Рішення

від 03.05.2018 по справі 906/261/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/261/18

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Гребенніковій Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 13.04.18, дійсна до 31.12.18, доручення №101-2018 від 13.04.18

від відповідача: ОСОБА_2, посвідчення адвоката на підставі свідоцтва від 17.04.08 №3625/10, ордер КС №235241 від 02.10.17; ОСОБА_3, довіреність № б/н від 02.04.18, дійсна до 31.12.18

В засіданні суду 23.04.18р. оголошувалась перерва до 03 травня 2018р. до 14:30.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (м. Суми)

до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Шляхзалізобетон" ( м. Коростень, Житомирської області)

про стягнення 117825,76грн

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" звернулось з позовом до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Шляхзалізобетон" про стягнення 117825,76 грн заборгованості, з яких: 30000,00 грн основного боргу, 7094,76 грн пені, 80000,00 грн штрафу, 731,00 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач доводить, на підставі Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01.08.2017р., Специфікації №1 від 01.08.17 та видаткової накладної № 908 від 28.08.17 поставив відповідачу установку компресорну ВВЭ 55-8 загальною вартістю 400 000,00грн, за яку останній заборгував кошти в сумі 30 000,00грн станом на 29.03.18. Оскільки останній строк платежу сплинув 30.10.2017, відповідачу на підставі п. 6.4 Договору нарахована пеня в сумі 7094,76 грн за період з 31.10.17 по 26.03.18 , а також на підставі п. 6.5 Договору - 20 % штрафу від вартості партії товару в сумі 80 000,00грн. На підставі ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних в сумі 731,00 грн за період з 31.10.17 по 26.03.18. Правовими підставами позову визначено ст.ст. 509, 526 , 549, 625 ЦК України та ст. 217 ГК України.

Ухвалою від 10 квітня 2018р. господарський суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 23.04.18р. господарський суд оголосив перерву в засіданні до 03.05.18р.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов лише вимогу про стягнення пені в сумі 7094, 76 грн., що нарахована за період з 31.10.17 по 26.03.18. Позовні вимоги в частині стягнення 30 000, 00 грн основного боргу , 731,00 грн 3% річних та 80 000, 00 грн штрафу відповідач не визнає з наступних підстав:

- 04.04.18р. здійснено два платежі на суму 10 000, 00 грн. та 20 000, 00 грн., тому відсутня заборгованість перед позивачем в сумі 30 000, 00 грн.;

- відповідальність покупця відповідно до п. 6.5. Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01.08.2017р. при повній несплаті вартості товару полягає у поверненні товару (у випадку його передачі покупцеві) та сплаті штрафу в розмірі 20% від вартості товару;

- продавець не скористався своїм правом, визначеним п.п. 6.5. Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01.08.2017р., утримати штраф і пеню із суми сплаченого покупцем авансу та не вимагав повернення товару за рахунок покупця в місце вказане продавцем;

- товар передано покупцю, загальна вартість товару сплачена продавцю з порушенням порядку оплати, тому вимога про стягнення штрафу в розмірі 20% у сумі 80 000, 00 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню;

- сплати 3% річних п.6.4 Договору не передбачає.

Позивач надіслав до матеріалів справи додаткове письмове обґрунтування розміру витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000, 00 грн. , який вважає співрозмірним ціні позову.

У відповіді на відзив позивач доводить, що застосування штрафу в розмірі 20% від вартості партії товару на підставі п. 6.5. Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01 серпня 2017р. є обґрунтованим з наступних підстав:

- позивач вправі у випадку прострочення оплати як партії товару в цілому, так і частини товару, застосувати до відповідача як оперативно-господарську санкцію (одностороння відмові від виконання зобов'язань по поставці партії товару та/або повернення товару), так і штрафну санкцію (штраф у розмірі 20% від вартості партії товару);

- словосполучення "а також" дає беззаперечні підстави стверджувати про те, що вимога про сплату штрафу не перебуває у залежності від застосування позивачем оперативно-господарських санкцій та може застосовуватися як окремий вид відповідальності за порушення господарського зобов'язання;

