Рішення

від 26.04.2018 по справі 920/144/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.04.2018 Справа № 920/144/18 м. Суми

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл ,

м. Київ,

до відповідача ОСОБА_2 сільськогосподарського підприємства Буринське ,

м. Буринь, Буринський район, Сумська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ГрінСтар-2017 , с.Мамекене, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область

про стягнення 594 054,42 грн.

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 10.11.2017)

від третьої особи - ОСОБА_3 (довіреність № 01 від 10.10.2017)

За участю секретаря судового засідання - Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить суд стягнути з відповідача 594054,42 грн. заборгованості, яка виникла за договором купівлі-продажу від 26.04.2017 №17 НХ 022 СУІС (в. т.ч.: 509205,47 грн. основного боргу, 50920,54 грн. штрафу, 19419,55 грн. пені, 14508,86 грн. відсотків річних), а також судовий збір, пов'язаний з розглядом даної справи.

Згідно з положеннями статей 247-252 Господарського процесуального кодексу України справи розглядається у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача подав відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги визнає частково та просить суд відмовити позивачу в стягненні 50920,54 грн. штрафу, 19419,55 грн. пені, 14508,86 грн. відсотків річних.

Представник позивача у судове засідання не прибув, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 10.03.2018 про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Електронною поштою надіслав клопотання від 02.04.2018 № 137/10, в якому просить суд прийняти заперечення позивача на відзив відповідача від 02.04.2018, а також надав заперечення від 02.04.2018 № 136/10 на відзив відповідача, відповідно до останніх позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.04.2018 у даній справі до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ГрінСтар-2017 (код ЄДРПОУ 41241644, 16032, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, с. Мамекене, вул. Центральна, буд. 89), оскільки відповідно до договору поруки від 26.04.2017 позивач є кредитором ТОВ ГрінСтар-2017 , а відповідач - поручителем, відтак рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки даного ОСОБА_1.

Від представника позивача до суду надійшли:

1) заперечення на відзив відповідача № 136/ю від 02.04.2016, у яких представник наполягає на задоволенні позову, а доводи відповідача стосовно відсутності підстав для стягнення з нього сум штрафу, пені та відсотків річних вважає безпідставними та необґрунтованими;

2) клопотання № 139/ю від 10.04.2018 про приєднання доказів надсилання третій особі копії позовної заяви з додатками та інших документів до матеріалів справи;

3) повідомлення № 201/ю від 25.04.2018 про неприбуття представника в судове засідання 26.04.2018.

Представник відповідача подав до суду клопотання від 17.04.2018 (вх. №920(р)), у якому просив суд не стягувати з нього на користь позивача пеню, штраф та суму 20% річних, а також просив суд розстрочити сплату суми основного боргу за наступним графіком: 150000,00 грн. - до 01.09.2018, 150000,00 - до 01.10.2018, 209205,47 грн. - до 01.11.2018.

Також від представника відповідача до суду надійшло клопотання від 26.04.2018 (вх. № 3337) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Представник третьої особи подав письмові пояснення по суті спору, підтверджує наявність заборгованості, а також повідомляє про те, що 29.03.2018 ТОВ ГрінСтар-2017 сплатило на користь позивача 30000,00 грн. заборгованості.

Присутні представники підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи та додаткових письмових поясненнях, поданих до суду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив :

26.04.2017 між ТОВ Агроскоп Інтернешнл (позивачем у справі) та ТОВ ГрінСтар-2017 (третьою особою) був укладений договір купівлі-продажу № 17 НХ 022 СУІС, відповідно до пункту 1.1. якого позивач як продавець зобов'язався у порядку, визначеному цим договором, поставити та передати у власність третьої особи як покупця товар, найменування та асортимент якого вказуються в Специфікації - додатку до даного договору, яка становить його невід'ємну частину, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов договору.

