Постанова

від 23.04.2018 по справі 908/2057/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

23.04.2018 справа №908/2057/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): суддів: справу розглянуто в порядку письмового провадження без виклику учасників справи ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область

на рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2018р. у справі№908/2057/17 (суддя Федорова О.В.) за позовомУправління комунальної власності Енергодарської міської ради, м.Енергодар, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область простягнення 70180 грн. 94 коп., розірвання договору оренди

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року до господарського суду звернулось Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, м.Енергодар, Запорізька область з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область про стягнення за договором оренди №58-08 від 21.05.2010р. заборгованості в розмірі 78 478,78грн. та пені в розмірі 7437,09 грн.; про розірвання договору оренди №58-08 від 21.05.2010р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог №01-32/2051-01 від 07.11.2017р.)

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 позовні вимоги Управління комунальної власності Енергодарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕН-КОМП» задоволені у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зменшити розмір заборгованості з орендної плати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі щодо розірвання Договору оренди.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що Позивачем порушено право Орендаря на зарахування здійснених Відповідачем невід'ємних поліпшень, у зв'язку з чим сума невиконаних Відповідачем зобов'язань складає меншу суму ніж заявлено Позивачем, та, як наслідок, відсутні підстави для розірвання оспорюваного договору оренди.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2018 у справі №908/2057/17 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2018р. та встановлено строк учасникам справи по 19.03.2018р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

Відзиву на апеляційну скаргу від учасників справи не надійшло.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.03.2018р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2018р. призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі ч.10 ст.270 цього Кодексу, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Враховуючи положення ч.ч.13, 14 ст.8 ГПК України фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Рішенням господарського суду в межах даної справи, встановлені наступні обставини:

- укладення 21.05.2010р. між сторонами Договору оренди майна за умовами п. 1.1. якого встановлено, що Орендодавець (Позивач) передає а Орендар (Відповідач) приймає в тимчасове володіння та користування наступне майно: нежиле приміщення у адміністративно-господарській будівлі, загальною площею 296,2 кв.м., розташоване за адресою: Запорізька область м. Енергодар, вул. Радянська, буд. 4-а, приміщення 3, яке належить орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно б/н, виданого Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області 16.04.2010 р.

- факт передання Позивачем (Орендодавцем) та прийняття Відповідачем (Орендарем) у користування нежитлового приміщення №3, загальною площею 296,2кв.м., розташоване за адресою: місто Енергодар, вулиця Радянська, будинок 4а за актом прийому-передачі від 08.09.2006 року.

-факт продовження дії договору оренди №58-08 від 21.05.2010р. на строк до 21.05.2020р.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасного внесення орендної плати внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 78 478,78 грн. Враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, Позивачем нараховано на суму заборгованості пеню у розмірі 7 437,09 грн. за період прострочення з грудня 2016 р. по жовтень 2017 р. При цьому, у зв'язку з тим, що Відповідач систематично порушує зобов'язання щодо оплати орендних платежів, враховуючи п. 2.6 договору, ст. 782 ЦК України, ст. 26 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» , Позивач просив розірвати договір оренди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів доведеності факту не внесення Відповідачем орендної плати за користування орендованим нежитловим приміщенням протягом заявленого Позивачем періоду, що є підставою для розірвання договору оренди та стягнення пені на підставі п. 7.4 Договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на правовідносини сторін розповсюджуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також вимоги Цивільного та Господарського кодексів України в частині, що не протирічить зазначеному Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Разом з тим, ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.2. Договору (з урахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 02.06.2016р.), Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця (за нерухоме майно) за інше окреме індивідуально визначене майно.

Підпунктом «г» пункту 5.1. Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний вчасно та в повному об'ємі вносити Орендодавцю орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок (до міського бюджету).

Наразі, доказів виконання зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендної плати за період з грудня 2016 по жовтень 2017року матеріали справи не містять, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 78 478,78 грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 78 478,78 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу зі сплати орендної плати у розмірі 78 478,78 грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати орендної плати, позивачем нараховано суму пені у розмірі 7437,09 грн. на підставі п.7.4. договору.

