Ухвала

від 03.05.2018 по справі 766/4852/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи № 766/4852/18

Провадження № 11-сс/791/197/18 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1

Категорія: застосування запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого судді - ОСОБА_2

Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

При секретарі - ОСОБА_5

З участю прокурора - ОСОБА_6

Захисника - ОСОБА_7

Підозрюваної - ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження № 12018230000000149 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05.04.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Херсона, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и л а :

Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року задоволено клопотання слідчого та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Встановлено строк дії ухвали до 01.06.2018 року включно.

Розмір застави не визначено.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України вбивство, тобто умисне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, посилається на те, що даний запобіжний захід є занадто суворим та до підозрюваної слід було б застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме захід у вигляді домашнього арешту. Слідчим не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики. Крім того, судом не враховано того, що підозрювана отримує матеріальну допомогу для існування своїх дітей. Просить скасувати ухвалу та ухвалити нову, якою обрати до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, думку захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційні вимоги, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів провадження, 03.04.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого п.п.6, 11, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:

- оглядом місця події (трупа) від 25.03.2018;

- довідкою про проведення судово-медичної експертизи №04-1964 від 29.03.2018;

- показами свідка ОСОБА_9 (вияв труп);

- показами свідка ОСОБА_10 (працівник лісового господарства);

- показами свідка ОСОБА_11 (працівник лісового господарства);

- показами свідка ОСОБА_12 , який є водієм служби таксі «Економ»;

- показами свідка ОСОБА_13 , водій служби таксі «Економ»;

- показами свідка ОСОБА_14 , водій служби таксі «Економ»;

- пред`явленням особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2018, згідно якого свідок ОСОБА_12 із упевненістю впізнав ОСОБА_8 ;

- пред`явленням особи для впізнання за фотознімками від 28.03.2018, згідно якого свідок ОСОБА_13 із упевненістю впізнав ОСОБА_8 ;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 02.04.2018;

- роздруківкою трафіків телефонних з`єднань.

Як вбачається із матеріалів провадження та вищезазначених доказів, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, після його вчинення з метою уникнути покарання приховала подію злочину, шляхом звернення до Дніпровського ВП ХВП ГУНП із заявою про безвісне зникнення свого чоловіка ОСОБА_15 , приховала речі та предмети, які мають значення для об`єктивного та всебічного розслідування кримінального провадження, перебуваючи на волі, буде мати можливість ухилитися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджатиме встановленню обЙ`єктивної істини у кримінальному проваджені шляхом знищення інших предметів, місцезнаходження яких на сьогоднішній день не встановлено, та які мають істотне значення для встановлення обставин вчинених кримінальних правопорушень, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, не має джерела доходу, не працевлаштована, що не заважає їй уникаючи відповідальності виїхати за межі області та України та у сукупності дає обґрунтовані підстави вважати, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваної ОСОБА_8 під вартою, у подальшому не зменшаться, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо обрання судом запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не має.

Вищенаведене в сукупності та взаємозв`язку вказує на можливість переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, вчинення тиску на свідків, знищення або сховання речей та документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, попередження вчиненню інших кримінальних правопорушень, а тому жоден інший, більш м`який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Посилання захисника на те, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами. Доводи адвоката про те, що підозрювана отримує матеріальну допомогу для існування своїх дітей не можуть слугувати стримуючим фактором та не спростовують заявлених ризиків.

Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Істотних порушень норм КПК України при розгляді клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 376, 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 05 квітня 2018 року, якою відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_2