідно з п. 1.1. Договору, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138 Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти , Виконавець надає платні медичні послуги по проведенню попередніх профілактичних медичних оглядів при прийнятті на роботу, а також відповідних періодичних профілактичних медичних оглядів (надалі - послуги) відповідно до додатків до Договору, а Замовник здійснює оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.3.2. Договору, Замовник зобов'язується своєчасно здійснювати платежі за надані послуги відповідно до умов Договору.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що загальна сума Договору складається з об'єму наданих послуг та орієнтовано складає 307 050,28 грн.(п. 3.1.). Ціна медичних послуг за цим Договором встановлюється згідно з додатками до цього договору (п. 3.2.).

Оплата за послуги здійснюється на підставі виставлених рахунків та акту виконаних робіт наданих послуг, який складається один раз на місяць, але не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем (п. 3.3.).

Ціни на послуги згідно з цим Договором можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди до Договору (п. 3.4.).

Відповідно до п. 3.5. Договору, Замовник оплачує Виконавцю надані медичні послуги на протязі 15 днів після підписання акту виконаних робіт наданих послуг та отримання рахунків.

Згідно з п. 4.2. Договору, здача-приймання наданих послуг здійснюється щомісячно на підставі акту виконаних робіт наданих послуг, підписаного обома Сторонами.

Пунктом 9.3. Договору визначено, що усі зміни, додатки та доповнення до цього Договору є його невід'ємними частинами, якщо виконані письмово, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Додатком № 1 до договору № ЗЕРЗ-406/33 від 11.12.2014 встановлено відповідну вартість медоглядів.

Дослідивши у судовому засіданні 27.04.2018 матеріали справи № 908/435/18, судом встановлено, що на виконання умов Договору, Комунальною установою «Міська лікарня № 1» надані послуги в об'ємах зазначених в актах виконаних робіт, а Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» зазначені послуги сплачені, а саме:

- від 27.02.2015 - січень, лютий на суму 36 825,67 грн. - платіжне доручення № 3081 від 29.04.2015 на суму 36 825,67 грн.;

- від 31.03.2015 - березень на суму 24 382,26 грн. - платіжне доручення № 3080 від 29.04.2015 на суму 24 382,26 грн.;

- від 29.04.2015 - квітень на суму 24 355,68 грн. - платіжне доручення № 4311 від 05.06.2015 на суму 24 355,68 грн.;

- від 08.06.2015 - травень на суму 21 484,88 грн. - платіжне доручення № 5394 від 14.07.2015 на суму 21 484,88 грн.;

- від 14.07.2015 - червень на суму 25 960,75 грн. - платіжне доручення № 6582 від 21.08.2015 на суму 25 960,75 грн.;

- від 04.08.2015 - липень на суму 24 830,70 грн. - платіжне доручення № 8231 від 30.09.2015 на суму 24 830,70 грн.;

- від 30.09.2015 - серпень на суму 22 902,97 грн. - платіжне доручення № 9158 від 19.10.2015 на суму 22 902,97 грн.;

- від 07.10.2015 - вересень на суму 27 376,07 грн. - платіжне доручення № 11008 від 19.11.2015 на суму 27 376,07 грн.;

- від 03.11.2015 - жовтень на суму 21 967,27 грн. - платіжне доручення № 11195 від 23.11.2015 на суму 21 976,27 грн.;

- від 01.12.2015 - листопад на суму 25 408,14 грн. - платіжне доручення № 12804 від 21.12.2015 на суму 25 408,14 грн.;

- від 31.01.2016 - січень на суму 23 950,51 грн. - платіжне доручення № 4397 від 10.02.2016 на суму 23950,51 грн.