За приписом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.4. Договору піредбачено, що в разі невиконання чи неналежного виконання Орендарем обов'язку, передбаченого п. 5.1 г) цього договору, він сплачує Орендодавцю (до міського бюджету) пеню у розмірі 0,5% від суми невчасно сплаченої орендної плати за кожний день прострочення. Обов'язок щодо нарахування пені покладається на Орендаря. В разі нездійснення Орендарем нарахування пені та сплати її до бюджету, нарахування та стягнення пені виконує Орендодавець у встановленому порядку.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, судова колегія вважає його арифметично вірним та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення пені у розмірі 7437,09грн. в межах визначеного Позивачем періоду.

Стосовно позовних вимог щодо розірвання договору оренди комунального майна № 58-08 від 21.05.2010р., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України, передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена наведеною статтею можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань. Аналогійне викладено у пункті 2.6. Договору.

Порушення Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованим нерухомим майном, як це передбачено Договором, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє Позивача того, на що вони розраховували при укладенні Договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету Запорізької області із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

За таких обставин, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором стосовно здійснення повної та своєчасної оплати протягом одинадцяти місяців, висновок суду першої інстанції про розірвання договору оренди № 58-08 від 21.05.2010р. є правомірним.

Щодо твердження апелянта про те, що Позивачем порушено право Орендаря на зарахування здійснених Відповідачем невід'ємних поліпшень, у зв'язку з чим сума невиконаних Відповідачем зобоавязань складає меншу суму ніж заявлено Позивачем, та, як наслідок, відсутні підстави для розірвання оспорюваного договору оренди, колегія суддів зазначає наступне.

З наданих до матеріалів справи докази дійсно вбачається, що Відповідачем у 2009році здійснювався ремонт системи опалення у орендованому приміщенні. Наведене зокрема підтверджується договором підряду №10-09 від 05.10.2009р., кошторисом вартості робіт, видатковими накладними, товарними чеками, актом виконаних робіт(а.с.72-78).

В матеріалах справи також наявне листування сторін з приводу зарахування вартості невід'ємних поліпшень в рахунок оплати орендної плати, зі змісту якого вбачається, що Орендодавець (Позивач) не надав згоди на зарахування таких поліпшень в рахунок оплати орендної плати.

В свою чергу, в п.п. е) п. 5.2 Договору оренди сторонами визначено, що орендар має право на відшкодування чи зарахування в рахунок орендної плати вартості необхідних витрат на покращення орендованого майна, яке здійснене зі згоди орендодавця. Вартість виконаних орендарем без погодження орендодавця покращень орендованого майна, які неможливо відокремити від нього без погіршення цього майна, компенсації не підлягає.

За таких обставин, оскільки ремонт системи опалення є покращенням орендованого майна, які неможливо відокремити від нього без погіршення цього майна, а в п.п. е) п. 5.2 Договору оренди наявна пряма заборона на відсутність компенсації таких поліпшень, зміни з цього приводу сторонами до Договору не вносились, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення прохання Відповідача про зарахування витрат за проведені поліпшення в рахунок погашення заборгованості з орендних платежів, що виникла за період з грудня 2016 р. по серпень 2017 р.

Крім того, факт виникнення спірних правовідносин у 2010році з урахуванням проведення поліпшення об'єкта оренди у 2009 році, унеможливлює зарахування вартості здійснених поліпшень у рахунок з оплати вартості орендної плати за період грудень 2016р.- жовтень 2017року.

При цьому, відповідно до ч.3 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Вказане не позбавляє Відповідача права на звернення до суду у разі наявності підстав для відшкодування грошових коштів за проведені поліпшення.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, будь-яких порушень норм процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судовою колегією не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 у справі № 908/2057/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2018 у справі № 908/2057/17- залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції - покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕН-КОМП", м.Енергодар, Запорізька область.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 02.05.2018р.

Головуючий (суддя-доповідач): О.В. Стойка

Судді: І.В.Зубченко

ОСОБА_3