Рішення

від 25.04.2018 по справі 823/289/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року Справа № 823/289/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді : Гаращенка В.В.,

секретаря судового засідання : Дорошенко Л.В.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та невмотивованою відмову Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладену у листі відповідача №10421/6-17 від 05.12.2017;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області повторно розглянути клопотання за вх. №22785/0/5-17-СГ від 29.11.2017 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідності до поданого клопотання;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що позивач, будучи членом фермерського господарства ОСОБА_4В. , скористалась своїм правом, звернувшись до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства в розмірі частки (паю). Однак, рішенням Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, викладеному в листі від 05.12.2017 №10421/6-17 протиправно відмовлено в наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою, посилаючись на те, що клопотання та подані документи не відповідають вимогам ст. 32 та ст. 121 Земельного кодексу України. Представник позивача стверджує, що подане клопотання та документи, відповідають статтям 118, 121 Земельного кодексу України, а тому просив задовольнити даний позов.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, аргументуючи свою позицію тим, що 29.11.2017 до Головного управління звернулась ОСОБА_3 із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,31 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7125789200:03:003:0056 у власність в адміністративних межах Ярославської сільської ради Шполянського району.

До вказаного клопотання ОСОБА_3, додала згоду користувача на поділ земельної ділянки, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, графічний матеріал із зображенням місця розташування земельної ділянки, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, статут фермерського господарства.

Однак, відповідач відмовив у задоволенні вищевказаної заяви, оскільки відповідно до п. 5.6 статуту ФГ ОСОБА_4В. член господарства має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності не наданих у власність або користування іншим особам, а також за рахунок земельних ділянок, наданих у постійне користування чи оренду господарству, його засновнику або члену (за наявності їх згоди) у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Журавської сільської ради Городищенського району Черкаської області у відповідності до ст. 118, 121 Земельного кодексу України та ст. 13 Закону України Про фермерське господарство .

Також відповідач зазначає, що подані до Головного управління документи не відповідають вимогам статей 32 та 121 Земельного кодексу України, а у прохальній частині клопотання позивачем не зазначено, з яким цільовим призначенням позивач просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

Заслухавши пояснення учасників справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив.

Фермерське господарство ОСОБА_4В. , код ЄДРПОУ 34118159, зареєстроване 14.08.2006, місцезнаходження: 20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів.

У відповідності до п. 2.2 статуту ФГ ОСОБА_4В. , ОСОБА_3 є членом фермерського господарства.

Згідно довідки Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 16.02.2018 №32, ФГ ОСОБА_4В. фактичним місцем ведення господарської діяльності є адміністративна територія Ярославської сільської ради, де зазначене господарство обробляє орендовану землю площею 30,0034 га.

Згідно довідки Матусівської сільської ради Шполянського району Черкаської області від 20.02.2018 №157, повідомлено, що на території сільської ради ФГ ОСОБА_4В. земельних ділянок в оренді чи власності не має, виробничу діяльність на адміністративній території ради не здійснює.

29.11.2017 позивач звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування ФГ ОСОБА_4В. на території Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, а саме №7125789200:03:003:0056, орієнтовним розміром 3,31 га.

У відповідності до зазначених додатків, до клопотання було подано:

- витяг з ДРРПНМ від 01.06.2017 індексний номер 88602875;

- витяг з статуту ФГ ОСОБА_4В. ;

- нотаріально посвідчене погодження землекористувача ФГ ОСОБА_4В. на вилучення частини земельної ділянки;

- довідка від 30.06.2017 №31-23-0.360-254/114-17;

- довідка 6-зем №286/174-17 від 30.08.2017;

- копія паспорта та ідентифікаційного номеру;

- довіреність.

Також судом встановлено, що у відповідності до довідки відділу у Шполянському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 30.06.2017 №31-23-0.360-254/114-17, середній розмір частки (паю) по Ярославській сільській раді Шполянського району Черкаської області, становить 3, 31 га.

Крім того, ФГ ОСОБА_4В. надано згоду на вилучення земельної ділянки, кадастровий №7125789200:03:003:0056, що перебуває у користуванні ФГ ОСОБА_4В. (договір оренди від 14.03.2007, що зареєстрований 25.11.2016 в ДРРПНМ за № 17649634) у розмірі частки (паю) по Ярославській сільській раді Шполянського району Черкаської області на користь членів ФГ ОСОБА_4В. , зокрема - ОСОБА_3

Листом від 05.12.2017 за №10422/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило позивача, що заява та документи не відповідають статтям 32, 121 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з останнім позивач подала позов до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Спірні відносини регулюються Земельним кодексом України та Законом України Про фермерське господарство від 19.06.2003 №973-1V (у подальшому - Закон №973).

Пунктом а частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що громадянам для ведення фермерського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення

Відповідно до статті 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Умови приватизації земельних ділянок членами фермерських господарств також визначені статтею 13 Закону №973.

Так, згідно з частиною першою статті 13 Закону №973 члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №973 членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Отже, член фермерського господарства має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, наданих в оренду фермерському господарству, членом якого він є, для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться орендована земельна ділянка.

Як встановлено судом, позивач є членом фермерського господарства ОСОБА_4В , яке орендує земельну ділянку кадастровий №7125789200:03:003:0056 площею 19,6927 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в Черкаській області, Шполянський район, Ярославська сільська рада, строком до 01.01.2022, відповідно до договору оренди землі від 14.03.2007.

Відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України та ст. 13 Закону №973 позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства за рахунок земельної ділянки кадастровий №7125789200:03:003:0056, яка знаходиться в адміністративних межах Ярославівської сільської ради Шполянського району Черкаської області.

Частинами 6, 7 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельного кодексу України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області не конкретезує відмову, а лише вказує на невідповідність до ст. 32 та 121 Земельного кодексу України.

Вже з відзиву на позов та в судовому засіданні судом встановлено, що згідно пункту 5.6 статуту фермерського господарства ОСОБА_4В. позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства лише за рахунок земельних ділянок, розташованих на території Журавської сільської ради Городищенського району Черкаської області, проте позивач має намір отримати частку (пай) земельної ділянки, яка знаходиться на території Ярославської сільської ради Шполянського району Черкаської області, що не узгоджується зі статтями 32, 121 Земельного кодексу України.

Суд не погоджується з вказаними доводами позивача з таких підстав.

Згідно статті 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Таким чином, статті 32, 121 Земельного кодексу України встановлюють лише розмір частки (паю), яку має право отримати член сільськогосподарського підприємства на території відповідної сільської ради і виключають взаємозв'язок розташування фермерського господарства з набуттям права власності на пай члена фермерського господарства.

Пунктом 5.6 Статуту фермерського господарства ОСОБА_4В. в редакції, яка діяла з 14.08.2017 по 11.01.2018, передбачалось, що член господарства має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, не наданих у власність або користування іншим особам, а також за рахунок земельних ділянок, наданих у постійне користування чи оренду господарству, його засновнику або члену (за наявності їх згоди), у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території Журавської сільської ради Городищенського району Черкаської області, у відповідності до ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України Про фермерське господарство .

Суд зауважує, що вказаний пункт визначає лише розміри земельної частки (паю), і не обмежує право позивача на безоплатне отримання у власність земельної ділянки лише із земель, які знаходяться на території Журавської сільської ради Городищенського району Черкаської області.

Крім цього, умови приватизації земельних ділянок членами фермерського господарства врегульовані Земельним кодексом України і Законом №973, відтак, не можуть регулюватись статутом фермерського господарства.

Отже, викладена у листі від 05.12.2017 №10421/6-17 підстава не узгоджується з вимогами законодавства.

Відповідно до абз. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд встановив протиправність відмови відповідача викладеної у листі від 05.12.2017 №10421/6-17.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивачами не враховано, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, діяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Під дискреційними повноваженнями суд розуміє сукупність прав та обов'язків, закріплених у встановленому законодавством порядку за Головним управлінням, які він застосовує на власний розсуд. Наділивши державний орган дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Право надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні є дискреційним повноваженням, а тому задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, є формою втручання в дискреційні повноваження державного органу.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.

В зв'язку з чим, для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 29.11.2017 №22785/0/5-17-СГ Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до вимог ч.7 ст.118 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення в порядку ст. 382 КАС України, то відповідно до зазначеної правової норми такі дії є правом, а не обов'язком суду та позивач не навів аргументованих доводів та не надав доказів того, що дане рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконане, в зв'язку з чим своєчасно у межах розумних строків не будуть поновлені його права, тому, дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 139, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у наданні ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладену у листі від 05.12.2017 №10421/6-17.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРОПУ 39765890) повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів, РНОКПП НОМЕР_1) від 29.11.2017 №22785/0/5-17-СГ Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРОПУ 39765890) на користь ОСОБА_3 (20630, Черкаська область, Шполянський район, с. Матусів, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27.04.2018

Суддя В.В. Гаращенко