Рішення

від 03.05.2018 по справі 922/796/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р.Справа № 922/796/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) уповноважених представників сторін справу

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» , м. Харків до Харківського обласного відділення дитячого фонду України, м. Харків про стягнення 39986,47 грн. ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Харківського обласного відділення дитячого фонду України м. Харків (далі за текстом - відповідач) 39986,47 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Позов обґрунтовано з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13442 від 16.02.2011 щодо повного проведення розрахунків.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2018 відкрито провадження у справі № 922/796/18; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом трьох днів з дня отримання відповіді на позов.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та надання останньому можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами поштового зв'язку на юридичну адресу останнього, зазначену у позовній заяві, та яка зазначена як юридична адреса підприємства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію вищевказаної ухвали від 02.04.2018.

Однак, вона повернулась на адресу суду 11.04.2018 з відміткою пошти «не за запитом» (а. с. 71-74).

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, надсилаючи на адресу відповідача копію ухвали від 02.04.2018 судом виконано процесуальний обов'язок щодо його повідомлення про відкриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а останній в розумінні вимог ст. 120 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Суд також зазначає, що з моменту, коли зазначена ухвала мала бути вручена відповідачу почав свій відлік встановлений ухвалою від 02.04.2018 строк для подання відзиву на позов.

Однак, відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позов. Оскільки неподання відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне розглядати справу за наявними в ній документами та матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 16.02.2011 між сторонами укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 13442 (далі за текстом - договір; а. с. 10-13), відповідно до умов якого позивач, як енергопостачальна організація, бере на себе зобов'язання постачати відповідачу, як споживачеві, теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 6.3 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. п. 6.4-6.6 договору споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплачує теплопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює:

до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку;

до 18-го числа місця, наступного за розрахунковим, при відсутності приладів комерційного обліку.

Розрахунки за показниками приладів комерційного обліку:

- якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в договорі, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 28-го числа поточного місяця;

- якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати заявленого обсягу періоду, наступного за розрахунковим;

- якщо сумарне годинне договірне теплове навантаження перевищує 2,0Гкал/годину споживач самостійно сплачує вартість теплової енергії за фактичними показаннями приладів комерційного обліку подекадно.

Розрахунки без приладів комерційного обліку:

- якщо обсяг фактично спожитої теплової енергії перевищує сплачений зазначений в договорі обсяг, вартість такого перевищення сплачується споживачем не пізніше 18-го числа місяця, наступного за розрахунковим;

- якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від сплаченого зазначеного в договорі обсягу, вартість такого перевищення зараховується в рахунок оплати зазначеного в договорі обсягу місяця, наступного за розрахунковим.

За умовами п. 6.10 договору споживач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує від теплопостачальної організації за адресою: вул. Жовтневої Революції, буд. № 5А, тел. 7530011, документи за розрахунковий період:

рахунок-фактуру;

акт звіряння розрахунків.

Один примірник оформленого акту споживач повертає теплопостачальній організації протягом 10 днів після його отримання.

Згідно з п. п. 10.1, 10.3-10.4 договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2011 року.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної оплати на умовах договору за фактично спожиту теплову енергію.

Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін.

Матеріали справи також свідчать про те, що в період опалювальних сезонів 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018 років, які розпочато на підставі розпоряджень Харківського міського голови № 20/1 від 14.04.2014, № 75/1 від 20.10.2014, № 21/1 від 14.04.2015, № 72/1 від 07.10.2015, № 20/1 від 01.04.2016, № 70/1 від 13.10.2016, № 14/1 від 03.04.2017 та № 68/1 від 07.10.2017, позивач на підставі зазначених розпоряджень та умов укладеного з відповідачем договору здійснював постачання теплової енергії до нежитлових приміщень житлового будинку за адресою: м. Харків, м.-н Павлівський, буд. 10, літ. А-7 , про що зокрема свідчать залучені до матеріалів справи щорічні акти підключення / відключення споживача, складені протягом вказаних вище опалювальних сезонів (а. с. 56-63)

З метою оплати наданих послуг теплопостачання позивач у період опалювальних сезонів 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017, 2017-2018 років направляв на адресу відповідача відповідні рахунки-фактури та акти звіряння. Дані документи відповідач отримував, засвідчував їх власним підписом, та скріплював печаткою установи (а. с. 23-55).

Проте, заборгованість за спожиту теплову енергію протягом опалювальних сезонів 2014-2015, 2015-2016, 2016-2017 відповідач в повному обсязі не сплатив, його борг станом на момент звернення позивача до суду з позовом по даній справі становить 39986,47 грн.

З урахуванням зазначених обставин позивач звернувся до відповідача з претензією № 232/юр від 10.04.2017 в якій вимагав сплати існуючої на той час заборгованості у сумі 29843,11 грн., однак, зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Обставини щодо несплати зазначеної заборгованості стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За змістом ст. 20 цього ж закону, до обов'язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо постачання теплової енергії за період з грудня 2014 року по лютий 2018 року підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію за зазначений період часу становить 39986,47 грн. Строк оплати зазначеного боргу визначений умовами укладеного між сторонами договору та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в зазначеній вище сумі.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Харківського обласного відділення дитячого фонду України (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Павлівський, буд. 10, літ А-7 ; код ЄДРПОУ: 05810318) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ: 31557119)

39986,47 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань;

1762,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_1