Рішення

від 24.04.2018 по справі 907/51/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.04.2018 м. Ужгород Справа № 907/51/18

Суддя господарського суду Йосипчук О.С., розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шаян» , м. Ужгород

до відповідача приватного акціонерного товариства «Ужгородська взуттєва фабрика» , м. Ужгород

про стягнення 1235341,12 грн. (з врахуванням заяви про зміну предмету позову)

При секретарі судового засідання Лазар С.Л.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, адвокат, договір про надання правової допомоги від 12.01.2018 ;

Від відповідача - представник не з'явився

З урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач заявив про стягнення з відповідача 1235341,12 грн. заборгованості, в тому числі, 1005582,35 грн. - неповернутої суми позики та 229758,77 грн. - процентів за користування грошовими коштами. Підставою позову є факт невиконання відповідачем - позичальником взятих на себе за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 22 червня 2010 року (з наступними змінами до нього) зобов'язань по поверненню наданої йому позики у встановлені сторонами строки.

Разом з тим, від позивача надійшло клопотання від 06.04.2018 року про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7500 грн.

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в засіданні вкотре не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так, ухвали суду від 07.02.2018, 12.03.2018,28.03.2018 та 10.04.2018 були надіслана за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві.

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання та оскільки відповідачем не повідомлено про причини неявки, суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання 02.02.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із матеріалів справи, 22.06.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю Шаян та відкритим акціонерним товариством «Ужгородська взуттєва фабрика» (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство «Ужгородська взуттєва фабрика» ) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги, згідно умов п. 1.1 якого ТОВ Шаян зобов'язалося надати ВАТ Ужгородська взуттєва фабрика фінансову допомогу, а ВАТ Ужгородська взуттєва фабрика - повернути вказані кошти на умовах та в порядку, передбачених договором.

Згідно пунктів 2.1, 2.4 даного договору поворотна фінансова допомога надається в загальному розмірі 310000,00 грн. без ПДВ ТОВ Шаян на вимогу ВАТ Ужгородська взуттєва фабрика протягом строку дії даного договору із строком повернення - до 15.07.2010 р.

Платіжними дорученнями №2571 та №2573 від 22.06.2010 року ТОВ Шаян перерахувало ВАТ Ужгородська взуттєва фабрика грошові кошти в розмірі 310 000,00 грн.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 14.07.2010 року було продовжено термін повернення поворотної фінансової допомоги та строк дії Договору до 15.07.2012 року.

Додатковою угодою № 2 до Договору від 13.07.2012 року було продовжено термін повернення поворотної фінансової допомоги та строк дії Договору до 30.06.2014 року.

Додатковою угодою № 3 до Договору від 12.07.2013 року у преамбулі та тексті Договору найменування сторони Відрите акціонерне товариство Ужгородська взуттєва фабрика в усіх відмінках було змінено на Публічне акціонерне товариство Ужгородська взуттєва фабрика ; пункт 3 доповнено підпунктом 3.3, який встановлював графік повернення поворотної фінансової допомоги.

Додатковою угодою № 5 до Договору від 27.06.2014 року було продовжено строк дії договору до 30.06.2015 року та змінено графік повернення поворотної фінансової допомоги.

Додатковою угодою № 6 до Договору від 09.06.2015 року було продовжено строк дії Договору до 30.06.2016 року, а також змінено графік повернення поворотної фінансової допомоги.

Додатковою угодою № 7 до Договору від 01.07.2015 року сторони домовились про зміни умов основного договору, зокрема, згідно п. 1.1 змінили назву договору на - Договір позики , домовились про те, що отримані ПАТ Ужгородська взуттєва фабрика кошти мають статус позики, а не поворотної фінансової допомоги, у зв'язку з чим внесли відповідні зміни та доповнення до Договору.

Зокрема, пунктом 2.1 Договору (в редакції п. 1.5 Додаткової угоди №7) передбачено, що розмір позики становить 310 000 грн., що за офіційним курсом Національного банку України на день її надання еквівалентно 39 187 доларам США.

Пунктом 2.2 Договору (в редакції п. 1.6 Додаткової угоди №7) сторони засвідчили надання позики у повному розмірі згідно з платіжними дорученнями №2571 та №2573 від 22.06.2010 року.

