Постанова

від 03.05.2018 по справі 179/716/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/472/18 Справа № 179/716/17 Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук Т. А. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Демченко Е.Л., Пищиди М.М.

при секретарі - Хоменко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Фермерського господарства Еталон-Є до ОСОБА_2, Селянського (Фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

за апеляційною скаргою Селянського (Фермерського) господарства Ізмаїл

на ухвалу судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

25 травня 2017 року ФГ Еталон-Є звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, Селянсько (Фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, в якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 4,899 га від 15.06.2010 року, укладений між ОСОБА_2 та СФГ Ізмаїл , скасувавши його державну реєстрацію вчинену відділом Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області 12.03.2012 року, та повернути вказану земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2, в користування ФГ Еталон-Є (а.с.3-6).

Ухвалою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року забезпечено даний позов шляхом заборони селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на земельній ділянці площею 4,899 га, кадастровий НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 (а.с.10-11).

В апеляційної скарзі СФГ Ізмаїл , посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування вжитих заходів забезпечення позову (а.с.18-22).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу судді скасувати та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суддя першої інстанції виходив із того, що С(Ф)Г Ізмаїл на підставі оспорюваного договору оренди земельної ділянки може проводити весняно-польові роботи, а саме здійснювати оранку, культивацію, посів та інші дії, пов'язані з використанням земельної ділянки, у зв'язку із чим ФГ Еталон-Є буде позбавлене можливості прибутку від користування земельною ділянкою, що становить йому загрозу припинення господарської діяльності, тому забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відповідає позовній вимозі щодо повернення земельної ділянки за спірним договором.

Однак, колегія суддів не може погоджується із такими висновками судді першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ФГ Еталон-Є звернулось із позовними вимогами до ОСОБА_2, С(Ф)Г Ізмаїл із позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди.

Водночас, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що невжиття заходів щодо заборони вчиняти певні дії, а саме проведення агротехнічних робіт на земельній ділянці, якою користується С(Ф)Г Ізмаїл на підставі спірного договору оренди може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому, на думку ФГ Еталон-Є слід заборонити С(Ф)Г Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на земельній ділянці площею 4,899 га, кадастровий НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2

Відповідно до ст. 149 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , за змістом ч. 1 ст.151 ЦПК України (у редакції, яка діяла на день подання заяви), єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Проте, як видно з матеріалів справи, заява позивача про забезпечення позову шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на земельній ділянці площею 4,899 га, кадастровий НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_2 не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Згідно із абзацом 3 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", ухвала про забезпечення позову постановляється відповідно до ст. 209 ЦПК України (в редакції чинній на момент постановлення ухвали), і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Із ухвали судді вбачається, що вона фактично не має обґрунтування як у необхідності застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на спірній земельній ділянці, так і необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії, а має лише посилання щодо існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, без належного обґрунтування того, яким чином невжиття заходів забезпечення саме таким шляхом може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому в ухвалі не зазначено, яким чином заборона вчиняти певні дії шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на спірній земельній ділянці забезпечить виконання можливого рішення суду про задоволення позову щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову, суддя повинен був перевірити: наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; співмірність заявленого виду забезпечення позову із позовними вимогами; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасником судового процесу; розумність, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Зі змісту позовної заяви, заяви про забезпечення позову зазначеного не вбачається, а з оскаржуваної ухвали не вбачається, що суддею було перевірено всі вищевказані обставини, необхідні для з'ясування обґрунтованості заяви, та яким чином обрані позивачем й застосовані суддею 1 інстанції засоби забезпечення позову, його забезпечать, а їх не вжиття зробить не можливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Також, судею не перевірено та не встановлено чи не буде забезпечення позову шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на спірній земельній ділянці, порушувати інтереси інших осіб, права яких можуть бути обмежені у зв'язку із застосуванням заборони проведення будь-яких сільськогосподарських робіт на спірній земельній ділянці, оскільки особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, бо існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Отже, постановляючи вказану ухвалу про заборону Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на спірній земельній ділянці, суддя прийняв до уваги лише інтереси позивача, залишивши поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушеними, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими, у зв'язку із застосуванням саме такого виду забезпечення позу в зазначеній частині, необхідність застосування якого при розгляді саме цієї справи належним чином не обґрунтована.

Враховуючи викладене, а також те, що суддею було порушено норми процесуального права при вирішенні питання щодо забезпечення позову про заборону Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на спірній земельній ділянці, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала підлягає скасуванню, з ухвалення постанови про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства Еталон-Є про забезпечення позову шляхом заборони Селянському (фермерському) господарству Ізмаїл вчиняти будь-які дії щодо користування, проведення агротехнічних робіт (оранка, культивація, посів та інші дії пов'язані з використання земельної ділянки) на спірній земельній ділянці.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Селянського (Фермерського) господарства Ізмаїл - задовольнити .

Ухвалу судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26 травня 2017 року про забезпечення позову - скасувати .

У задоволенні заяви Фермерського господарства Еталон-Є про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Фермерського господарства Еталон-Є до ОСОБА_2, Селянського (Фермерського) господарства Ізмаїл про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки - відмовити .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: