Рішення

від 24.04.2018 по справі 910/19361/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/19361/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., при секретарі судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664)

до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор - 4" (03134, м.Київ, Кільцева дорога, 3, код ЄДРПОУ 22893911)

про стягнення 74 768,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Дорощенко М.В. за дов.

від відповідача: Сенчило В.В. за дов., Караванська З.М. (голова правління)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва із вказаним позовом, про стягнення з відповідача 51 130,32 грн. основного боргу по договору № 04595/4-08 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14.07.2014 за період з 01.11.2014 по 30.09.2015, 10463,20 грн. інфляційних втрат, 747,97 грн. 3% річних, 9870,81 грн. пені та 2556,52 грн. штрафу, в зв'язку з неналежним виконанням Житлово-будівельним кооперативом "Індикатор - 4" своїх зобов'язань за договором з оплати послуг постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Ухвалою суду від 06.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19361/17, розгляд справи призначено на 12.12.2017.

Ухвалою суду від 12.12.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 09.01.2018.

09.01.2018 до суду надійшов відзив відповідача, в якому він вказує, що не відмовляється від виконання зобов'язань та здійснення оплат, а тому до нього не підлягає застосуванню відповідальність, передбачена п.4.1 договору у вигляді штрафу за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення, просив позов задовольнити частково у розмірі 22 535,39 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2018 у зв'язку з набранням нової редакції з 15.12.2017 Господарського процесуального кодексу України, судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначити на 30.01.2018.

22.01.2018 позивач подав відповідь на відзив та документи для долучення до матеріалів справи; відповідач подав додаткові заперечення.

30.01.2018 в судовому засіданні було оголошено перерву на 22.02.2018.

02.02.2018 позивач подав додаткові пояснення по справі.

21.02.2018 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.02.2018 судом оголошено перерву до 27.03.2018 та ухвалу про продовження строку підготовчого провадження за ініціативою суду.

05.03.2018 позивачем подано клопотання про витребування у ПАТ "Київенерго" довідку, яка містить дані щодо помісячних обсягів гарячої води, наданої ПАТ "Київенерго" мешканцям багатоквартирного будинку, що знаходяться за адресою: м.Київ, Кільцева Дорога, буд.3 у період з 01.11.2014 по 30.09.2015, посилаючись на неотримання самостійно вказаної інформації за листом № 2236/12/8/02-18 від 22.02.2018, адресованим ПАТ "Київенерго" з огляду на ігнорування запиту останнім.

27.03.2018 відповідач в обґрунтування своїх заперечень подав документи по справі.

Ухвалою суду від 27.03.2018 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про витребування доказів у ПАТ "Київенерго", відмовлено відповідачу у залученні до участі у справі КП УЖГ Святошинського району міста Києва в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2018.

В судовому засіданні 24.04.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

14.07.2014 між ВАТ "АК "Київводоканал" (назву якого було змінено на Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") (далі - постачальник) та ЖБК "Індикатор" (далі - абонент) укладено договір № 04595/4-08, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від цього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Вказані Правила відповідно до ст. 3 Закону України Про питну воду та питне водопостачання є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Зокрема, відповідно до ст. 22 Закону одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п. п. 1.10, 12.5 Правил № 65.

За умовами п. 2.1.1 договору, облік поставленої води та кількість прийнятих стоків, здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Відповідно до п. 2.1.4 договору, кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності із Правилами користування.

Зняття показань з водолічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення платіжних документів на оплату наданих послуг (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1.6 договору, облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, або в інші строки, на вимогу постачальника, проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно п. 2.2.1 Договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення, вимоги- доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.2.2 договору, оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником платіжного документу до банківської установи абонента.

Пунктом 2.2.4 договору передбачено, що у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною (п. 2.2.5 Договору).

Позивач вказує, що у період з 01.11.2014 по 30.09.2015 позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором, надаючи послуги з водопостачання та приймаючи від відповідача каналізаційні стоки цілодобово, відповідач (абонент) про незгоду щодо кількості або вартості отриманих послуг за вказаний період не повідомляв, свого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту не направляв, тому, в силу положень п. 2.1.6 та п. 2.2.5 договору, кількість та вартість наданих ПрАТ АК Київводоканал з 01.11.2014 по 30.09.2015 послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими абонентом.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач не виконав належним чином та у повному обсязі свої зобов'язання щодо оплати отриманих у спірний період послуг з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі по договору, заборгованість відповідача становить 51 130,32 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" Послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Згідно із ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

У відповідності до чинних на час укладення договору Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, водоканал надає послуги у забезпеченні питною водою та водовідведенні.

Відповідно до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 (чинних станом на час надання послуг у спірний період), зазначені Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за № 403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (п. 1.4. Правил №190).

Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до п. 1.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002, стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Стаття 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає, що споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Субспоживачем, у відповідності до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190, є суб'єкт господарювання, який одержує воду з комунальної водопровідної мережі або скидає стічні води в комунальну мережу водовідведення через мережі споживача.

