Рішення

від 27.04.2018 по справі 305/505/18

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/505/18

Провадження по справі № 2-а/305/14/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2018 Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючої судді Бліщ О.Б.

секретаря судового засідання - Вербещука В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 21.03.2018 він отримав лист-виклик державного виконавця, з якого слідує, що в провадженні Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області перебуває виконавче провадження №55781150 від 15.02.2018 з примусового виконання постанови Управління ДАБІ у Закарпатській області №179/1007 від 17.10.2017, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП.

Вважає, вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.

У постанові Управління ДАБІ у Закарпатській області зазначено, що 15.08.2017, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Закарпатській області прийнято рішення про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №186 від 28.09.2016.

Про позапланову перевірку, з порушенням вимог ст.7 Постанови КМУ №553 "Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" представник відповідача його не повідомляв, жодних листів чи постанов про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №186 від 28.09.2016, йому не надходило.

Позивачу належить земельна ділянка площею 0.01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаражу по вул. Миру, біля будинку №15, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії СТВ 022554 від 09.10.2015.

Крім цього, ним виготовлений будівельний паспорт, який виданий відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №187 від 28.09.2016. Лише після цих перерахованих документів він отримав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано Управлінням ДАБІ у Закарпатській області №ЗК 062163152536 від 10.11.2016. Також відповідач у постанові сам стверджує про наявність вищевказаних документів та паралельно вказує, що нібито йому було надіслано рекомендованим листом з повідомленням документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності.

Відповідач у постанові стверджує, що будівництво гаража здійснюється без належно затвердженої проектної документації, що є порушенням ч.1 ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.ст. 7,9 ЗУ "Про архітектурну діяльність. З цього приводу, запевняє суд , що жодних рекомендованих листів від Управління ДАБІ у Закарпатській області він не отримував.

На час складання постанови та прийняття будь-яких рішень посадовими особами він вже мав право виконувати будівельні роботи, тому вважає, що в його діях відсутній склад адмінправопорушення.

Просив визнати протиправною і скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю Управління ДАБІ у Закарпатській області №179/1007 від 17.10.2017 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

Ухвалою судді від 30.03.2018 відкрито провадження у справі та позивачу ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду з даним позовом.

19.04.2018 до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про заміну відповідача у справі, а саме Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, а в разі незгоди позивача - залучити їх в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 19.04.2018 до участі у справі в якості співвідповідача залучено - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Відкладено судове засідання на 27 квітня 2018 року о 11 год. 30 хв. Надіслано електронною поштою на офіційну електронну адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України текст ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками. Роз'яснено залученому відповідачу норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України та про його право до початку судового засідання подати суду відзив на позов, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову та роз'яснено норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України.

Представник позивача, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив вказану справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Представник за довіреністю ОСОБА_2 надіслала суду відзив на позовну заяву, який судом отримано 19.04.2018, а саме відзив подано в строки зазначені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, до початку розгляду справи по суті. У відзиві зазначено, що відповідачі вважають вказаний позов необґрунтованим, викладені позивачем обставини надуманими, та такими, що не відповідають дійсності та не підлягають задоволенню виходячи з наступного. На виконання та з дотриманням норм Порядку №553 та на підставі звернення адвоката ОСОБА_4 від 18.09.2017 за вх. №1113/1007-1.18 та направлення для проведення позапланового заходу від 25.09.2017 №317/1007 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області у присутності замовника будівництва ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку об'єкта будівництва - гаража. За результатами перевірки складено акт перевірки від 06.10.2017, та, в зв'язку з викладеними порушеннями, протокол про адміністративне правопорушення від 06.10.2017 та припис про усунення порушень від 06.10.2017. У зв'язку з тим, що складені за результатами перевірки документи ОСОБА_1 отримати відмовився, такі йому відправлено засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом. ОСОБА_1 отримав матеріали перевірки (акт, протокол, припис) поштовим зв'язком власноручно 07.10.2017, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Вищевказаним листом ОСОБА_1 було направлено також й протокол про адміністративне правопорушення від 06.10.2017, в якому зазначено, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього. В зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, на розгляд справи не з'явився, жодних додаткових пояснень та документів не надав, підстав для прийняття іншого рішення у посадової особи відповідача не було. У запереченні також зазначили, що будівельний паспорт (скасований в установленому порядку), у відповідності до ч.1 ст. 27 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" можливий у разі забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок. Отже, вказана стаття містить виключний перелік видів земельних ділянок на яких можна збудувати на підставі будівельного паспорта. В даному випадку під час проведення перевірки встановлено будівництво ОСОБА_1 об'єкта без належно затвердженої проектної документації. В задоволення позовних вимог просять відмовити.