Як вбачається з позовної заяви та відповіді на відзив, підставою для звернення Комунальної установи «Міська лікарня № 1» до суду з вказаним позовом було проведення Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, в ході якої здійснена перевірки укладених Лікарнею з юридичними особами договорів про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів їх працівників та виявлено, що договір № ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014 укладений за ціною нижчою, ніж визначено затвердженою калькуляцією, тобто відповідно до неї в 2015 Приватному акціонерному товариству «Запорізький електровозоремонтний завод» необхідно було розрахуватись за надані послуги у розмірі 391 801,58 грн., а фактично перераховано 255 494,39 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 136 307,19 грн.

На підставі викладеного, предметом розгляду справи є стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» на користь Комунальної установи «Міська лікарня № 1» заборгованості у розмірі 136 307,19 грн., яка утворилась у зв'язку встановленим на підставі акту Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про перевірку Комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 укладених Лікарнею з юридичними особами договорів про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів їх працівників факту укладання Комунальною установою Міська лікарня № 1 договору № ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014 за ціною нижчою, ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказами головного лікаря.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/435/18, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові письмові пояснення, заслухавши представників сторін, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення Комунальної установи «Міська лікарня № 1» до суду з вказаним позовом було проведення Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, в ході якої здійснена перевірка укладених Лікарнею з юридичними особами договорів про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів їх працівників.

Проте суд констатує, що позивач на підтвердження цього не надав відповідний акт Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, який став підставою для звернення до суду з вказаною позовною заявою. Подана позивачем довідка щодо наданих ДЗ Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП Придніпровська залізниця надалі КУ Міська лікарня №1 платних медичних послуг по проведенню медичних оглядів працівників сторонніх організацій за цінами нижчими ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказом головного лікаря від 23.12.2014 № 01/265 Про встановлення тарифів на медичні послуги у 2015 році , від 24.12.2015 № 01/252 Про встановлення тарифів на медичні послуги у 2016 році , від 30.12.2016 № 113/ктр Про встановлення тарифів на медичні послуги у 2017 році не може бути прийнята судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки з неї не вбачається, що вона є додатком до будь-якого акту, не містить дати складання, а також не містить обґрунтування підстав для висновку про наявність будь-яких порушень при виконанні укладеного між сторонами договору.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

До вказаних підстав не належать акти державних органів, яким надано право здіснення перевірок.

В даній справі підставою виникнення у сторін певних прав та обов'язків став укладений між сторонами договір № ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правові позиції втілені у статті 638 ЦК України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі договору про надання послуг.

Частиною 1 ст. 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

11.12.2014 між Приватним акціонерним товариством «Запорізький електровозоремонтний завод» (Замовник, відповідач) та Державним закладом Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 Державного підприємства Придніпровська залізниця (Комунальна установа Міська лікарня № 1 (Виконавець, позивач) укладено договір № ЗЕРЗ-14-406/33.

Вказаним договором визначено суттєві умови, в тому числі загальна сума договору, перелік послуг, ціна медичних послуг та порядок оплати та ін.

Також суд враховує, що з ціновою пропозицією від 03.12.2014 до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» звернулась саме Комунальна установа Міська лікарня № 1 , яка зазначила тарифи на власні медичні послуги, і прийнявши вказану пропозицію відповідач погодився укласти договір на зазначених в пропозиції угодах.

На виконання п. 3.3. Договору та на підставі виставлених рахунків, відповідачем повністю оплачена позивачу вартість послуг по проведенню попередніх профілактичних медичних оглядів при прийнятті на роботу, а також відповідних періодичних профілактичних медичних оглядів, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 85-117).

На протязі дії Договору і на час розгляду цієї справи у суді жодна із сторін претензій одна до одної щодо його виконання не мала.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до приписів визначених у пункті 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За змістом частин 1 та 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Так, п. 3.4. Договору встановлено, що ціни на послуги згідно з цим договором можуть бути змінені шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Проте, матеріали справи не містять та сторонами на надано відповідних додаткових угод, якими передбачались зміни суми договору та ціни на медичні послуги.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що договір в частині визначення ціни було визнано в установленому порядку недійсними повністю або частково з підстав її завищення, чи до них були внесені відповідні зміни шляхом укладання додаткових угод, оскільки будь-які дії щодо коригування суми оплати за участю замовника позивачем в установленому договором порядку, окрім зазначеного вище не вчинялись.

