Справа № 761/14556/18
Провадження № 1-кс/761/9994/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, що подала клопотання ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2017 року у справі № 761/28333/17 (провадження № 1-кс/761/17967/2016) в рамках кримінального провадження №12017100100008905, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України,
в с т а н о в и в:
19.04.2018 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2017 року у справі № 761/28333/17 (провадження № 1-кс/761/17967/2016) в рамках кримінального провадження №12017100100008905, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України, в якій заявник просив суд скасувати арешт на земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:91:119:0047), загальною площею 0,1009 га із забороною особі, на майно якої накладено арешт, іншій особі, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його , накладений вищевказаною ухвалою.
Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження №12017100100008905, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2017 року у справі № 761/28333/17 (провадження № 1-кс/761/17967/2016) було накладено арешт на земельну ділянку, за адресою: м. Київ, вул. Лук`янівська, 41 (кадастровий номер 8000000000:91:119:0047), загальною площею 0,1009 га із забороною особі, на майно якої накладено арешт, іншій особі, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. На думку заявника, у подальшому застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
У судовому засіданні особа, що подала клопотання ОСОБА_3 під час перевірки повноважень на звернення зі скаргою, повідомив слідчого суддю, що він діє в інтересах власника арештованого майна фізичної ОСОБА_5 на підставі довіреності, а також, що на даний час він не є адвокатом.
Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення особи, що подала клопотання ОСОБА_3 , слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Положеннями ч. 4 ст. 64-2 КПК України передбачено, що представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником або керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КПК України захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).
У судовому засіданні слідчим суддею було встановлено, що власником майна на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт є фізична особа ОСОБА_6 , а тому, враховуючи, що особа, яка подала клопотання ОСОБА_3 не є адвокатом, останній не може бути представником третьої особи, щодо якої вирішується питання про арешт майна, а значить він не наділений процесуальними повноваженнями на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Частиною 6 ст. 9 КПК України встановлено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, зокрема, принцип диспозитивності.
У свою чергу, згідно зі ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Враховуючи, що кримінальним процесуальним законом прямо не визначено порядок дій слідчого судді у випадку, якщо клопотання про скасування арешту майна подано особою, не уповноваженою за законом на представництво інтересів власника майна, слідчий суддя, керуючись принципом диспозитивності, вважає за необхідне застосувати положення ст. 304 КПК України.
Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Беручи до уваги вищевикладене слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2017 року у справі № 761/28333/17 (провадження № 1-кс/761/17967/2016) в рамках кримінального провадження №12017100100008905, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України особі, що його подала.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 26, 98, 170, 173, 174, 304, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя
у х в а л и в:
Клопотання ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.08.2017 року у справі № 761/28333/17 (провадження № 1-кс/761/17967/2016) в рамках кримінального провадження №12017100100008905, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України, повернути особі, яка його подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошений о 16 годині 55 хвилин 02 травня 2018 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 02.05.2018 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 73791508 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Сидоров Є. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні