Рішення

від 02.05.2018 по справі 137/500/18

ЛІТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 137/500/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" травня 2018 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участю секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Літинської районної ради, як органу управління майном комунальної установи Літинська центральна районна лікарня до ОСОБА_1 про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_2 звернувся до Літинського районного суду Вінницької області із зазначеним позовом мотивуючи його тим, що 28.02.2017 р. Літинським районним судом Вінницької області ухвалено вирок яким ОСОБА_1 (відповідача у наведеній цивільній справі), визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. При розгляді даного кримінального провадження цивільного позову про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, пред'явлено не було.

Згідно довідки КЗ Літинська центральна районна лікарня потерпілий від злочину ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному лікувальному закладі. Фактичні витрати лікарні, виходячи з вартості семи ліжко-днів, становлять 1944,04 грн.

В зв'язку з тим, що відповідачем в добровільному порядку зазначені витрати закладу охорони здоров'я не відшкодовані, прокурор звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача витрати, понесені на лікування потерпілого.

У судове засідання представник позивача - прокурор Літинського відділу Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 не з'явилася надавши до канцелярії суду заяву відповідно до якої просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримала та просила його задовольнити (а.с. 31).

Представник КЗ Літинська центральна районна лікарня до судового засідання також не з'явився, хоча про місце, дату та час судового засідання Літинська ЦРЛ повідомлялась заздалегідь та належним чином (а.с. 27).

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився надавши через канцелярію суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність, позов визнає та не заперечує проти його задоволення (а.с. 33).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи заяви сторін, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 25 листопада 2016 р. приблизно о 18:00 год. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у своєму житловому будинку по вул. Лісова, 89, с. Соколівка Літинського району Вінницької області, діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, на підставі суперечки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, який в цей час відпочивав на дивані, і наніс останньому декілька ударів кулаками по тулубу. Надалі ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, скинув ОСОБА_3 із дивана на підлогу та наніс йому ще один удар ногою по тулубу, а саме у ліву частину грудної клітки. Своїми протиправними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді перелому 9-го ребра зліва, які відповідно до висновку експерта № 200 від 23.12.2016 р. відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я та тілесні ушкодження у вигляді пара орбітальної гематоми справа, які відповідно до висновку експерта № 200 від 23.12.2016 р. належить до категорії легких тілесних ушкоджень. Таким чином, ОСОБА_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 України, тобто умисне нанесення середньої тяжкості тілесного ушкодження.

28.02.2017 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 121 КК України по факту заподіяння вищенаведених тілесних ушкоджень. Вирок набрав законної сили 30.03.2017 р. (а.с. 8-9).

Згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 в період з 28.11.2016 р. по 05.12.2016 р. перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КЗ Літинська центральна районна лікарня і на його лікування було затрачено кошти в сумі 1944,04 грн., що підтверджується відповіддю Літинської ЦРЛ за № 195 від 22.03.2018 р. (а.с. 12).

Відповідно до довідки Літинської ЦРЛ за № 125 від 22.03.2018р., станом на 22.03.2018 р. витрати понесені на стаціонарне лікування ОСОБА_3 добровільно відшкодовані не були (а.с. 13).

Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадкам, визначених законом.

Згіно ст. 56 ЦПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. При цьому органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати суду документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Літинська ЦРЛ являється комунальною установою, фінансується за рахунок місцевого бюджету, в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 не зверталася, відповідно не відшкодування витрат на лікування особи потерпілої від кримінального правопорушення, порушує інтереси держави, тому за змістом ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" у даному цивільно-правому спорі наявні підстави для представництва прокурором в суді держави в особі Літинської ЦРЛ.

Відповідно до ч.2 ст.1191 ЦК України та ч.ч.1,3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищені меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. Держава, Республіки Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчинені злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки дії ОСОБА_1 є неправомірними, між його діями та перебуванням потерпілого на стаціонарному лікуванні є безпосередній причинний зв'язок, вина відповідача доведена, що є підставою для цивільно-правової відповідальності останнього.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Відтак з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн. за подання позову юридичною особою, якою виступає Літинцьска ЦРЛ.

Керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст.ст. 1166, 1191, 1206 ЦК України, ст.ст. 12, 56, 81, 141, 259, 263-265, 279 ЦПК України, беручи до уваги положення викладені у постанові Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання № 545 від 16.07.1993 року та постанові Пленуму Верховного Суду України від "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АВ № 586812, виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області,09.03.2004 р., ІПН НОМЕР_1) зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь Комунальної установи Літинська центральна районна лікарня , вул. Пирогова, 17, смт. Літин Літинського району Вінницької області (р/р: 31551206136330, УДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЕДРПОУ 01982583, призначення платежу: за перебування потерпілого ОСОБА_3 на лікуванні в комунальній установі) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у сумі 1944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) грн. 04 коп.

Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АВ № 586812, виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області,09.03.2004 р., ІПН НОМЕР_1) зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави Україна 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.