Рішення

від 26.02.2018 по справі 757/59594/17-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59594/17-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 лютого 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Стороженко С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомоторсгруп" про визнання договорів недійсними та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в жовтні 2017 року звернувся до суду із вимогами до ТОВ "Автомоторсгруп" і просить визнати Договір майнового лізингу № 505090 від 24.09.2015 року з додатками укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Автомоторсгруп (ТОВ "АМГ" ) код ЄДРПОУ 14089073, вулиця Івана Мазепи,3, м.Київ, 01010 - недійсним; визнати Договір майнового лізингу № 505091 від 24.09.2015року з додатками укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомоторсгруп"(ТОВ "АМГ" ) код ЄДРПОУ 14089073, вулиця Івана Мазепи,3, м.Київ. 01010- недійсним; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомоторсгруп (ТОВ "АМГ") (код ЄДРПОУ 14089073, вул.Івана Мазепи, 3 м. Київ, 01010 р/р 260000557728500, в ПАТ УкрСиббанк", МФО 351005, на користь ОСОБА_1 сплачені за Договором № 505090 від 24.09.2015 року кошти в розмірі 126 000 грн.; за Договором № 505091 від 24.09.2015 року - 36 000.00 грн, а всього 162 000 ( сто шістдесят дві тисячі) грн., а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомоторсгруп (ТОВ "АМГ") (код ЄДРПОУ 14089073. вулиця Івана Мазепи,3 м. Київ, 01010 р/р 260000557728500. в ПАТ УкрСиббанк", МФО 351005, на користь держави судовий збір. Позовні вимоги позивачем обгрунтовані тим, що відповідач ввів його в оману, застосував нечесну підприємницьку практику, включив у правочин положення які є несправедливими.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомоторсгруп" зареєстровано на адресою: м.Київ вул. Івана Мазепи, 3.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2017 року відкрито провадженя у даній справі та призначено її судовий розгляд на 26 лютого 2018року.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином за місцем свого проживання та місцезнаходженням, зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Від позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, з підтриманням позовних вимог та викладених обставин, та відсутності заперечень проти проведення заочного розгляду.

Від відповідача повідомлення про поважні причини неявки та письмових заперечень(відзву) не надійшло.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 48, ст.436).

Вивченням матеріалів встановлено, що дану справу можливо вирішити в спрощеному позовному провадження, враховуючи положення ст. ст. 19, 274 ЦПК України, оскільки з урахуванням предмету та підстав позову, обраного позивачем способу захисту вона відноситься до справ незначної складності.

При цьому існування одночасно умов визначених ч1 ст.280 ЦПК України дає підстави проводити заочний розгляд даної справи.

Судом встановлено наступні обставини.

24.09.2015 р. між сторонами укладено договіри фінансового лізингу №505090 та № 505091, відповідно до яких лізингодавець (ТОВ Автомоторсгруп ) зобов'язується придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування майно - легковий автомобіль МТЗ-82 Беларус., а лізингоодержувач - ОСОБА_1 зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору. Договір укладений в простій письмові й формі без нотаріального посвідчення.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу два фінансові платежі у розмірі 36 000 грн. кожен відповідно до квитанцій №9 та № 11 від 24 вересня 2015 року ПАТ БАНК КРЕДИТ ДНІПРО .

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем також було сплачено суму у розмірі 90 000 грн. на виконання умов договорів фінансового лізингу, що підтверджується копією квитанції № QS26173341.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України Про фінансовий лізинг істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу; строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу); розмір лізингових платежів; інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту договору вбачається, що вказаний договір, хоч і має назву Договір майнового лізингу , проте в преамбулі договору зазначено, що сторони уклали договір фінансового лізингу.

А відтак, на вказані правовідносини розповсюджуються положення закону щодо фінансового лізингу.

Правові основи ліцензування діяльності з надання фінансових послуг регулюється Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

У пунктах 7 і 8 ч.І ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" зазначається - учасники ринку фінансових послуг - особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги на території України; особи, які провадять діяльність з надання посередницьких послуг на ринках фінансових послуг; об'єднання фінансових установ, включені до реєстру саморегулівних організацій, що ведеться органами, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг; споживачі фінансових послуг. Законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг можуть визначатися інші учасники ринків фінансових послуг.

Відповідно до вимог вищезазначеного Закону та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року № 292 (далі - Положення), Держфінпослуг було утворено Державний реєстр фінансових установ.

Відповідно до ч.5 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг під понятгям фінансова послуга розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучення від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії) може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України га положень ст.1 Закону України Про фінансовий лізинг за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Згідно зі ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Згідно ст. 2 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , цей закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.

Відповідно до п.5 ч.іст. 4 зазначеного Закону, фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.

Фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів, (п.5 ч. 1 ст. 1 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. (ч.І ст. 5 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Фінансовою установою є - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України.

Тобто, чинним законодавством чітко передбачено, що послуги з фінансового лізингу можуть надаватися тільки юридичною особою, що має статус фінансової установи.

