Рішення

від 14.06.2007 по справі 20/87

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/87

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.06.07 р.                                                                               Справа № 20/87                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасінвестпром”, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-2003”, м.Горлівка

про  стягнення 207631,32 грн.

За участю представників:

від позивача: Герасименко С.В. - дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

        До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбасінвестпром”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-2003”, м.Горлівка, про зобов»язання відповідача  передати позивачеві прийняту продукцію на загальну суму 207631,32 грн., а у разі відсутності продукції – стягнути з відповідача зазначену суму.

        На вимогу суду позивач уточнив склад позовних вимог та просив суд зобов'язати відповідача передати позивачеві прийняті згідно договору № 129 від 14.07.06 р. газове обладнання та продукцію на загальну суму 207631,32 грн.

       В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на вищезазначений договір, накладні, претензії на адресу відповідача, вимогу із доказом направлення відповідачеві, службові записки, пояснення головного бухгалтера, листи, наказ, договір № СС-15/02 від 10.10.02 р., довіреність від 26.07.06 р., довідку від 08.06.07 р., на приписи Цивільного кодексу України.

       Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, свого представника до судового засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою, що зазначена у позовній заяві та відповідає даним довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 12.02.07 р. № 14/4-23/118, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області строк розгляду справи продовжено у зв'язку із необхідністю витребування та вивчення додаткових матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

14 липня 2006 р. позивачем (Комітент) та відповідачем (Комісіонер) укладено Договір № 129 комісії на продаж продукції (далі-Договір), в порядку та на умовах якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача в інтересах та за рахунок останнього здійснити від свого імені угоди з продажу продукції (п.1.2 Договору).

Розділами 2 та 3 Договору визначені обов”язки сторін, зокрема, обов”язок позивача передати продукцію на комісію відповідачеві, обов”язок останнього реалізувати продукцію за ціною, не нижче передбаченої у прибуткових накладних та супроводжувальних документах.

Згідно із п.4.1 Договору, продукція вважається переданою Комітентом і прийнятою Комісіонером за кількістю у відповідності з товарними накладними.

Відповідно до п.5.1 Договору, винагорода Комісіонера складає 5% від ціни одиниці продукції.

Згідно із п.6.1 Договору, грошові кошти від Покупця за реалізовану Продукцію поступають на рахунок Комісіонера. З цих коштів Комісіонер залишає на своєму рахунку суму винагороди, яку обчислює згідно п.5.1 Договору. Сума вартості продукції за мінусом винагороди Комісіонера, яка залишилась від угод купівлі-продажу на рахунку Комісіонера, останній на протязі 2 банківських днів з моменту її надходження зобов”язаний перерахувати Комітентові.

Пунктом 8.1 Договору, передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 21.12.2007 р.

Відповідно до п.11.4 Договору, у випадку, якщо Комісіонер, незважаючи на всі вжиті ним заходи, протягом строку дії Договору, не зможе реалізувати Продукцію чи її частину, передану Комітентом на комісію, то Комісіонер повинен повернути нереалізовану Продукцію Комітенту в належному технічному стані.

Надані позивачем копії накладних, що наявні в матеріалах справи, з урахуванням письмових пояснень головного бухгалтера від 08.06.07 р., листа ТОВ “ЕКОН” № 3145 від 22.05.07 р., договору позивача із зазначеним товариством № СС-15/02 від 10.10.02 р. із додатковими угодами, довіреності серії ЯЗЧ № 440749, довідки позивача від 08.06.07 р. за підписами генерального директора та головного бухгалтера, свідчать про те, що позивачем передано відповідачеві на комісію газове обладнання та продукцію на суму 207631,32 грн.

07 березня 2007 р. позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 09.02.07 р. про відмову від Договору, припинення його дії, повернення продукції на суму 207631,32 грн., а у разі її відсутності – про сплату зазначеної суми.

Докази відповіді відповідача на дану вимогу відсутні.

Суть позову, з урахуванням його уточнення, полягає у вимогах про зобов'язання відповідача передати позивачеві вищезазначене обладнання на суму 207631,32 грн.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позову та доказів повернення позивачеві отриманого від нього за Договором майна суду не надав.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

        Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

        Статтею ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

        Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором комісії, що регулюється гл.69 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.1011 зазначеного кодексу, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ст.1012 Цивільного кодексу України, договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

Статтею 1014 Цивільного кодексу України передбачено, що комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1025 зазначеного кодексу встановлено, що комітент має право відмовитися від договору комісії.

Якщо договір комісії укладено без визначення строку, комітент повинен повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів.

У разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.

Згідно із ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на підставі Договору передав відповідачеві на комісію продукцію на суму 207631,32 грн., вартість якої не була реалізована відповідачем сплачена позивачеві, а саме продукція не повернута.

09 лютого 2007 р. позивач направив відповідачеві письмову вимогу, у якій зазначив, що відмовляється від Договору, який у зв'язку з цим припинив свою дію, та просив відповідача повернути вищезазначену продукцію або сплатити її вартість.

У порушення приписів ст.193 Господарського кодексу України, ст.1025 Цивільного кодексу України та п.11.4 Договору, відповідач не повернув позивачеві передану останнім на підставі Договору продукцію та не сплатив її вартість. Докази вчинення відповідачем зазначених дій суду не надано.

За даних обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2), 4-3), 33, 36, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1011, 1012, 1014, 1025 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов – задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Люкс-2003” (84626, Донецька область, м.Горлівка, вул.Рудакова, б.42, к.40; поточний рахунок 26008000607001 у філії Донецької дирекції АГ “Індекс-банк”, МФО 32804629, код ЄДРПОУ 32804629) передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Донбасінвестпром” (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 5, поточний рахунок 260071437980 у АБ “Укрбізнесбанк” м.Донецька, МФО 334969, код ЄДРПОУ 30297726) прийняті згідно договору комісії на продаж № 129 від 14.07.06 р., що укладений сторонами, газове обладнання та продукцію на загальну суму 207631,32 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Люкс-2003” (84626, Донецька область, м.Горлівка, вул.Рудакова, б.42, к.40; поточний рахунок 26008000607001 у філії Донецької дирекції АГ “Індекс-банк”, МФО 32804629, код ЄДРПОУ 32804629) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасінвестпром” (83096, м.Донецьк, вул.Хірургічна, 5, поточний рахунок 260071437980 у АБ “Укрбізнесбанк” м.Донецька, МФО 334969, код ЄДРПОУ 30297726) 2076,31 грн. держмита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому законом порядку.

                                                              Повний текст рішення оголошено 14.06.07 р.

Суддя                                                                                                        

Надруковано 3 примірники:

1 – позивачеві;

1 – відповідачу;

1 – у справу.