Отже, в даному випадку матеріалами справи повністю підтверджено виконання сторонами своїх зобов'язань за договором №ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014: позивачем роботи виконані, а відповідачем зазначені роботи прийняті та оплачені за цінами, узгодженими сторонами, що підтверджується підписаним сторонами актами виконаних робіт без жодних зауважень та кошторисною документацією. Спір між сторонами щодо фактичного обсягу наданих медичних послуг та щодо фактичної оплати між сторонами відсутній.

Таким чином, позивач, вимагаючи оплатити 136 307,19 грн., що утворились у зв'язку з укладенням договору за нижчою ціною, ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказами головного лікаря, фактично вимагає перегляду ціни договору після його виконання, що є порушенням вказаних вище вимог чинного законодавства та умов договору.

При цьому, суд констатує належне виконання відповідачем умов договору про надання послуг відповідно до його умов та зазначених правових норм. В даному випадку позивачем не наведено обставин та не доведено належними та допустимими доказами, що мала місце протиправна поведінка відповідача у вигляді порушення договірного зобов'язання в частині невиконання обов'язку з оплати наданих послуг.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору укладеного між сторонами, а відтак і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 136 307,19 грн.

Доводи позивача про те, що підставою для стягнення з відповідача 136 307,19 грн., які утворились у зв'язку з укладенням договору № ЗЕРЗ-406/33 від 11.12.2014 за нижчою ціною, ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказами головного лікаря є акт проведення Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017, в ході якої здійснена перевірки укладених Лікарнею з юридичними особами договорів про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів їх працівників, є необґрунтованими, окрім зазначеного також враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Отже, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, посилання на висновки перевірки Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

Разом з тим, виявлені за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності Комунальної установи «Міська лікарня № 1» порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Так, згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення про Державну фінансову інспекцію України (затверджено Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011) врегульовано вжиття Держфінінспекцією України відповідно до покладених на неї завдань заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб. Такі заходи вживаються в установленому порядку Держфінінспекцією України як центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Акт перевірки вказаного контролюючого органу може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

З наведеного слідує, що акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава зміни (збільшення) ціни договору та в подальшому виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача сплатити позивачу відповідну суму коштів.

Крім цього, як вказувалось вище, позивач не надав суду доказів існування акту Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про перевірку Комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 укладених Лікарнею з юридичними особами договорів про надання медичних послуг по проведенню медичних оглядів їх працівників факту укладання Комунальною установою Міська лікарня № 1 договору № ЗЕРЗ-14-406/33 від 11.12.2014 за ціною нижчою, ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказами головного лікаря.

Таким чином, претензія, що пред'явлена на основі проведеної Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності комунальної установи Міська лікарня № 1 за період з 01.01.2015 по 30.06.2017 не підтверджує порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору.

Наказом Державного закладу Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2 ДП Придніпровська залізниця від 23.12.2014 № 01/265 встановлені тарифи на медичні послуги у 2015 році. Посилання позивача на цей наказ до уваги судом не приймається, оскільки наказ було видано після укладення договору № ЗЕРЗ-406/33 від 11.12.2014 і застосовувані в ньому тарифи на медичні послуги лікарні не використовувались на дату укладення договору.

Додаткових угод про збільшення вартості медичних послуг лікарні на підставі цього наказу сторонами договору не укладалось.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, позивач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Комунальної установи «Міська лікарня № 1» про стягнення Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» 136 307,19 грн., які утворились у зв'язку з укладенням договору № ЗЕРЗ-406/33 від 11.12.2014 за нижчою ціною, ніж визначено калькуляціями, які затверджені наказами головного лікаря, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення складено: 02.05.2018.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.