Всі додатки і додаткові угоди до даного договору відповідно до його пункту 1.2 становлять його невід'ємну частину і складають єдиний правочин.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу ціна на товар є договірною. Ціни, загальна вартість, найменування товару визначаються в еквіваленті національної валюти України - гривні до долара США/Євро або в гривні та зазначаються у додатку(ах) до договору. В ціну товару входить вартість тари, упаковки та маркування.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 вказаного договору графік оплати вказується у додатках до даного договору. Оплата по даному договору здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця на підставі умов даного договору або на підставі рахунку-фактури. Рахунок-фактура дійсний протягом 3-х календарних днів з дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування відповідної суми коштів на поточний рахунок продавця. В платіжному документі покупець зобов'язаний зазначити в призначенні платежу номер та дату укладення договору, за яким здійснюється оплата товару, або номер рахунку-фактури (в разі його виставлення продавцем). Відсутність виписаного продавцем рахунку-фактури не звільняє покупця від оплати за товар. В іншому випадку продавець зараховує суму оплати на власний розсуд - для погашення загальної заборгованості покупця по всім іншим зобов'язанням. Якщо у покупця існує дебіторська заборгованість, то платіж, незалежно від його призначення, зараховується в першу чергу на погашення існуючої дебіторської заборгованості.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що поставка товару за даним договором може здійснюватися окремими частинами - партіями. Партією товару сторони визнають кількість та асортимент товару, зазначеного в окремій видатковій накладній. До моменту фактичного отримання товару (партії товару) покупець зобов'язаний надати продавцю довіреність на отримання відповідного товару (партії товару) згідно з формою, затвердженою сторонами в додатку до даного договору.

У пункті 3.8 сторонами договору передбачено, що товар вважається прийнятим покупцем за кількістю та якістю в момент отримання товару представником покупця від представника продавця/перевізника у відповідності до видаткової накладної.

Умови приймання товару погоджені сторонами у розділі 5 договору купівлі-продажу від 26.04.2017. Для насіння якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ 3226-95 (ГОСТ 10882-98) для насіння цукрових буряків (пункт 5.1.1 договору); для іншого товару приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем у момент одержання його від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектацію, цілісність тари, пломб на ній (якщо вони присутні), а також відсутність ознак ушкодження і псування товару й у випадку їхнього виявлення негайно, до закінчення прийому, письмово заявити продавцю. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем (пункт 5.2).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно з довіреностями на отримання цінностей повноважним представником третьої особи на виконання умов договору купівлі-продажу від 26.04.2017 був отриманий за видатковими накладними товар на загальну суму 841411,87 грн. Даний факт підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме: видатковою накладною № АІ000012674 від 05.12.2017, довіреністю №2 від 05.05.2017, видатковою накладною № А1000013673 від 15.05.2017, довіреністю №5 від 15.05.2017,видатковою накладною № АІ000013663 від 15.05.2017, довіреністю №10 від 15.05.2017, видатковою накладною № АІ000014347 від 19.05.2017, видатковою накладною № АІ000014348 від 19.05.2017, довіреністю №3 від 19.05.2017, видатковою накладною № АІ000015191 від 26.05.2017, довіреністю №6 від 26.05.2017, видатковою накладною № AI000018001 від 04.07.2017, довіреністю №11 від 04.07.2017, видатковою накладною № АІ000018281 від 11.07.2017, довіреністю №12 від 11.07.2017.

З моменту отримання товару за договором третьою особою як покупцем не було заявлено претензій продавцю щодо якості та кількості товару, відтак, своє зобов'язання щодо передачі товару позивач виконав належним чином.

Судом також встановлено, що між ТОВ Агроскоп Інтернешнл (кредитором), ТОВ ГрінСтар-2017 (боржником) та ПСП Буринське (поручителем) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором нести солідарну відповідальність з боржником, за виконання останнім у повному обсязі грошових зобов'язань перед кредитором по договору купівлі-продажу № 17 НХ 022 СУІС від 26.04.2017 з усіма додатками і додатковими угодами до нього, які укладені та/або будуть укладені кредитором і боржником протягом всього строку його дії в частині: А) своєчасної та повної оплати вартості всього фактично поставленого товару з урахуванням коригування ціни товару у відповідності до пункту 2.2. договору, та

Б) сплати всіх договірних санкцій, неустойки та будь-яких інших платежів, у випадках, передбачених договором.