- застосування штрафних санкцій є його правом, а не обов'язком, а положення п. 6.5. Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01 серпня 2017р. надає позивачу право вибору щодо застосування оперативно-господарських санкцій та штрафних санкцій як разом, так і окремо;

- право власності на товар за умовами Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01 серпня 2017р. уже перейшло відповідачу, товар використовується відповідачем у своїй господарській діяльності, позивач скористався своїм правом щодо стягнення штрафної санкції у вигляді штрафу у розмірі 20% від вартості партії товару, не застосовуючи при цьому оперативно-господарську санкцію у вигляді вимоги про повернення товару;

- з огляду на те, що відповідач прострочив остаточний розрахунок за поставлений товар більш ніж на 30 календарних днів, що підтверджується матеріалами справи, позивач за умовами п. 6.5. Договору купівлі-продажу №123/2017 від 01 серпня 2017р.набув право на застосування штрафної санкції у вигляді штрафу у розмірі 20% від вартості партії товару;

- стосовно твердження відповідача про відсутність попередньо до звернення з позовною заявою до суду вимоги позивача про стягнення пені та штрафу та відсутність за умовами договору такого виду відповідальності як стягнення із відповідача 3% річних зазначає, що відсутність в Договорі купівлі-продажу №123/2017 від 01 серпня 2017р. обов'язку відповідача сплатити суму трьох процентів річних на користь позивача, не позбавляє останнього права звернутися до господарського суду із відповідною позовною вимогою в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні 03.05.18р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представники відповідача позовні вимоги визнають лише в частині стягнення пені, в іншій частині позову - заперечують.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2017р. між Приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" (надалі - Продавець) та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Шляхзалізобетон" (надалі - Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №123/2017 (надалі - Договір №123/2017), згідно якого Продавець на умовах, в порядку та строки, визначені цим Договором, зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити майно (далі - товар), перелік і кількість якого визначені Специфікацією, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1. Договору №123/2017).

За умовами п. 2.1. Договору №123/2017 загальна ціна Договору визначається сумарною вартістю товару, згідно підписаних сторонами Специфікацій.

Згідно п. 2.2. Договору №123/2017 розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у розмірі та строки, визначені у підписаній сторонами Специфікації.

Зобов'язання Покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент зарахування коштів в повному обсязі на поточний рахунок продавця. Продавець має право притримати партію товару до моменту здійснення покупцем в повному обсязі оплати вартості відповідної партії товару (її частини) згідно умов Специфікації та п.п. 2.1-2.2 цього Договору (п. 2.3. Договору №123/2017).

Згідно ч. 2 п. 2.4. Договору №123/2017 сторони погодили, що якщо в платіжному документі не буде вказано інформації, зазначеної в абзаці першому даного пункту, або така інформація буде вказана не повністю, сторони погоджують, що здійснені покупцем в адресу продавця платежі, зараховуються в рахунок оплати товару та/або штрафних санкцій за цим Договором в порядку черговості виникнення відповідних зобов'язань по оплаті. Розподіл отриманих коштів за відповідними зобов'язаннями здійснює продавець самостійно, що не потребує додаткового погодження покупцем. Продавець повідомляє Покупця про напрями розподілу отриманих коштів на письмовий запит покупця.

Строки та умови поставки, момент переходу права власності на товар, приймання товару, гарантійні зобов'язання сторони погодили в розділах 3-5 Договору №123/2017.

Відповідальність сторін сторони погодили у розділі 6 Договору №123/2017, згідно п. 6.4. якого передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару або вартості зберігання товару, Продавець має право вимагати, а Покупець за вимогою продавця сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату виникнення зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення.

За умовами п. 6.5. Договору №123/2017 сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати більш ніж 30 календарних днів або відмови від приймання товару Продавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов'язань по поставці партії товару та/або вимагати повернення товару (у випадку його передачі покупцеві), а також сплати штрафу в розмірі 20% від вартості партії товару.