Строк повернення позики визначено 30.06.2016 року з врахуванням графіку повернення, встановленого Додатковою угодою №6. При цьому, у разі прострочення повернення позики ПАТ Ужгородська взуттєва фабрика сплачує ТОВ Шаян суму у гривнях, що відповідає доларовому еквіваленту позики за курсом Національного банку України на дату сплати коштів (п.п. 2.4 та 3.2 Договору в редакції п.п. 1.8 та 1.12 Додаткової угоди №7).

Доповнено договір пунктом 2.3, згідно якого встановлено проценти за користування грошовими коштами, а саме - 26% річних.

У п. 8 Додаткової угоди №7 констатовано, що ПАТ Ужгородська взуттєва фабрика повернуто лише 25000 грн., що еквівалентно 3128 доларів США та визначено суму заборгованості у гривнях, еквівалентну 36 059 доларів США.

Відповідач - приватне акціонерне товариство Ужгородська взуттєва фабрика свої зобов'язання по Договору та додаткових угодах в повному обсязі не виконав. Як вбачається із актів звірки взаєморозрахунків від 31.12.2015 та від 0.12.2016 року розмір заборгованості ПрАТ Ужгородська взуттєва фабрика перед ТОВ Шаян складає 36059 доларів США.

Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про те, що предметом цього спору є вимога позивача до відповідача стягнути борг, що виник через порушення останнім свого зобов'язання в установлені правочином терміни повернути кошти в розмірі 36059 доларів США за договором позики, що в еквіваленті станом на 05.02.2018 становило 1005582,35 грн.

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч умов договору та додаткових угод до нього, не повернув позивачу у повному обсязі та встановлений строк суму позики, у зв'язку з чим, за ним виникла заборгованість у розмірі 1005 582,35 грн.

Згідно актів звірки від 31.12.2015 року та від 30.12.2016 року вказана заборгованість визнана відповідачем в повному обсязі. Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 1005582,35 грн. суму позики підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, позивач згідно заяви про зміну предмету позову від 26.03.2018 року, яка прийнята судом згідно з ухвалою від 10.04.2018 року, на підставі п.2.3 договору позики в редакції п. 1.7 додаткової угоди до договору №7 від 01.07.2015 року, заявив про стягнення з відповідача суми 229758,77 грн. 26% річних за користування грошовими коштами за період з 01.01.2015 року по 05.02.2018 року.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Розрахунок суми 229758,77 грн. за користування грошовими коштами перевірений судом та визнаний обгрунтованим.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення 1005582,35 грн. суми позики та 229758,77 грн. відсотків за користування коштами підлягають задоволенню повністю.

Розглянувши клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7500 грн., суд констатує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України)).

Відповідно ч.3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України) до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ч.3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, з метою отримання правової допомоги у даній справі позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 12.01.2018 р. з адвокатом ОСОБА_1, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/855, виданого на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 52 від 25.01.2013 р.

Згідно звіту про надання правової допомоги та акту приймання-передавання наданих послуг від 05.04.2018 року за період з 12. 01.2018 року по 05.04.2018 року адвокатом було надано позивачу послуги з надання правової допомоги у відповідності та на умовах договору. Вартість вказаних послуг згідно наведених документів складає 7500,00 грн.

Платіжним дорученням №933 від 05.04.2018 р. позивачем здійснено перерахунок суми 7500,00 грн. на банківський рахунок адвоката ОСОБА_1 згідно виставленого рахунку №13 від 05.04.2018 року.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00грн, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги, звіт, який містить детальний опис наданих послуг, а також копії виставленого рахунку та платіжного доручення про перерахунок коштів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката ОСОБА_1 з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, суд дійшов висновку про обґрунтування зазначеного позивачем у клопотанні розміру витрат на послуги адвоката в сумі 7500,00грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 18530,10 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 12, 126, 129, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Ужгородська взуттєва фабрика (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород. вул. Мукачівська. 44, код 05502344) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шаян» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород. вул. Перемоги, 145 А, код 32511049) суму 1235341,12 грн. (Один мільйон двісті тридцять п'ять тисяч триста сорок одна гривня 12 коп.) боргу, 7500 грн. (Сім тисяч п'ятсот гривень) витрат на правничу допомогу, а також 18530,10 грн. (Вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять гривень 10 коп.) витрат по судовому збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.05.18.

Суддя О.С. Йосипчук