Відповідно до умов п. 1.2. договору поруки поручитель заявляє, що він ознайомлений з усіма положеннями договору, повністю їх приймає і зобов'язується виконувати солідарно з боржником, в тому числі поручитель ознайомлений і погоджується з пунктами 2.2-2.5, 6.1-6.9 договору.

Згідно з умовами п. 2.1 договору поруки при невиконанні боржником з будь-яких причин зобов'язань перед кредитором у строки і на умовах, що обумовлені договором купівлі-продажу, поручитель приймає на себе зобов'язання самостійно у термін до 20.10.2017 сплатити кредитору: весь залишок неоплаченої боржником заборгованості за фактично поставлений товар, з урахуванням коригування ціни товару у відповідності до п. 2.2. договору; нараховані відповідно до умов договору неустойку, пеню, штрафи, валютну курсову різницю і виконати інші грошові зобов'язання, що випливають з договору купівлі-продажу, шляхом перерахування коштів на рахунок кредитора, зазначений в даному договорі поруки або інший рахунок, повідомлений йому кредитором.

Відповідальність сторін за договором поруки передбачена положеннями розділу 3 цього договору. Так, сторони договору несуть передбачену законодавством України відповідальність за збитки, заподіяні один одному при невиконанні або неналежному виконанні своїх зобов'язань (пункт 3.1). У випадку, якщо поручитель не сплатить або несвоєчасно сплатить кредитору грошові кошти, вказані у п 2.1. даного договору поруки, кредитор має право стягнути з поручителя окрім штрафних санкцій, встановлених договором також і пеню в розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки НБУ від сум заборгованості боржника за кожен день прострочення (пункт 3.2). У випадку невиконання боржником зобов'язань по договору або невиконання поручителем зобов'язань перед кредитором щодо погашення заборгованості боржника по договору, кредитор за власним рішенням має право стягнути заборгованість безпосередньо з поручителя в судовому порядку (пункт 3.3).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ ГрінСтар-2017 свої договірні зобов'язання з оплати вартості переданого позивачем товару у повному обсязі не виконало, повну оплату за товар не здійснило. Як зазначав позивач, станом на 11.12.2017 залишок несплаченої заборгованості склав 509205,47 грн.

У зв'язку з несплатою третьою особою грошових коштів за отриманий товар, позивач звернувся з позовом до відповідача як поручителя за договором поруки від 26.04.2017, який поручився за належне виконання ТОВ ГрінСтар-2017 зобов'язань за договором купівлі-продажу № 17 НХ 022СУІС від 26.04.2017.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 даного Кодексу передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За змістом ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Солідарний обов'язок боржників передбачений і у ст. 543 вказаного Кодексу, згідно з ч. 1 якої у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зміст позовних вимог узгоджується як з положеннями чинного цивільного законодавства, так і з умовами укладеного між учасниками справи договору поруки від 26.04.2017, оскільки відповідач добровільно взяв на себе зобов'язання солідарного боржника разом з ТОВ ГрінСтар-2017 щодо оплати вартості товару, переданого останньому позивачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 509 205,47 грн. основаного боргу за договором купівлі-продажу від 26.04.2017 є правомірною та підлягає задоволенню.

Копія платіжного доручення, додана до матеріалів справи представником третьої особи у якості доказу сплати ТОВ ГрінСтар-2017 на користь позивача 30000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за договором купівлі-продажу, судом до уваги не приймається, оскільки така копія не є належним доказом у розумінні ст. 76 Господарського процесуального кодексу України. До того ж, факт отримання вказаних грошових коштів не був підтверджений позивачем.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 50920,54 грн. штрафу, 19419,55 грн. пені, 14508,86 грн. відсотків річних.

