Рішення

від 24.04.2018 по справі 802/690/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 квітня 2018 р. Справа № 802/690/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_3

до: Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області (далі - відповідач, Управління) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідно до протоколу №1051 від 09.10.2017 відповідачем було відмовлено у нарахуванні пенсії у пільговому обчислені, у зв'язку із відсутністю станом на 01.01.1993 проживання або роботи у зоні радіологічного контролю 4 роки та відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач просить суд визнати його протиправним та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 12.03.2018 відкрито провадження у дані справі та зазначено що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження в порядку визначеному статтею 262 КАС України.

Разом з тим, запропоновано відповідачу надати в 15-денний строк з дня отримання даної ухвали відзив на позовну заяву.

29.03.2018 через відділ прийому суду управлінням подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вимоги ОСОБА_4 є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема зазначено, що 02.10.2017 року позивач звернулася до управління із заявою та додатково наданими документами про призначення їй пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п. 2 ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Протоколом № 1051 від 09.10.2017 року їй було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю станом на 01.01.1993 проживання або роботи у зоні радіологічного контролю 4 роки та відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 12.03.2018 витребувано у відповідача для огляду у судовому засіданні пенсійну справу ОСОБА_3

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимог та просив суд позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 02.10.2017 року ОСОБА_3 звернулась до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України з метою призначення та виплати пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку у відповідності до вимог ст. 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , оскільки їй 21 липня 2017 року виповнилось повних 55 років.

Розглянувши дану заяву і додані до неї документи управлінням було прийняте рішення, на підставі протоколу № 1051 від 09.10.2017 року, яким в призначені пенсії із зниженням пенсійного віку відмовлено, у зв'язку із відсутністю станом на 01.01.1993 проживання або роботи у зоні радіологічного контролю 4 роки та відсутністю необхідного стажу для призначення пенсії 15 років. На момент звернення стаж становив 13 років і 7 днів.

Однак, позивач не погоджується із вказаним, та вважаючи рішення управління про відмову у призначені їй пенсії із зниженням пенсійного віку протиправним, звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Змістом статті 1 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон № 796-XII), визначені його мета та основні завдання, згідно якої Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону № 796-XII визначено коло осіб, які вважаються такими, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Так, згідно вказаної статті, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 11 Закону № 796-XII, визначено осіб, які належать до які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 4 цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Стаття 13 Закону № 796-XII передбачає обов'язок держави перед громадянами за шкоду, завдану внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її зокрема за пошкодження здоров'я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 796-XII для встановлення пільг і компенсацій визначаються, зокрема, такі категорії осіб, як особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII, підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Визначення рівнів забруднення, доз опромінення, відновлення їх шляхом розрахунку здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних органів та обласних державних адміністрацій.

При цьому, відповідно до ст. 55 Закону № 796-XII, пенсії зокрема надаються із зменшенням пенсійного віку на 5 років, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для осіб, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Таким чином, в даному випадку необхідними умовами виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 5 років, як для осіб, які постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю, є наявність ряду підтверджуючих обставин, а саме факту проживання у зоні посиленого радіоактивного контролю протягом 4 років станом на 01.01.1993 року для можливості виходу на пенсію зі зменшенням пенсійного віку на 2 роки, проживання на такій території ще протягом 9 років для додаткового зменшення пенсійного віку ще на 3 роки та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Як вбачається із довідки Грабовецької сільської ради Немирівського району Вінницької області №212 від 16.08.2017 року, позивач постійно проживає в с. Грабовець Немирівського району Вінницької області з 29.09.1986 року по час видачі довідки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року № 106 с. Грабовець Немирівського району Вінницької області віднесені до зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок аварії на ЧАЕС категорії 4.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок) затверджений порядок, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до пункту 2 Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими , іншими актами законодавства.

Отже, за наявності підстав передбачених ст. 14 Закону особі видається відповідне посвідчення, яке надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та після отримання такого посвідчення, особа вважається такою, що має статус потерпілої від ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 11 Закону.

Пунктом 10 Порядку встановлено, що посвідчення видаються особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Тобто, підставою для отримання посвідчення та як наслідок статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є наявність у особи вказаного документа.

Частиною 3 ст. 65 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи закріплено, що Посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та Потерпілий від Чорнобильської катастрофи є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Згідно з матеріалами справи, позивач уже має посвідчення та відповідний статус особи потерпілої від ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4 відповідно до посвідчення серії В-1 №318058 від 15.03.2003 року.

Отже, при встановленні статусу потерпілої від ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 4 та видачі відповідного посвідчення, яке згідно вказаного є безумовним підтвердження наявності відповідного статусу у особи, вже було підтверджено та встановлено факт постійного проживання не менше чотирьох років на території зони посиленого радіоекологічного контролю, станом на 1 січня 1993 року, оскільки у випадку іншого підстави для видачі йому посвідчення 4 категорії були б відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивачки є право на зменшення пенсійного віку при призначенні пенсії, однак наразі відсутні підстави для її призначення, оскільки на момент звернення стаж становив 13 років і 7 днів, а не 15 років як то встановлено ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , що підтверджується розрахунком стажу, який міститься у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_3 Даний факт представником позивача не спростовувався.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позову, оскільки при зверненні за призначенням пенсії позивачем не були дотримані вимоги ст. 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , а саме наявність необхідного страхового стажу.

Враховуючи положення ст. 139 КАС України, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (22874, Вінницька область, Немирівський район, с. Грабовець; ідентифікаційний номер НОМЕР_1); Тульчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 51; код ЄДРПОУ 24894976).

Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна

Згідно з оригіналом.

Суддя: Помічник судді: