Рішення

від 02.05.2018 по справі 528/216/18

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/216/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 травня 2018 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Федорак Л.М., секретар судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

в с т а н о в и в:

23.03.2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги наступним.

26.04.2000 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір купівлі - продажу № НГР-206 про купівлю - продаж жилого будинку з надвірними господарчими побудовами в Полтавській області, Гребінківський район, с. Павлівщина, вул. 40 років Перемоги, буд. 23, що складається з А-1 - жилий будинок загальною площею 33,6 кв. м, жилою площею 17,4 кв. м, Б - сарай, В - погрібник, Г - вбиральня. Згідно з умовами вищевказаного Договору позивачем сплачені грошові кошти в сумі 600,00 грн. за придбання об'єкту нерухомості, продавець прийняв ці кошти , передав їй правовстановлюючі документи та ключі від будинку. Істотні умови договору були виконані сторонами в повному обсязі, ніяких претензій з боку продавця не було. Під час укладення вищевказаного договору купівлі - продажу позивач не знала про те, що його необхідно укладати в нотаріальній формі. Співробітниками біржі позивачу не роз'яснені наслідки укладення біржового контракту без його нотаріального посвідчення. Під час укладання зазначеного біржового контракту і в подальшому позивач була впевнена в правильності та законності укладення угоди купівлі - продажу. 26.04.2000 року позивач зареєструвала право власності на придбаний будинок. 05.06.2015 року ОСОБА_2 помер. Оскільки договір купівлі - продажу будинку не був посвідчений нотаріально, це перешкоджає позивачу у вільній реалізації ним права власника. З огляду на викладене, позивач просить визнати договір купівлі - продажу дійсним, та визнати за нею право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими побудовами.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, а отже суд розглядає справу за наявними матеріалами справи.

З'ясувавши обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Відповідно до статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту порушене, невизнане або оспорюване право.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є визнання права.

Пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року визначає: щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

А тому, оскільки договір між позивачем та ОСОБА_2 був укладений 26.04.2000 року, суд приходить до висновку, що до даних відносин положення ЦК України від 16 січня 2003 року застосуванню не підлягають, а застосовуються норми ЦК УРСР в редакції чинній на момент укладення договору.

Судом встановлено, що 26.04.2000 року ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності, посвідченої виконавчим комітетом Денисівської сільської ради Оржицького району Полтавської області від імені ОСОБА_2 як продавець та ОСОБА_1 як покупець уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна № НГР-206 на Українській універсальній біржі, а саме жилого будинку з надвірними господарськими побудовами, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінківський район, с. Павлівщина, вул. 40 років Перемоги, № 23 /а.с.6,7/.

Згідно копії довідки, виданої комунальним підприємством Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації № 178-Т від 12.12.2017 року, станом на 29.12.2012 року в КП Лубенське МБТІ 26.04.2000 року за ОСОБА_1 зареєстровано в книзі № 2 під реєстровим № 846, нерухоме майно в 1/1 частині за адресою: с. Павлівщина, вул. 40 років Перемоги, № 23, Гребінківський район, Полтавська область, згідно договору купівлі - продажу № НГР-206, який зареєстровано на Українській Універсальній біржі /а.с.8/.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, і не заперечується сторонами, умови договору купівлі продажу визначені в ст. 224 ЦК УРСР було виконано, жодних претензій чи спору з цього приводу у сторін немає.

Згідно ст. 227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

В той же час, при укладанні договору купівлі-продажу будинку сторони керувались ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року за № 1956-XII, де вказано, що угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ч. 3 ст. 9 ЖК України громадяни мають право придбати житло на біржових торгах.

У відповідності зі ст. 12 Закону України Про власність від 7 лютого 1991 року за № 697-XII, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни набувають право власності в разі укладання угод, які не заборонені Законом.

Таким чином, спірні правовідносини на момент їх виникнення були врегульовані різним чином одночасно нормами ЦК УРСР та Законом України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року за № 1956-XII, тобто існувала колізія норм права. Враховуючи доктрину пріоритетності спеціальних норм права над загальними, суд приходить до висновку, що на момент укладення та реєстрації позивачем на товарній біржі договору купівлі-продажу слід було керуватися передусім нормами Закону України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року за № 1956-XII, а тому нотаріальне посвідчення даного договору не було потрібне.

Відповідно до Інформаційної довідки № 121951445 від 25.04.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо житлового будинку за адресою: с. Павлівщина, вул. 40 - річчя Перемоги, № 23, Гребінківський район, Полтавська область, в реєстрі відсутні /а.с. 20/.

Згідно копії інформаційної довідки ПП Бюро послуг та консультацій № 4229 від 11.12.2017 року, житловий будинок А-1 знаходиться за адресою: с. Павлівщина, вул. 40 років Перемоги, № 23, загальною площею 33,6 кв.м, житловою площею 17,4 кв.м, знесено сарай Б , погрібник Г , вбиральню Г /а.с. 9/.

Крім того, як вбачається з копії технічного паспорту, виготовленого станом на 11.12.2017 року на вищевказаний житловий будинок, він складається лише з А-1 - житлового будинку, а Б - сарай, В - погрібник, Г - вбиральня, на які просить визнати право власності позивач, у технічному паспорті відсутні.

За таких обставин, з метою забезпечення права позивача вільно користуватися та розпоряджатися придбаним будинком, заявлені позовні вимоги належить задовольнити частково, визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку, укладений і зареєстрований на Українській універсальній біржі, а також визнати за позивачем право власності на житловий будинок.

В частині визнання права власності на господарські побудови належить відмовити. Адже право власності виникає тільки щодо існуючого майна.

На підставі ст. ст. 224, 227 ЦК УРСР, ч. 3 ст. 9 ЖК України, ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10 грудня 1991 року за № 1956-XII, ст. 12 Закону України Про власність від 7 лютого 1991 року за № 697-XII, керуючись ст. ст. 1, 12, 13, 81, 89, ч.ч. 3,4 ст. 200, ч. 4 ст. 206, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку за адресою: с. Павлівщина, вул. 40 років Перемоги, № 23, Гребінківський район, Полтавська область, укладений між ОСОБА_3, яка діяла на підставі довіреності від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 26 квітня 2000 року, реєстровий номер НГР - 206, укладений і зареєстрований на Українській універсальній біржі 26.04.2000 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок А-1 загальною площею 33,6 кв. м, житловою площею 17,4 кв. м., що знаходиться за адресою: с. Павлівщина, вул. 40 років Перемоги, № 23, Гребінківський район, Полтавська область.

В іншій частині позовних вимог, а саме про визнання права власності на Б - сарай, В - погрібник, Г - вбиральню, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги апеляційному суду Полтавської області через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його вручення.

Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: туп. Верстатобудівників 1, буд. 4, м. Лубни, Полтавська область, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1).

Відповідач - Олександрівська сільська рада Гребінківського району Полтавської області (місцезнаходження: с. Олександрівка, Гребінківський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 13956421).

Суддя ОСОБА_4