Покупець протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги (повідомлення) Продавця, зобов'язаний повернути Продавцю товар (у випадку його передачі покупцеві) та/або сплатити штраф, а також пеню за несвоєчасну оплату (п. 6.4) нараховану до дати одержання відповідної вимоги (повідомлення) продавця. При цьому, у випадку оплати Покупцем авансу за товар, Продавець має право утримати штраф і пеню із суми сплаченого покупцем авансу. Повернення товару здійснюється за рахунок Покупця в місце вказане Продавцем.

Строк дії Договору №123/2017, згідно п. 9.1.-9.2, з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, а також проставлення печаток сторін та до 31 грудня 2018р., у частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, у частині сплати штрафних санкцій або відшкодування збитків - до моменту оплати.

Згідно Специфікації №1 (Додаток №11 до Договору №123/2017 від 01 серпня 2017р. сторони погодили товар - установка компресорна ВВЭ 55-8 в кількості 1 шт., ціна за одиницю - 333 333, 33 грн., вартість без ПДВ - 333 333, 33 грн., ПДВ - 66 666, 67 грн., разом - 400 000, 00 грн.

У п. 1 Специфікації сторони погодили наступні умови плати: розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця попередньою оплатою у розмірі 50% загальної вартості партії товару та 50% загальної вартості партії товару - рівними частинами по 25 % (по 100 000 грн.) протягом наступних 2 місяців за Специфікацією на підставі рахунку продавця.

Попередня оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання Специфікації. Наступні платежі здійснюються до 30 числа кожного місяця.

Строк поставки: поставка товару здійснюється протягом 10 календарних днів від дня оплати покупцем 50% від загальної вартості партії товару.

Умови поставки: FCA, м. Суми, пр. Курський, 6, згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів ИНКОРЕРМС у редакції 2015р.

Гарантійний термін: Продавець гарантує якість товару, що поставляється згідно цієї Специфікації, протягом 12 місяців (гарантійний строк) з моменту передачі товару покупцеві в пункті поставки, але не більше 18 місяців з дати поставки товару (а.с. 15).

Продавець виставив Покупцю рахунок на оплату №11483 від 03 серпня 2017р. на суму 400 000, 00 грн ( а с. 16).

Покупець сплатив 50% попередньої вартості товару на суму 40 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1177 від 08.08.17р. та на суму 160 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1214 від 21.08.17р.

За видатковою накладною №908 від 28 серпня 2017р. товар передано у власність Покупця (а.с. 16-17).

Інші 50% загальної вартості партії товару Покупець сплачував наступним чином:

- 30 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1292 від 26.09.2017р.,

- 20 620, 00 грн. згідно платіжного доручення №1305 від 04.10.2017р.,

- 20 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1389 від 03.11.2017р.,

- 15 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1399 від 08.11.2017р.,

- 14 380, 00 грн. згідно платіжного доручення №1431 від 17.11.2017р.,

- 5 000, 00 грн згідно платіжного доручення №1444 від 21.11.2017р.,

- 15 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1454 від 22.11.2017р.,

- 10 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1481 від 30.11.2017р.,

- 5 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1495 від 07.12.2017р.,

- 10 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1508 від 12.12.2017р.,

- 5 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1528 від 27.12.2017р.,

- 5 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1551 від 22.01.18р.,

- 5 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1562 від 15.02.18р. (а. с. 18-33).

Продавець звернувся до Покупця з претензією від 23.02.18р. за №04/09-002652 з вимогою сплатити залишок основного боргу в сумі 40 000, 00 грн. Одночасно Продавець попередив Позивача про те, що у разі невиконання вимог претензії в добровільному порядку або ненадання на неї відповіді у строк до 12.03.2018 , вимушений буде звернутися до суду (а. с. 74).

Покупець сплатив 10 000, 00 грн. згідно платіжного доручення №1593 від 28.03.2018р.

