Рішення

від 03.05.2018 по справі 706/139/18

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 706/139/18

2/706/176/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

при секретарі Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівка Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади села Сичівка в особі Сичівської сільської ради Христинівського району Черкаської області про визнання права власності на нежитлову будівлю за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 звернувся до Христинівського районного суду Черкаської області з позовом до Сичівської сільської ради Христинівського району про визнання права власності на майно за набувальною давністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказував, що оозивачем було придбано у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, Харук тетяни Семенівни, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 - бувших працівників колективного сільськогосподарського підприємства ІСКРА села Сичівка Христинівського району Черкаської області, спадкоємців таких працівників належні їм частки у нежитловій будівлі ферми по вулиці Кірова, 62 в селі Сичівка Христинівського району визначені відповідно до акта приймання передачі від 25.06.2005 року комітетом спілки по виділенню майна реформованого КСП ІСКРА.

Договорами купівлі продажу майнового паю укладеними в період 24-30 грудня 2014 року означені правовідносини були оформлені в письмовому вигляді.

На підставі вищеозначених договорів 30.12.2014 року позивач отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-ХVІ №254225 на суму 80162 гривні. Тоді ж, було складено акт приймання передачі виділеного майна від комітету позивачу де нерухоме майно було назване, як корівник з вет. Аптекою вартістю 80049 гривень.

У лютому 2015 року на замовлення позивача виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення згідно якого воно складається з будівлі ферми А-1 та навісу Б-1.

03 червня 2015 року між позивачем та ПАТ Черкасиобленерго укладено акт розмежування балансової належності електромереж до об'єкту нерухомого майна.

Позивач та його представник, в судове засідання не з'явились, проте представник надав до суду заяву, якою просив розглядати справу без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Від Сичівської сільської ради Христинівського району Черкаської області представник в судове засідання не з'явився. До Суду надійшов відзив за підписом сільського голови в якому визнаються позовні вимоги та міститься клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Розглянувши заявлений позов, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивачем було придбано у бувших працівників колективного сільськогосподарського підприємства ІСКРА села Сичівка Христинівського району Черкаської області, спадкоємців таких працівників належні їм частки у нежитловій будівлі ферми по вулиці Кірова, 62 в селі Сичівка Христинівського району визначені відповідно до акта приймання передачі від 25.06.2005 року комітетом спілки по виділенню майна реформованого КСП ІСКРА

Договорами купівлі продажу майнового паю укладеними в період 24-30 грудня 2014 року означені правовідносини були оформлені в письмовому вигляді.

На підставі вищеозначених договорів 30.12.2014 року позивач отримав свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ЧЕ-ХVІ №254225 на суму 80162 гривні. Тоді ж, було складено акт приймання передачі виділеного майна від комітету позивачу де нерухоме майно було назване, як корівник з вет. Аптекою вартістю 80049 гривень.

Згідно технічного паспорта на нежитлову будівлю по вулиці Кірова, 62 в селі Сичівка Христинівського району Черкаської області виготовленому 05.02.2015 року КП ЧООБТІ на замовлення позивача об'єкт нерухомого майна складається з будівлі ферма А-1 та навісу Б.-1.

03 червня 2015 року між позивачем та ПАТ Черкасиобленерго укладено акт розмежування балансової належності електромереж до об'єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, а відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа наділена правом звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-10/2004 року від 01 грудня 2004 року надано тлумачення, що поняття "охоронюваний законом інтерес", у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як умовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно, до статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність ), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набувальна давність - одна з підстав набуття права власності. Суб'єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа. Як зазначено у ч. 8Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки , коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до Ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року, відповідно до ч. 1ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За правилами частини другої статті 344 ЦК особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Відтак, враховуючи, що попередні власники часток заволоділи нерухомим майном у 2005 році для позивача цей строк має бути приєднаний до строку його володіння і загалом складає більше 12 років.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Судовою практикою (Постанова Вищого господарського суду України від 6 червня 2007 р. у справі № 3/269) визначено наступні положення: відповідно до п.п. 1, 4, 8Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.04 р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності; щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

П.13. Постанови Пленуму можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред"явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України).

Враховуючи, що відкрите і безперервне володіння позивачем ОСОБА_1, нежитловим приміщенням за адресою: вулиця Кірова, 62 в селі Сичівка Христинівського району Черкаської області перевищує 12 років є підстави для визнання за ним права власності на зазначений вище об'єкт нерухомого майна.

Керуючись ч. ч. 1, 4 ст. 344, ст.ст. 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2) до Територіальної громади села Сичівка в особі Сичівської сільської ради Христинівського району Черкаської області ( Код ЄДРПОУ 34176535, місце знаходження с.Сичівка Христинівського району Черкаської області) про визнання права власності на нежитлову будівлю за набувальною давністю

Визнати за ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) в порядку набувальної давності право приватної власності на не житлову будівлю ферми по вулиці Кірова, 62 села Сичівка Христинівського району Черкаської області , яка складається з ферми А-1 та навісу Б1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

Суддя: М.П. Орендарчук