Рішення

від 26.04.2018 по справі 531/1533/17

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.04.2018

єдиний унікальний номер справи 531/1533/17

номер провадження 2/531/309/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі судді Лизенко І.В., розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський агрошляхбуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що 04.05.2017 його прийнято на роботу дорожнім робітником третього розряду за строковим трудовим договором у ТОВ Карлівський агрошляхбуд . 01.12.2017 р. його було звільнення у зв'язку із закінченням строку трудового договору. На день звільнення позивачу було нараховано заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку, але через відсутність коштів підприємство відмовилося виплатити кошти. Повний розрахунок проведено з позивачем 26.12.2017. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 6100,12 грн. Крім того, позивач вважає, що своїми діями підприємство завдало йому моральної шкоди, оскільки через відсутність коштів він не мав змоги утримувати родину, сплачувати комунальні послуги, розмір якої він оцінює у 10000 грн.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву ОСОБА_1, з якого вбачається, що підприємство дійсно не провело розрахунок з позивачем на день звільнення, але на те малися вагомі причини: відсутність достатньої суми коштів на рахунку; перебування бухгалтера на лікарняному; те, що ОСОБА_1 не пред'явив вимогу про розрахунок. Разом з тим, вважають, що вимога позивача про стягнення моральної шкоди є безпідставною, моральної шкоди йому підприємством не було завдано, адміністрацією підприємства приймалися всі міри для якнайшвидшого розрахунку з позивачем. Крім того, з грудня 2017 позивач отримав статус безробітного і того ж місяця, йому було розпочато виплату. Суму середнього заробітку за час затримки заробітної плати, вважають завищеною. За їхніми розрахунками, зазначена сума повинна складати, за виключенням утримань по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військового збору у розмірі 1,5%, 3541,98 грн.

Позивач надав суду відповідь на відзив, у якому вказав, що відсутність достатніх фінансових ресурсів у роботодавця не виключає його відповідальності за ст.117 КЗпП України; перебування головного бухгалтера на лікарняному не є поважною причиною порушення строків розрахунку; відмова працівника від продовження строкового договору не виправдовую порушення строку розрахунку.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивача звільнено 01.12.2017 року за п.2 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з закінченням трудового договору ( наказ №195-к від 01.12.2017 р.). Остаточний розрахунок з ним був проведений 26.12.2017.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100(далі Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абз. 3 п. 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час затримки розрахунку обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника з роботи. У даному випадку: за жовтень 2017 року 5347,53 грн, за листопад 2017 року 4975,56 грн, всього 10323,09 грн. Кількість відпрацьованих робочих днів за ці 2 місяці складає 44 дні ( а.с.6-7).

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин). У даному випадку, розмір середньоденної заробітної плати становить 10323,09/44 = 234,62 грн.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Позивача звільнено 01.12.2017, а розрахунок з ним проведено 26.12.2017, отже затримка розрахунку складає 16 робочих днів.

Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить: 234,62 грн х 26 днів = 3 753,92 грн.

Наведені відповідачем у відзиві причини затримки розрахунку не звільняють роботодавця від відповідальності за ст.117 КЗпП України. Перебування бухгалтера на лікарняному та відмова працівника від продовження строкового договору як причини затримки розрахунку взагалі не заслуговують на увагу (є не поважні).

Таким чином, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження завдання йому моральної шкоди та наявності причинно-наслідокового зв'язку з діями відповідача. Не надано також доказів на обгрунтування розміру моральної шкоди - 10 000 грн.

Отже, суд вважає ці вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, з яких сплачено судовий збір 704,80 грн., позивачу відмовлено, то понесені позивачем витрати на сплату судового збору не відшкодовуються.

Разом з тим, із задоволених позовних вимог у сумі 3753,92 грн. з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір за ставкою на час звернення до суду (19.12.2017) - 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116 , 117 , 237-1 КЗпП України, ст. ст.259, 263-265, 277-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Карлівський агрошляхбуд про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Карлівський агрошляхбуд (розрахунковий рахунок №26007362507001 в ПРУ КБ Приватбанк м.Полтава, МФО331401, код ЄДРПОУ03581138, адреса: вул.Комарова,4а, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 3 753 (три тисячі сімсот п'ятдесят три) гривні 92 копійки з вирахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Карлівський агрошляхбуд (розрахунковий рахунок №26007362507001 в ПРУ КБ Приватбанк м.Полтава, МФО331401, код ЄДРПОУ03581138, адреса: вул.Комарова,4а, м. Карлівка, Полтавська область, 39500) на користь держави судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.

У задоволенні решти вимог відмовити за необгрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Карлівський районний суд Полтавської області.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя І.В. Лизенко