Ухвала

від 21.03.2018 по справі 757/10522/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10522/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, - ТОВ «Сіті Лайн» про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 32017000000000016,

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло клопотання представника третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, - ТОВ «Сіті Лайн» про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 32017000000000016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2017 року у справі № 757/52297/17-к на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у сумі 9,81 млн. грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ (МФО 339050) та заборону розпорядження вказаними грошовими коштами.

Зазначає, що арешт накладено необґрунтовано, оскільки жодній посадовій ТОВ «Сіті Лайн» не повідомлено підозру, відносно товариства не здійснюється досудове розслідування. Слідчим суддею вирішено питання про накладення арешту з порушенням правил територіальної підсудності розгляду такого клопотання. Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту на грошові кошти прокурором не доведено підстави для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 цього КПК України; необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України; висновки прокурора, зазначені у клопотанні про накладення арешту не підтверджуються належними та допустимими доказами.

До судового засідання учасники за клопотанням не з`явились з невідомих причин. Представник товариства надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Враховуючи наведене слідчий суддя розглянув клопотання про скасування арешту у відсутність їх учасників.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Під час розгляду клопотання встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017000000000016 від 31.01.2017 року за ознаками кримінальних порушень передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України здійснюється Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, що знаходиться за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд. 8.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Генеральною прокуратурою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Отже, клопотання про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 32017000000000016 повинно було бути розглянуто Шевченківським районним судом м. Києва.

Разом з тим, прокурор у порушення наведених положень закону звернулась з клопотанням про накладення арешту на майно до Печерського районного суду м. Києва.

Тому, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, постановлена за результатами розгляду такого клопотання прокурора про накладення арешту, підлягає скасуванню, як постановлена слідчим суддею з порушенням правил територіальної підсудності.

Крім того, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.10.2017 року у справі № 757/52297/17-к накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у сумі 9,81 млн. грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ (МФО 339050) та заборону розпорядження вказаними грошовими коштами, оскільки вказане майно відповідало критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

При цьому, арешт з метою забезпечення доказів у кримінальному провадженні не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів» № 15 від 08.10.2004 p. фактичні дані, які вказують на наявність ознак злочину, пов`язаного з ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, можуть бути встановлені лише висновком експерта або за допомогою актів документальної перевірки виконання податкового законодавства і ревізії фінансово-господарської діяльності.

Проте, прокурор у клопотання про накладення арешту на майно не посилається на такі відомості та, як наслідок, такі відомості відсутні в ухвалі про накладення арешту на майно TOB «Сіті Лайн».

Крім того, відповідно до даних представника товариства на даний час слідчими в межах досудового розслідування кримінального провадження було проведено лише одну слідчу дію відносно товариства та його посадових осіб, а саме допит директора товариства як свідка.

Даних щодо повідомлення посадовій особі товариства, як володільця грошових коштів, на які було накладено арешт, підозри чи обвинувачення прокурором слідчому судді не надано.

Відповідно до п. 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Отже, арешт, накладений ухвалою слідчого судді на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» накладено необґрунтовано, оскільки арешт накладено на майно юридичної особи, службові особи якої, не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Крім того, як вказано у ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Разом з тим, при розгляді клопотання про скасування арешту прокурором не доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у збереженні накладеного арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Прокурор не довів та не зазначив конкретних фактичних обставин (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «Сіті Лайн».

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті (з метою збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом з тим, прокурором не доведено, чи з вказаного рахунку не здійснюється виплата заробітної плати працівникам, сплата податків та загальнообов`язкових платежів до бюджету.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Разом з тим, прокурором під час розгляду клопотання, не доведено, що незастосування заборони призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ст. 17 КПК України сторона обвинувачення повинна доводити, в даному випадку, наявність на грошових коштах ТОВ «Сіті Лайн» слідів кримінального правопорушення.

Враховуючи, що прокурор не довів, що під час досудового розслідування дійсно виникли підстави для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн», заборони для використання або будь-яким чином відчужувати зазначене майно, то слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про скасування арешту та заборони на майно ТОВ «Сіті Лайн», оскільки під час розгляду клопотання встановлено, що арешт на майно ТОВ «Сіті Лайн» ухвалою слідчого судді накладено необґрунтовано.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги наявність інших ухвал слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн», зокрема у справах № 761/13361/17, № 761/13219/17 та ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про скасування арешту на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» у справі № 761/291/18 від 1 березня 2018 року у цьому ж кримінальному провадження на аналогічну суму.

Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про скасування арешту на майно, оскільки він не відповідає вимогам співмірності та співрозмірності обмеження права власності, завданням кримінального провадження, накладений необґрунтовано та з порушенням правил територіальної підсудності.

Керуючись ст. 174, 309 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання третьої особи, щодо якої вирішувалось питання про накладення арешту на майно, - ТОВ «Сіті Лайн» про скасування арешту на майно, накладеного у кримінальному провадженні № 32017000000000016 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 8.09.2017 року у справі № 757/52297/17-к на грошові кошти ТОВ «Сіті Лайн» (ЄДРПОУ 37859300) у сумі 9,81 млн. грн., що знаходяться на банківському рахунку № НОМЕР_1 , у ПАТ «Кристалбанк» м. Київ (МФО 339050) та заборону розпорядження вказаними грошовими коштами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1