В ході судового вирішення спору представники Покупця надали до матеріалів справи оригінал претензії від 23.02.18р. за №04/09-002652 , визнавши тим самим факт її отримання. Однак доказів її добровільного виконання на суму 40 000,00грн або надання на неї відповіді у строк до 12.03.18 - не подали.

Продавець 03.04.18 звернувся з позовом до Покупця з вимогою стягнути в судовому порядку 30 000,00 грн основного боргу, 7094,76 грн пені, 80000,00 грн штрафу та 731,00 грн 3% річних.

Матеріалами справи підтверджується, що Покупець 04.04.18 сплатив 30 000 ,00 грн основного боргу згідно платіжних доручень №№ 48, 49 від 04.04.2018р. (а.с. 48,49, 55, 56).

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку частково задовольнити позовні вимоги з таких мотивів.

Оскільки Договір №123/2017 за змістом його умов є договором поставки, тому спірні відносини, окрім умов самого договору, регулюються главою 30 розділу 1 ГК України, главою 54 розділу 3 ЦК України (ч.6 ст. 265 ГК України ), Правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2015р.

Так, за змістом ч.1 ст. 264 , ч.ч. 1 та 3 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України сторонами договору поставки є виключно суб'єкти господарювання, при цьому, постачальник товару не завжди є його виробником, а покупцю товар потрібний для використання у своїй підприємницькій діяльності. За змістом ч.ч. 2 та 4 ст. 265 ГК України договір поставки укладається на розсуд сторін, які вправі для визначення його умов використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій.

За визначенням поняття договору поставки, наведеним у ч. 1 ст. 265 ГК України, постачальник бере на себе зобов'язання постачати товар покупцю у зумовлені договором строки, а покупець, відповідно , приймати товар і сплачувати за нього певну грошову суму.

За загальним правилом, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. ст. 538 , 692 ЦК України).

У п. 2.2 Договору №123/2017 сторони домовились, що розмір та строки здійснення розрахунків будуть визначати у підписаній Сторонами Специфікації.

У п. 1 Специфікації від 01.03.17 Сторони , що перші 50% загальної вартості партії товару , а це 200 000,00грн Продавець сплачує протягом 5 робочих днів з моменту підписання Специфікації, та як дійшов висновку суд, на підставі рахунку Продавця.

Інші 50% загальної вартості партії товару Покупець мав сплатити рівними частинами по 25 % (по 100 000 грн.) протягом наступних 2 місяців . За доводами Продавця , і ці обставини визнав Покупець , перші 100 000,00грн підлягали сплаті до 30.09.17 , наступні 100 000,00 грн - до 30.10.17грн.

Станом на 21.08.17 Покупець сплатив 200 000,00 грн ( 50% від загальної вартості партії товару) на підставі рахунку Продавця на оплату № 11483 від 03.08.17, та вже станом на 28.08.17 отримав товар у власність.

Судом встановлено, що Покупець не виконав у погоджені Сторонами строки - до 30.09.17 та до 30.10.17грн відповідно, грошове зобов'язання зі сплати інших 50% загальної вартості партії товару, однак після 31.10.17 систематично здійснював сплату грошових коштів частинами. Так, станом на 31.10.17 заборгованість складала 149380,00 грн, станом на дату звернення з претензією від 23.02.18р. за №04/09-002652 - 40 000, 00 грн, станом на 28.03.18 - 30 000,00 грн та станом на дату звернення з цим позовом до суду - 03.04.18 - 30 000,00 грн основного боргу.

Покупець станом на 04.04.18р. повністю сплатив основний борг в сумі 30 000, 00 грн.

Провадження у справі суд відкрив 10.04.18. Таким чином, на момент відкриття провадження у справі за цією позовною вимогою спір припинив існування.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 30 000, 00 грн.

У п. 6.4. Договору №123/2017 Сторони обумовили, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару, Продавець має право вимагати, а Покупець за вимогою Продавця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на дату виникнення зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати. Нарахування пені здійснюється за весь період прострочення.