У відповідності до ч.2 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою, другою ст.2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988р. Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення (зі змін. та доп.), орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2017 року, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області - ОСОБА_5 було винесено постанову № 179/1007 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. У разі несплати штрафу у 15 денний строк, у відповідності до положень ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 3400 гривень.

З матеріалів доданих відповідачем до відзиву, судом встановлено, що вищевказаній постанові передували направлення для проведення планового (позапланового) заходу №317/1007 від 25.09.2017; акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу№317/1007; протокол про адміністративне правопорушення від 06.10.2017та припис №153-П/1007 від 06.10.2017.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови № 179/1007, як зазначено у мотивувальній частині такої, стало те, що ОСОБА_1 отримав право на виконання будівельних робіт з будівництва гаража на власній земельній ділянці по вул. Миру б/н в м.Рахові, Закарпатської області на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт зареєстрованого Управлінням ДАБІ у Закарпатській області від 11.10.2016 №ЗК 062163152536 та будівельного паспорта від 28.09.2016 №187 виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА. Разом з тим, 15.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ в Закарпатській області прийнято рішення про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.09.2016 № 187 виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА. Як наслідок, будівництво (гаража здійснюється без належно затвердженої проектної документації що є порушенням ч.1 ст.31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та ст.ст. 7, 9 ЗУ "Про архітектурну діяльність", за що встановлена відповідальність передбачена ч.1 ст. 96 КУпАП.

Частиною 1 статті 96 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він має всі законні права на виконання будівельних робіт гаража, оскільки будівництво здійснюється на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці. Окрім того, він виготовив будівельний паспорт на будівництво гаража та повідомив Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Оцінивши подані суду докази на предмет відповідності їх законодавству, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Інспекція здійснює державний архітектурно-будівельний контроль лише на об'єктах будівництва.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об'єктами будівництва є будинки, будівля, споруди будь - якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

У відповідності до п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0.01 га, (кадастровий номер 2123610100:01:001:0052) для будівництва індивідуального гаража, що стверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №45373284 від 09.10.2015 та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно №45372878 від 09.10.2015.

28.09.2016 відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА виготовлено будівельний паспорт на будівництво гаража з надбудовами №187.

Окрім того, в матеріалах справи міститься повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт. Вказане повідомлення про початок будівництва затверджено Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області. В даному повідомленні чітко зазначено, що проектна документація на вказану будівлю не вимагається.

Проаналізувавши вище наведені обставини та норми закону, які регулюють вказані правовідносини, суд приходить до висновку, що позивач розпочав будівельні роботи по будівництву гаража правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд вважає безпідставним посилання відповідачів на рішення від 15.08.2017 про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.09.2016 №187, виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА.

Позивач стверджує, що йому не було відомо про існування вищевказаного рішення від 15.08.2017. Натомість, відповідачами не надано суду жодних доказів того, що ОСОБА_1 було повідомлено про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.09.2016 №187. Також, відповідачами будь-яким чином не доведено суду факту існування вказаного рішення, його копії до матеріалів відзиву відповідачами не надано, тому суд не може розцінювати таке як доказ правомірності оскаржуваної постанови, оскільки саме на вказане рішення відповідачі посилаються, як на основний доказ правомірності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У поданому відповідачами відзиву, суд не знайшов будь-яких інших доказів правомірності оскаржуваної постанови.

Положенням ч.3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративні правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, необхідності скасування постанови №179/1007 від 17 жовтня 2017 року та закриття провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.

Оскільки відповідачем у справі є державний орган, як суб'єкт владних повноважень, судові витрати в частині судового збору у сумі 704,80 гривень, у відповідності до ст.139 КАС України, слід віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 20, 77, 78, 90, 139, 242, 243, 244, 246, 255, 286 КАС України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за №179/1007 від 17 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - закрити.

Судовий збір в сумі 704,80 гривень віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 02 травня 2018 року.

Головуюча: Бліщ О.Б.