Пунктом 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 передбачено, що підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Відповідач є споживачем питної води і відносини між сторонами щодо постачання питної води виникли на підставі укладеного між сторонами договору, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався сплачувати надані позивачем послуги з постачання питної води та приймання стічних вод.

З пояснень позивача вбачається, що на підставі договору відповідачу було відкрито особові рахунки: № 8-876 для здійснення розрахунків за послуги з постачання питної холодної води та відведення її стоків (особовий рахунок 731-51), та код № 8-50876 для здійснення розрахунків за послуги з відведення стоків гарячої води (особовий рахунок 731-102).

За розрахунком позивача, у період з01.11.2014 по 30.09.2015 сума наданих послуг з холодного водопостачання та водовідведення по договору становила 131 436,26 грн., сума здійснених часткових оплат становить 80 305,94 грн., сума боргу 51 130,32 грн.

Актами про зняття показань приладів обліку підтверджено обсяги спожитої питної води за період з 01.11.2014 по 31.08.2017, що визначені позивачем у розрахунку заборгованості.

Матеріали справи не містять зауважень відповідача щодо обсягів послуг водопостачання згідно наявних в матеріалах справи актів про зняття показників з приладів обліку.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Супровідним листом № 1214/2 від 13.11.2017 до суду було надано оригінал довідки ПАТ КБ Хрещатик від 11.10.2017 № 9-1/4599 з реєстром інформаційних дебетових повідомлень, що надсилались на адресу ЖБК Індикатор-4 з 01.11.2014 по 05.04.2016 і оригінал довідки ПАТ Радикал Банк № 1359/17 від 09.10.2017 з Додатком 1 (реєстр дебетових повідомлень, що надсилались на адресу ЖБК Індикатор-4 ) за період з 01.11.2014 по 10.07.2015 і оригінал, що підтверджує виставлення рахунків до банківської установи відповідача.

З урахуванням умов укладеного договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати розрахунки у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента.

Водночас, в будь-якому випадку, враховуючи положення п. 2.2.4, відповідач повинен був здійснювати оплату за поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з відведення холодної води не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Судом перевірено розрахунок заборгованості наданих послуг з постачання питної води та приймання стічних вод по коду абонента № 8-876 та по коду абонента № 8-50876 та встановлено, що розрахунок заборгованості у загальній сумі 51 130,32 грн. є вірним та обґрунтованим.

При цьому, у процесі розгляду справи в підготовчому провадженні відповідач подав докази часткового погашення боргу, зокрема за платіжним дорученням № 24 від 28.02.2018 ЖБК Індикатор-4 на суму 22 535,39 грн. здійснено оплату за кодом 8-876 за хол.воду та стоки хол.води згідно договору № 04595/4 від 14.07.2004.

Позивач надходження коштів у сумі 22 535,39 грн. за вказаним платіжним документом не оспорює.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 28 594,93 грн., в решті заявленої суми 22 535,39 грн. боргу суд відмовляє у зв'язку з оплатою.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За прострочення виконання зобов'язань щодо оплати послуг за період з 01.11.2014 по 30.09.2015 позивачем нараховано 10 463,20 грн. інфляційних втрат, 747,97 грн. 3% річних на підставі п. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних та інфляційних втрат є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично вірним, відповідач свого контррозрахунку заявлених сум не надав, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 10 463,20 грн. інфляційних втрат, 747,97 грн. 3% річних, а саме: по коду № 8-876 суму 5 446,39 грн. інфляційних втрат та 396,52 грн. 3% річних та по коду № 8-50876 суми 5 016,81 грн. інфляційних втрат та 351,45 грн. 3% річних.

Також у пунктах 4.2, 4.5 договору сторони визначили, що у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення 9870,81 грн. пені та 2556,52 грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими та задовольняються в межах заявлених сум.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано належних доказів наявності підстав для звільнення його від обов'язку оплати отриманих послуг на заявлену суму в спірний період, та відповідальності за порушення виконання зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві та поясненнях не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються поясненнями позивача, наявними у справі матеріалами та ґрунтуються на переоцінці доказів та тлумаченні умов договірних відносин.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково у сумі 28 594,93 грн. основного боргу, 10 463,20 грн. інфляційних втрат, 747,97 грн. 3% річних, 9870,81 грн. пені, 2556,52 грн. штрафу. В частині стягнення 22 535,39 грн. відмовити.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи, що часткову оплату здійснено після відкриття провадження у справі, покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор - 4" (03134, м.Київ, Кільцева дорога, 3, код ЄДРПОУ 22893911) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 28 594 (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 93 коп. основного боргу, 10 463 (десять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 747 (сімсот сорок сім) грн. 97 коп. 3% річних, 9870 (дев'ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 81 коп. пені, 2556 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 52 коп. штрафу, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 03.05.2018

Суддя О.М.Ярмак