Продавець нарахував Покупцю пеню в сумі 7094, 76 грн. за період з 31.10.2017р. по 02.03.218р., яка визнана Покупцем за розміром та періодом нарахування. За таких підстав, господарський суд задовольняє позовну вимогу про стягнення пені у заявленому розмірі.

В абз. 2 п. 6.1. Договору №123/2017 Сторони обумовили, що відповідальність неврегульована цим Договором регулюється законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Продавець нарахував 3% річних в сумі 731, 00 грн. за період з 31.10.17р. по 16.02.18р. Господарський суд задовольняє позовну вимогу про стягнення 3% у заявленому розмірі, оскільки останній є арифметично правильним.

У п. 6.5. Договору №123/2017 Сторони обумовили право Продавця вимагати від Покупця сплати штрафу у розмірі 20% від вартості партії товару.

Зміст цієї договірної умови суд розкладає на окремі самостійні підстави застосування цієї санкції до Покупця , оскільки Сторони використали сполучники "та", "або" , "також". Це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті. Сполучники "та" і "також" це єднальні, сполучник "або" - розділовий.

За наведеним критерієм, складне речення першого абзацу п.6.5 Договору №123/2017 суд поділяє на частини, і зокрема:

- у випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів Продавець має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов'язань по поставці Товару, а також сплати штрафу в розмірі 20% від вартості партії Товару;

- у випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів Продавець має право вимагати повернення Товару ( у випадку його передачі Покупцеві), а також сплати штрафу в розмірі 20% від вартості партії Товару.

В абзаці 2 п. 6.5. Договору №123/2017 Сторони додатково погодили механізм реалізації права Продавця на односторонню відмову від виконання власних зобов'язань за цим Договором, на повернення товару, право власності на який вже набуто Покупцем, та на утримання пені і штрафу із сплаченого Покупцем авансу.

Насамперед, Сторони погодили, що Покупець повинен отримати від Продавця вимогу (повідомлення) про повернення Товару ( у випадку його передачі Покупцеві ) та/або сплати штрафу , а також пені.

За умовою п. 9.13 Договору №123/2017 Сторони обмінюються інформацією в процесі його виконання за телефоном, факсом, e-mail через своїх представників - керівників юридичних осіб.

У статті 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В абз. 1 п. 6.5. Договору №123/2017 Сторони погодили право Продавця в односторонньому порядку відмовитися від виконання зобов'язань по поставці Товару , і це право у нього виникає у випадку прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів перших 50% загальної вартості партії товару ( авансу). Оскільки товар ще не поставлено , Продавець має право вимагати від покупця сплати штрафу в розмірі 20% від вартості партії Товару. Саме тому, в першому реченні абзаці 2 п. 6.5. Договору №123/2017 Сторони передбачили, що Покупець протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги (повідомлення) зобов'язаний сплатити штраф та пеню за несвоєчасну оплату (п.6.4) нараховану до дати одержання відповідної вимоги ( повідомлення) Продавця. Таким чином, за прострочення сплати авансу більш ніж на 30 календарних днів, Товар не поставляється , про що Продавець повідомляє Покупця в один із способів , передбачених у п. 9.13 цього Договору, та вимагає сплати штрафу і пені, а Покупець , отримавши повідомлення про односторонню відмову від виконання зобов'язання по поставці, протягом 10 днів сплачує штраф в розмірі 20% від непоставленої вартості партії Товару та пеню.

Водночас, якщо має місце прострочення оплати більш ніж на 30 календарних днів наступних 50% загальної вартості партії товару після поставки Товару , Продавець вимагає від Покупця в один із способів , передбачених у п. 9.13 цього Договору, повернення Товару в місце вказане Продавцем та утримує штраф і пеню із суми сплаченого Покупцем авансу.

За змістом п. 6.5 Договору №123/2017 сплата штрафу в розмірі 20% від вартості партії Товару не є самостійною штрафною санкцію, як це доводить Продавець.