У відповідності до умов пунктів 6.1, 6.2 договору купівлі-продажу від 26.04.2017 сторони домовились, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, обумовлених у договорі, а також у випадку прострочення передачі векселя (майна, товарів, послуг, робіт), він (покупець) сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення платежів по оплаті товару, від своєчасно неоплаченої суми заборгованості, за кожний день прострочення оплати до моменту повної оплати, а також 20 (двадцять) процентів річних від простроченої суми.

Крім того, в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого договором, продавець має право стягнути з покупця штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару. Штраф сплачується за кожне порушення строків проведення оплати, встановлених договором

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право позивача на стягнення з відповідача пені, штрафу та відсотків річних передбачене діючим законодавством України та умовами договору, відповідні суми були нараховані позивачем відповідно до умов договору. Судом був здійснений перерахунок нарахованих сум за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА , та встановлено, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявлених до стягнення сум.

Розглянувши клопотання відповідача про відмову у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з ПСП Буринське 50920,54 грн. штрафу, 19419,55 грн. пені, 14508,86 грн. відсотків річних, суд зазначає наступне.

Така міра відповідальності як сплата стороною, винною у невиконанні зобов'язання, відсотків річних у розмірі, встановленому договором, застосовується до особи, яка порушила зобов'язання, в силу закону та не передбачає можливості її зменшення судом за будь-яких обставин. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 20% річних (оскільки саме такий розмір відсотків погодили сторони договору купівлі-продажу) у сумі 14508,86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом.

Правовий аналіз вказаний статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Жодних доказів на підтвердження підстав для зменшення заявлених позивачем до стягнення сум штрафу та пені відповідачем до клопотання про відмову у задоволенні цих вимог подано суду не було. Відтак, у суд відсутня можливість встановити фактичні обставини, які б могли стати підставою для зменшення стягуваних сум. Посилання відповідача та наявність заборгованості третіх осіб перед ТОВ ГрінСтар-2017 також не підтверджене належними та допустимими доказами, а тому судом до уваги не приймається.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення до листопада 2018 року, викладене заяві від 17.04.2018 (вх. № 920 (р)), суд зазначає наступне.

Свою вимогу про розстрочення виконання рішення відповідач обґрунтовує тяжким фінансовим становищем. При цьому, доказів на підтвердження вказаних обставин відповідач не надає. Копія Картки рахунку: 311:Наші грошові рахунки: ОСОБА_4 Аваль за 01.01.2018-30.04.2018 ПСП Буринське не є таким доказом, оскільки не підтверджує тяжкого фінансового становища підприємства та не спростовує факту наявності рахунків у відповідача в інших банківських установах.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для розстрочки виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а згідно з частиною 4 цієї статті при вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення суд повинен врахувати, крім іншого, ступінь вини відповідача у виникненні спору, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, суд зазначає, що у разі виникнення обставин, які істотно ускладнять чи зроблять неможливим виконання прийнятого судом рішення, відповідач не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідною заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення у порядку статті 331 ГПК України з наданням всіх необхідних доказів.

За відсутності у справі доказів на підтвердження факту неможливості виконання судового рішення, у суду відсутні правові підстави для розстрочення його виконання, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні поданої заяви.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 8910,82 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 185, 231-233, 236, 237, 238, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 сільськогосподарського підприємства Буринське (41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Радгоспна, 6; код ЄДРПОУ 31818379) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Агроскоп Інтернешнл (03022, м. Київ, вул. Смольна, 9Б; код ЄДРПОУ 38948033) 509205 грн. 47 коп. основного боргу, 19419 грн. 55 коп. пені, 50920 грн. 54 коп. штрафу, 14508 грн. 86 коп. - суму 20% відсотків річних, 8910 грн. 82 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 02.05.2018.

Суддя В.Л.Котельницька