Рішення

від 23.04.2018 по справі 910/19100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2018 м. Київ Справа № 910/19100/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ГРІН" (32-500 Хшанув, вул. Повтаньцув Стичньових 9, воєводство Малопольське, Польща) (32-500 Chrzanov, ul. Powstancow Styczniowych 9, woj. Valopolskie, Polska);

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНАМАГРО" (02660, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, БУДИНОК 23, ОФІС 630, ідентифікаційний код: 36689201);

про: стягнення 52.002,60 дол. США, що еквівалентно 1.395.053,94 грн.

Суддя Балац С.В.

Секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники:

позивача: Гук І.І.;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДР.ГРІН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНАМАГРО" (далі - відповідач) про стягнення 52.002,60 дол. США, що еквівалентно 1.395.053,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором купвілі- продажу від 15.03.2014 № 2/1-2014/Е, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 52.002,60 дол. США, що еквівалентно 1.395.053,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19100/17. Розгляд даної справи призначено судом на 11.12.2017.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 11.12.2017 відклав розгляд даної справи на 20.12.2017.

Судове засідання, призначене на 20.12.2017 не відбулося у зв'язку із набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України (15.12.2017), відповідно до п. 9 перехідних положень якого визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що справа № 910/19100/17 має бути розглянута в порядку (за правилами) загального позовного провадження та підлягає призначенню до розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2017 підготовче засідання призначене на 17.01.2018.

В підготовчому судовому засіданні 17.01.2018 оголошено перерву до 19.02.2018, про що відповідача повідомлено ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2018.

В підготовчому судовому засіданні 19.02.2018 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 26.03.2018, про що відповідача повідомлено ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2018.

В судовому засіданні 26.03.2018 оголошено перерву до 23.04.2018, про що відповідача повідомлено ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2018.

Ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштових відправлень суду.

Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 23.04.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРМО-ЕКО-ЕНЕРГІЯ" ("TERMO EKO ENERGIA Sp.zo.o) (найменування якого змінено на DR.GREEN Sp.zo.o (товариство з обмеженою відповідальністю "ДР.ГРІН"), як виробником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЗНАМАГРО", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір купівлі-продажу від 15.03.2014 № 2/1-2014/Е (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач здійснює продаж, а відповідач здійснює купівлю для торгівлі на території України партію кристалічних, мінеральних добрив для підживлення рослин і культур в асортименті і кількості, що визначені додатками до Договору та які є його невід'ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що ціна за товар встановлюється в доларах США за упаковку в залежності від хімічного складу, виду та об'єму упаковки, включаючи вартість піддонів, упаковки, етикеток на українській мові, а також визначених в інвойсі строків оплати кожної партії товару.

Положеннями п. 4.2 Договору передбачено, що оплату по оформленню документів на вивіз товару у митному агентстві (на території виробника) здійснює позивач. Всі витрати (з моменту виїзду опломбованого транспортного засобу із митного агентства позивача) до введення товару в товарооборот на території несе відповідач.

Відповідно до п. 7.1 Договору, відповідач (або водій транспортного засобу відповідача) здійснює кількісне приймання товару в момент завершення завантаження та закриття транспортного засобу з товаром на складській території позивача.

Згідно з п. 5.1 Договору, відповідач зобов'язаний здійснювати своєчасну оплату за товар шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у Договорі. Умови і строки оплати - оплата шляхом банківського переказу згідно відповідному інвойсу та додатку на кожну окрему партію товару.

Пунктом 14.2 Договору, зокрема, визначено, що у разі ухилення від оплати за отриманий товар у встановлений строк, позивач залишає за собою право пред'являти позов до відповідача, на адміністративній території якого знаходиться підприємство відповідача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так позивачем, на виконання умов Договору передано у власність відповідача товар на загальну суму 52.002,60 доларів США, що підтверджується заявкою договором на автоперевезення від 14.04.2014, укладеного між відповідачем та перевізником - фізичною особою-підприємцем Боляк С.О., експертною декларацією від 17.04.2014 № 14PL351020E0054410, Інвойсом від 16.04.2014 nr. FA./100/04/2014, Faktura VAT nr. FA./100/04/2014, засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відвантаження товару супроводжувалось в тому числі сертифікатом якості позивача, інвойсом, пакувальним листом, CMR в кількості примірників, необхідних для перевізника та сертифікатом походження товару, копії яких наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача зобов'язання з оплати товару за Договором, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача не сплатив, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 52.002,60 дол. США.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 52.002,60 дол. США сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджений на суму 52.002,60 дол. США, відтак підлягає задоволенню у вказаній сумі.

Відносно вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 334,00 дол. США та транспортних витрат в розмірі 1.208 (одна тисяча двісті вісім) грн. 46 коп., суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Виходячи зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокати не можуть займатися підприємницькою діяльністю. Їх діяльність відповідно віднесена до незалежної діяльності.

До матеріалів справи представником позивача додано договір про надання правової допомоги від 12.04.2017 № 08/04/17, укладений між позивачем, як замовником, та фізичною особою-підприємцем Гук І.І., як виконавцем, а також рахунок-фактуру від 12.04.2017 № 3 про перерахування на користь фізичної особи-підприємця Гук І.І. грошових коштів в сумі 334,00 дол. США за вказаним договором, в якості надання правової допомоги.

Виходячи зі сукупності наведених обставин та норм права, для того, щоб гонорар адвоката був віднесений до складу судових витрат, такий гонорар має бути сплачено саме адвокату, а не на користь юридичної особи або фізичної особи-підприємця.

Таким чином, вказана сума не може бути віднесена до судових витрат та не підлягає розподілу між сторонами даного спору за правилами статті 123 Господарського процесуального кодексу України.

Також представником позивача подані до суду проїзні документи, які підтверджують транспортні витрати останнього під час розгляду справи на загальну суму 1.208,46 грн., відтак, витрати позивача пов'язані із розглядом справи (транспортні витрати) на загальну суму 1.208,46 грн. покладаються на відповідача.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЗНАМАГРО" (02660, М.КИЇВ, ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, БУДИНОК 23, ОФІС 630, ідентифікаційний код: 36689201) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДР.ГРІН" (32-500 Хшанув, вул. Повтаньцув Стичньових 9, воєводство Малопольське, Польща) (32-500 Chrzanov, ul. Powstancow Styczniowych 9, woj. Valopolskie, Polska, реэстрацыйний номер NIP: 628-220-62-23 Region: 120865342 KRS 0000326846) заборгованість в сумі 52.002 (п'ятдесят дві тисячі два) дол. США. 60 центів, витрати по сплаті судового збору в сумі 20.928 (двадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 46 коп., витрати пов'язані із розглядом справи (транспортні витрати) 1.208 (одна тисяча двісті вісім) грн. 46 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03 травня 2018 року

Суддя С.В. Балац