Суд враховує, що Покупець погашав наступні 50% вартості поставленого Товару в сумі 200 000,00 грн систематично окремими сумами у період з 26.09.17 по 04.04.18 включно, чим не допускав настання факту прострочення сплати цієї суми більш ніж на 30 календарних днів, що унеможливлювало застосування Продавцем права вимагати повернення Товару та сплати штрафу. З цих підстав, суд приймає до уваги доводи представника Покупця про те, що звертаючись з претензією від 23.02.18р. за №04/09-002652 з вимогою сплатити залишок основного боргу в сумі 40 000, 00 грн. , Продавець не застосовував п. 6.5 Договору №123/2017.

Суд погоджується з доводами представника Покупця, що право Продавця на застосування п. 6.5 Договору №123/2017 здійснюється в досудовому порядку, і лише при наявності його порушення Покупцем , спір в цій частині вирішується судом.

У чинній з 30.09.16 року частині 4 ст. 124 Конституції України передбачено, що законом може бути визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору. Таким законом для суб'єктів господарювання є Господарський кодекс України.

Відповідно до ч.1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно з ч. 2 цієї статті у разі необхідності застосування санкцій суб'єкт господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 6 цієї статті претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим Кодексом або іншими законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника одержувач претензії зобов'язаний задовольнити.

У ч. 8 цієї статті передбачено, що про результати розгляду претензії заявник має бути повідомлений письмово. Відповідь на претензію підписується повноважною особою або представником одержувача претензії та надсилається заявникові рекомендованим або цінним листом або вручається йому під розписку.

Аналогічні приписи визначено у ст. 19 ГПК України, про те, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

На підставі вищевикладеного, вимога про стягнення 80 000, 00 грн. штрафу задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконання договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Насамперед суд приймає до уваги, що позивач мав сплатити судовий збір в сумі 1767,39 грн , що складає 1,5% від ціни позову 117825,76 грн.

Платіжним дорученням № 3460 від 29.03.18 позивач сплатив судовий збір в сумі 1969,88грн, що на 202,49 грн більше законодавчо встановленого розміру. На підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" внесений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Оскільки за вимогою про стягнення основного боргу в сумі 30 000,00грн суд закрив провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України ( відсутній предмет спору) та ця сума сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду 03.04.18 та до дати відкриття провадження у справі 10.04.18, на підставі п. 5 ч. 1 ст. ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за клопотанням позивача ухвалою суду підлягає 450,00 грн судового збору ( 30 000,00 грн х 1767,39 грн: 117 825,76 грн).

Участь у розподілі судового збору приймає пеня в сумі 7094,76грн та 3% річних в сумі 731,00 грн. На відповідача покладається судовий збір в розмірі 117, 39 грн ( 7825,76грн х 1767,39 грн: 117825,76 грн) .

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На відповідача покладаються такі витрати в розмірі 664,18 грн (7825,76грн х 10 000,00 грн: 117825,76 грн) .

Окрім того, відповідно до ч.5 ст. 131-2 Конституції України та ч. 2 ст. 58 ГПК України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначних справах) представником учасника справи може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням положень ч.3 ст. 247, п. 1 ч. 2 ст. 250 Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини (п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 131 рішення у справі "Заїченко проти України" від 26 лютого 2015 року) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Саме тому, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 ст.126 ГПК України).

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст.126 ГПК України).

Таким чином, у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9335, 82 грн. суд відмовляє.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Шляхзалізобетон" ( 11500, Житомирська область, місто Коростень, вул. Т.Кралі, буд. 130, код ЄДРПОУ 38410473) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІкомпресормаш" ( 40020, м. Суми, проспект Курський,6, код ЄДРПОУ 00220434) - 7 094,76 грн пені, 731,00 грн 3% річних, 117, 39 грн судового збору, 664,18 грн витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 30 000,00 грн основного боргу.

4. Відмовити у стягненні 80 000,00 грн штрафу та 9335,82 грн витрат на професійну правничу допомогу .

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.05.18

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2- позивачу рек. з пов.)

3- відповідачу (рек. з пов.)