Рішення

від 18.04.2018 по справі 369/13874/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13874/17

Провадження № 2/369/23/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.04.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Котенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство Європейський страховий союз , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство Європейський страховий союз , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого 03 березня 2007 року Васильківським РЕВ МРВ ДАІ, ОСОБА_1 є власником автомобіля Оpel Combo , д.н.з. НОМЕР_2.

30 жовтня 2017 року о 08 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Одеса, М-05, 15 км, в межах Києво-Святошинського району водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Богдан А-09202 , р.н. НОМЕР_3, при здійсненні розвороту у невідповідному місці, не надав переваги в русі та вчинив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ Део , р.н. НОМЕР_4, який в подальшому зіткнувся з автомобілем марки Оpel Combo, д.н.з. НОМЕР_2. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив п. 10.7 (д) Правил дорожнього руху України.

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено стягнення.

Відповідно до змісту матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 369/12405/17 ОСОБА_3 працює водієм в ТОВ Авто Груп , і під час ДТП, керуючи автобусом Богдан А-09202 , д.н.з. НОМЕР_3, здійснював перевезення пасажирів по приміському маршруту № 801, сполученням: ст. метро Дружби народів , м. Київ-станція Тарасівка , Київська область.

Листом № 9673/02/15-17 від 21 листопада 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що транспортний засіб марки Богдан А-09202, державний номерний знак НОМЕР_3, згідно наданого тимчасового реєстраційного талону, термін якого закінчився 16 жовтня 2017 року, був закріплений за відповідачем, який має безстрокову діючу ліцензію від 17 жовтня 2014 року на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом з дозволеним видом робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Таким чином, ОСОБА_3 завдав шкоди позивачу під час виконання ним своїх трудових обов язків.

За змістом Звіту № 744/11-17 від 29 листопада 2017 року, виконаного ОСОБА_4, оцінювача об єктів в матеріальній формі по спеціалізації Оцінка дорожніх транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_5, виданого ФДМУ 27 липня 2013 року), встановлено, що величина вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Оpel Combo, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, з врахуванням допусків, в межах яких відбувалась оцінка, з врахуванням ПДВ 20% та інших загальних державних зборів (обов язкових платежів), складає 38 783 грн. 72 коп..

Відповідно до Полісу АМ № 1441366 на час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Приватним акціонерним товариством Європейський Страховий Союз у відповідності до вимог Закону України Про обов язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 липня 2004 року № 1961-ІУ, відповідно до якого ПрАТ Європейський страховий союз відшкодовує шкоду, заподіяну життю та здоров ю потерпілому у розмірі 200 тис. грн. майну потерпілого, у розмірі 100 тис. грн. з франшизою у розмірі 1000 грн..

Враховуючи той факт, що ПрАТ Європейський Страховий Союз фактично не веде господарської діяльності, не виконує покладені на неї законом обов язки, МТСБУ виключило третю особу з повноправних членів. Страховик позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 03 жовтня 2017 року. Позивач позбавлений можливості виконати свої обов язки перед страховиком з питань надання документів, забезпечити права та законні інтереси з отримання страхового відшкодування, а тому ОСОБА_1 позбавлений можливості виконати свої обов язки перед страховиком з питань надання документів, забезпечити права та законні інтереси з отримання страхового відшкодування, а тому він бажає стягнення такої шкоди з відповідача.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп на його користь матеріальну шкоду в розмірі 38 783 грн. 72 коп. та судові витрати.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і представник позивача не з явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивача подав суду заяву, в якій позов підтримав і просив його задовольнити та розглянути справу у відсутності позивача і представника позивача.

У судове засідання представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп не з явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

У судове засідання треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство Європейський Страховий Союз не з явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду невідомі.

Оскільки представник позивача в поданій суду заяві не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, а відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, з ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд врішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2017 року о 08 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Одеса, М-05, 15 км, в межах Києво-Святошинського району Київської області водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки Богдан А-09202 , р.н. НОМЕР_3, при здійсненні розвороту у невідповідному місці, не надав переваги в русі та вчинив зіткнення з автомобілем марки ЗАЗ Daewoo , р.н. НОМЕР_4, який в подальшому зіткнувся з автомобілем марки Opel Combo , р.н. НОМЕР_2. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив п. 10.7 (д) Правил дорожнього руху України.

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 грн..

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 369/12405/17 ОСОБА_3 працює водієм в ТОВ Авто Груп , і під час ДТП, керуючи автобусом Богдан А-09202 , д.н.з. НОМЕР_3, здійснював перевезення пасажирів по приміському маршруту № 801, сполученням: ст. метро Дружби Народів , м. Київ-станція Тарасівка , Київська область.

