Рішення

від 23.04.2018 по справі 910/22353/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.04.2018Справа № 910/22353/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету

України

до Приватного підприємства "Охоронна компанія БЕЛС"

про стягнення 12 600,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Шурховецька Л.І. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Група компаній Шериф" про стягнення 6 300,00 грн. штрафу та 6 300,00 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.08.2017 №28 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу встановлено вчинення Приватним підприємством Група компаній Шериф порушень, передбачених п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України на вимогу голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №28/29-р-02-05-17 у встановлені ним строки. За зазначене порушення на позивача накладено штраф у розмірі 6 300,00 гривень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.12.2017 порушено провадження у справі №910/22353/17, розгляд справи призначено на 07.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2018 постановлено здійснювати розгляд справи №910/22353/17 у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2018 змінено найменування відповідача з Приватного підприємства Група компаній Шериф на Приватне підприємство Охоронна компанія БЕЛС , підготовче засідання відкладене на 26.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.04.2018.

В судовому засіданні 23.04.2018 представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання не з явились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 23.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Антимонопольного комітету України від 03.08.2017 №28 у справі № 28/29-р-02-05-17 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПП Група компаній Шериф та накладення штрафу (надалі - Рішення) встановлено вчинення відповідачем порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації на вимогу голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.02.2017 № 02-07/652 у встановлений ним строк.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у загальному розмірі 6 300,00 гривень.

Дане рішення направлене відповідачу із супровідним листом 03.08.2017 за вих..№02-05/2605, та отримане 04.08.2017, що підтверджується засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (наявний в матеріалах справи).

Дане рішення відповідачем не оскаржувалось. Станом на час розгляду справи вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили та не було скасоване у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Строк для сплати штрафу, накладеного Рішенням закінчився 04.10.2017 (два місяці з дати отримання Рішення).

Відповідно до частини 8 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції) протягом п яти днів з дня сплати штрафу суб єкт господарювання зобов язаний надіслати до Відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Станом на час розгляду справи, відповідач, накладений Комітетом штраф не сплатив.

Крім суми штрафу, позивач просить стягнути з відповідача 6 300,00 грн. пені., яка нарахована за період з 05.10.2017 по 11.12.2017 включно.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та восьми державних уповноважених. Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України (ч. 7 ст. 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

За правилами ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції;

- перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; призначати експертизу та експерта з числа осіб, які володіють необхідними знаннями для надання експертного висновку; тощо.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань. Там же зазначено, що судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" державний уповноважений Антимонопольного комітету України має право при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями ст. ст. 22, 22 1 Закону "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що вимоги державного уповноваженого Антимонопольного комітету України є обов'язковими для виконання у визначені ним строки; суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно з пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Комітету у встановлені органами Комітету строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд відзначає, що позивач правомірно дійшов висновку про те, що відповідач, не подавши інформацію на вимоги Комітету у встановлені ним строки, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній має сплати пеню у розмірі 6 300,00 грн.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не скористався своїм правом, та не надав суду докази, в спростування викладеного.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 300,00 грн. штрафу та 6 300,00 грн. пені доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням обставин даної справи, суд покладає судові витрати на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Охоронна компанія БЕЛС , (02099 м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, оф. 27, ідентифікаційний код 33882179) штраф у розмірі 6 300 (шість тисяч триста) грн 00 коп. та пеню у розмірі 6 300 (шість тисяч триста) грн. 00 коп. і зарахувати зазначені суми в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100 на розрахунковий рахунок 31114106700003, МФО 820019, код ЄДРПОУ 38021179 отримувач: УДКСУ у Дарницькому районі м. Києва.

3. Стягнути з Приватного підприємства Охоронна компанія БЕЛС , (02099 м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9, оф. 27, ідентифікаційний код 33882179) на користь Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03305, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 21602826) 1 600,00 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова