Постанова

від 03.05.2018 по справі 826/4753/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4753/18 Головуючий у І інстанції - Маруліна Л.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ст. 229 КАС України, в залі суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення дії вимоги № 001927-18 від 07 березня 2018 року, визнання протиправною та скасування вимоги № 001927-18 від 07 березня 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зупинення дії вимоги № 001927-18 від 07 березня 2018 року, визнання протиправною та скасування вимоги № 001927-18 від 07 березня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Свої вимоги обгрунтовує тим, що, на його думку, оскаржувана ухвала суду прийнята без урахування всіх фактичних обставин, що мають значення для справи, а підстави щодо її прийняття є необгрунтованими.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки учасники справи у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено в очевидності протиправності оскаржуваної вимоги, а твердження не є переконливими для цілей забезпечення адміністративного позову та підлягають встановленню під час судового розгляду справи. Також, позивачем не доведено, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Окрім того, суд зазначає, що вирішення клопотання про забезпечення адміністративного позову у спосіб, про який просить позивач, є фактично вирішення спору по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правововго інституту забезпечення позову.

Таким чином, на час вирішення клопотання, суду не надано обґрунтованих доказів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, що не дає можливості встановити існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим виходячи з наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив: зупинити дію вимоги № 001927-18 року Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), складену головним спеціалістом ОСОБА_1, від 07.03.2018 року; визнати протиправною та скасувати вимогу № 001927-18 року Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), складену головним спеціалістом ОСОБА_1, від 07.03.2018 року.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги № 001927-18 року Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), складену головним спеціалістом ОСОБА_1, від 07.03.2018 року, про демонтаж конструкції: Щит, що стоїть окремо.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення адміністративного позову колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Судом першої інстанції встановлено, що в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на те, що зазначеною вимогою зобов'язано Приватне акціонерне товариство Українська автомобільна корпорація демонтувати рекламний щит, зокрема повідомити відповідача в письмовій формі з фотофіксацією усунених порушень у термін до 20.03.2018 року. Окрім того, позивачем зазначено, що загальновідомим є факт, що КП Київреклама вночі здійснює демонтаж рекламних засобів, з метою недопущення опору з боку володільців цих засобів. Так, на думку позивача, КП Київреклама вночі здійснить демонтаж рекламного засобу до моменту розгляду справи судом, чим завдасть збитків позивачу, як репутаційних, так і майнових, для відновлення яких потрібно витратити значні кошти.

На обґрунтування клопотання про забезпечення позову, позивачем долучено копії вимоги від 07.03.2018 року та дозволу № 12796-06.

Водночас, жодних доказів на підтвердження наведених вище обставин позивачем не надано, обґрунтованих підстав та доводів, які б свідчили про те, що невжиття судом таких заходів створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду даної справи, не наведено.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №001927-18 від 07.03.2018 року про демонтаж конструкції: Щит, що стоїть окремо - у спосіб, про який просить позивач, є фактично вирішення спору по суті, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правововго інституту забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація"- залишити без задоволення , а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст виготовлено 03 травня 2018 року.