Листом № 9673/02/15-17 від 21 листопада 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті повідомила, що транспортний засіб марки Богдан А-09202, державний номерний знак НОМЕР_3, згідно наданого тимчасового реєстраційного талону, термін якого закінчився 16 жовтня 2017 року, був закріплений за відповідачем, який має безстрокову діючу ліцензію від 17 жовтня 2014 року на право провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом з дозволеним видом робіт: внутрішні перевезення пасажирів автобусами.

Також згідно наданої суду інформації Києво-Святошинською об єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області від 30 березня 2018 року згідно з базою даних АІС Податковий блок , станом на 30 жовтня 2017 року ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_8) перебував у трудових відносинах з ТОВ Авто Груп (ідентифікаційний номер 32343040).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 завдав шкоди позивачу під час виконання ним своїх трудових обов язків.

Відповідно до Звіту № 744/11-17 від 29 листопада 2017 року, виконаного ОСОБА_4, оцінювача об єктів в матеріальній формі по спеціалізації Оцінка дорожніх транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_5, виданого ФДМУ 27 липня 2013 року), величина вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Оpel Combo, д.н.з. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, з врахуванням допусків, в межах яких відбувалась оцінка, з врахуванням ПДВ 20% та інших загальних державних зборів (обов язкових платежів), складає 38 783 грн. 72 коп..

Відповідно до Полісу АМ № 1441366 на час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована Приватним акціонерним товариством Європейський Страховий Союз у відповідності до вимог Закону України Про обов язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 липня 2004 року № 1961-ІУ, відповідно до якого ПрАТ Європейський страховий союз відшкодовує шкоду, заподіяну життю та здоров ю потерпілому у розмірі 200 тис. грн., майну потерпілого у розмірі 100 тис. грн. з франшизою у розмірі 1000 грн..

Розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 12 жовтня 2017 року № 4081, постановлено виключити Приватне акціонерне товариство Європейський Страховий Союз з Державного реєстру фінансових установ у зв язку з анулюванням ліцензій Товариства на провадження страхової діяльності, та анулювати свідоцтво про реєстрацію фінансової установи серії СТ № 411 від 02 серпня 2005 року, видане ОСОБА_2.

Як зазначав позивач у позовній заяві, що враховуючи той факт, що ПрАТ Європейський Страховий Союз фактично не веде господарської діяльності, не виконує покладені на неї законом обов язки, МТСБУ виключило третю особу з повноправних членів, страховик позбавлений права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 03 жовтня 2017 року. Позивач позбавлений можливості виконати свої обов язки перед страховиком з питань надання документів, забезпечити права та законні інтереси з отримання страхового відшкодування, а тому ОСОБА_1 позбавлений можливості виконати свої обов язки перед страховиком з питань надання документів, забезпечити права та законні інтереси з отримання страхового відшкодування, а тому він звернувся з позовом до суду про стягнення такої шкоди з відповідача.

У відповідності до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.

Таким чином, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цією юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв язку з виконанням трудових (службових) обов язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов язків працівника.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов язками страховика як сторони договору обов язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно вимог ст. 509 ЦК України зобов язаннм є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов язку. Зобов язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов язання має грунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов язаний виконати свій обов язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилась від права, наданого їй на підставі договору. Сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава має стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов язком особи, яка потребує такого захисту. Право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Право позивача на відшкодування шкоди за рахунок відповідача є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого є позивач не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб.

Позивачу як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого відповідач застрахував свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування.

Позивач вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від відповідача в рамках деліктного зобов язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача. В такому випадку відповідач після задоволення вимоги позивача не позбавлений права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених позивачу, в розмірах та обсязі згідно з обов язками страховика як сторони договору обов язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене, відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю Авто Груп підлягає відшкодуванню позивачу ОСОБА_1 завдана матеріальна шкода в розмірі 38 783 грн. 72 коп..

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн. слід стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп згідно зі ст. 141 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_1.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. 55 Конституції України, п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ст. ст. 509, 636, 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 133, 141, 259, 264, 265, 268, 280, 282, 284 ЦПК України, п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп , що знаходиться за адресою: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, будинок 55, код ЄДРПОУ 32343040, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: 08655, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_9, 38 783 грн. 72 коп. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Груп , що знаходиться за адресою: 08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, будинок 55, код ЄДРПОУ 32343040, на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: 08655, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_9, понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.

Повне рішення суду складено 02 травня 2018 року.

Суддя Ковальчук Л.М.