Частиною 1, 2 ст. 7 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Господарською діяльністю в розумінні вказаного закону є будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Органом, що здійснює видачу ліцензій для здійснення фінансовими установами діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, (п.4 ч.І ст.. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, дозволяється тільки після отримання відповідної ліцензії, (ч. 2ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ),

З інформації, яка міститься на сайті Нацкомфінпослуг вбачається, що станом на день укладення спірних Договорів 24 вересня 2015 року інформація про ТОВ "Автомоторсгруп" до Державного реєстру фінансових установ та Реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, що веде Нацкомфінпослуг, не виносилась. Товариство статусу фінансової установи не набувало, ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг не отримувало.

Отже відсутність у відповідача статусу фінансової установи та ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу зробило неможливим виконання умов договору фінансового лізингу з боку ТОВ Автомоторсгруп . А тому в силу положень ч. 1ст. 227 ЦК України такий правочин підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

Згідно приписів ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Частина 1 ст. 229 ЦК України встановлює, що істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 №9, відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Пунктом 20 цієї ж постанови передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману, є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

При укладенні договорів мало місце умисне замовчування представником ТОВ "Автомоторсгруп" відсутності у товариства статусу фінансової установи та відсутності ліцензії на здійснення діяльності з надання послуг фінансового лізингу, у зв'язку з чим ввело позивача в оману щодо прав ТОВ Автомоторсгруп на укладання договору фінансового лізингу.

Зазначені обставини є істотними, оскільки якби позивач володів цією інформацією, то не укладав з відповідачем ТОВ Автомоторсгруп зазначених Договорів.

Крім того, предметом договору лізингу може бути не споживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до ст. 184 ЦК України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Таким чином, у даному випадку предмет лізингу Трактор МТЗ - 82 Беларус є індивідуально визначеною річчю. Разом з тим в договорі відсутні ознаки, які можуть бути властиві тільки йому, зокрема: рік випуску, колір, номер кузова, шасі, та інше, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Крім цього, статгею 19 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що нечесна підприємницька практика забороняється.

Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, основних характеристик продукції, таких як: її наявність, переваги, небезпека, склад, методи використання, гарантійне обслуговування, метод і дата виготовлення або надання, поставка, кількість, специфікація, географічне або інше походження, очікувані результати споживання чи результати та основні характеристики тестів або перевірок товару.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Частиною 6 даної статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Тобто, з правового змісту вказаної вище норми випливає висновок про те, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідно встановити наявність однієї з таких ознак: 1) умови договору порушують принцип добросовісності. 2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, 3) умови договору завдають шкоди споживачеві.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно вимог ч.2 ст.230 ЦК України - сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Позивачем відповідачу були перераховані кошти в загальному розмірі 162 000 грн.. а саме: -за Договором № 505090 від 24.09.2015 року - 36 000.00 грн.+ 90 000.00 грн - 126 000 грн.

-за Договором № 505091 від 24.09.2015 року - 36 000.00 грн.

Зазначені кошти відповідно до ч.2 ст. 230 ЦК України підлягають до стягнення з відповідача.

Дані висновки повністю узгоджуються з правововою позицією вивловленою у Постанові Верховного суду України від 16.12.2015р. у справі №6-2766 цс 15.

З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем, вони підлягають задоволенню, судові витрати - стягненню в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 184, 203, 215, 216, 220, 227, 229, 230, 628, 799, 806 ЦК України. Законом України Про захист прав споживачів , Законом України Про фінансовий лізинг , Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , ст. ст.ст. 2,10,76-81,263-265, 273, 274,279, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги задовольнити.

Визнати Договір майнового лізингу № 505090 від 24.09.2015 з додатками укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Автомоторсгруп (ТОВ "АМГ" ) код ЄДРПОУ 14089073, вулиця Івана Мазепи,3, м.Київ, 01010 - недійсним.

Визнати Договір майнового лізингу № 505091 від 24.09.2015 з додатками укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомоторсгруп"(ТОВ "АМГ" ) код ЄДРПОУ 14089073, вулиця Івана Мазепи,3, м.Київ. 01010- недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомоторсгруп (ТОВ "АМГ") (код ЄДРПОУ 14089073, вул.Івана Мазепи, 3 м. Київ, 01010 р/р 260000557728500, в ПАТ УкрСиббанк", МФО 351005, на користь ОСОБА_1 сплачені за Договором № 505090 від 24.09.2015 року кошти в розмірі 126 000 грн.; за Договором № 505091 від 24.09.2015 року - 36 000.00 грн, а всього 162 000 ( сто шістдесят дві тисячі) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Автомоторсгруп (ТОВ "АМГ") (код ЄДРПОУ 14089073. вулиця Івана Мазепи,3 м. Київ, 01010 р/р 260000557728500. в ПАТ УкрСиббанк", МФО 351005, на користь держави судовий збір у розмірі -1 620 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Апеляційного суду м. Києва через районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом тридцяти днів з дня його ухвалення , а відповідачем- в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.І.Цокол