Рішення

від 26.04.2018 по справі 910/23688/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2018Справа № 910/23688/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Дідус О.В., розглянувши матеріали справи

За позовом Заступника керівника київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал

про витребування майна

за участі представників :

від прокуратури - Вакулюк Д.С. (представник за посвідченням);

від позивача - Брунь Ю.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - Висоцький А.М. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Заступник керівника київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал про витребування майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним відчуженням Товариством з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на користь відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал нерухомого майна - будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1480,9 кв. м, у зв'язку з чим позивач просить суд витребувати у відповідача на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради вказаний будинок.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник Київської міської ради в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у письмових поясненнях по суті спору та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не направив, разом з тим в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Також зазначив, що останнім 23.04.2018 було подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, проте судом було відмовлено у наданні доступу до матеріалів справи, у зв'язку з чим останній заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.04.2018 судом встановлено, що 23.04.2018 відповідачем було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, також у цей день представник в телефонному режимі звернувся до суду із проханням про надання доступу до матеріалів справи. В свою чергу, у зв'язку із необхідністю підготування матеріалів вказаної судової справи для ознайомлення у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, останньому було запропоновано для ознайомлення із матеріалами судової справи №910/23688/17 з'явитись до приміщення суду 23.04.2018 о 16:00, проте вказаний представник повідомив що не має можливості прибути до суду у визначений час, на що судом додатково було запропоновано представнику з'явитись на ознайомлення в інший день.

Суд зазначає, що відповідача не було обмежено в праві на ознайомлення із матеріалами справи, вказані вище обставини встановлено в судовому засіданні, зокрема із пояснень представника відповідача, що підтверджується аудіо-записом судового засідання.

Крім того суд зазначає, що відповідач був повідомлений про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку, зокрема, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.01.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, АДРЕСА_1

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернулися поштові конверти із відміткою про повернення у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 02.01.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, в судовому засіданні 26.04.2018 протокольно судом було відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.

За таких обставин, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах, зокрема у разі необхідності, ознайомитись із матеріалами справи та надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що з наявної у матеріалах справи довідки щодо інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №109551033 від 29.12.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал на праві приватної власності 20.05.2017 зареєстровано будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1480,9 кв. м.

Підставою виникнення у відповідача права власності на спірний будинок у вказаній інформаційній довідці значиться акт приймання-передачі нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА - Товариству з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал б/н від 18.05.2017 та протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА №10/05/17 від 10.05.2017.

Водночас, у довідці №79990801 від 09.02.2017, міститься інформація про те, що 04.03.2016 було зареєстровано право власності на спірний будинок за Товариством з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на підставі протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ Нерухомість ЮА від 04.03.2016 та акту приймання-передачі майна №1 від 04.03.2016 ТОВ Нерухомість ЮА та ОСОБА_4 Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

Підставами набуття ОСОБА_4 права власності будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1480,9 кв. м. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказано Договір купівлі-продажу №1665 від 23.01.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.01.2008 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу нерухомого майна - будинку по АДРЕСА_1 загальною площею 1480,9 кв. м., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 1665.

Згідно з п.2 вказаного договору об'єкт нерухомості належав ОСОБА_5 на підставі Дублікату Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 452178-07 від 24.05.2007.

Позивач зазначив, що будинок АДРЕСА_1 відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Так, п. 1220 Додатку до рішення Київської міської ради №284/5096 від 02.12.2010 будинок 29/31-А, загальною площею 1245,9 кв. м., по АДРЕСА_1, віднесено до об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені у Шевченківському районі м. Києва.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 Про питання організації управління районними в місті Києві державними адміністраціями , спірний будинок віднесено до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації №80 від 09.02.2011 Про закріплення майна за Комунальним підприємством Керуюча дирекція вище вказаний будинок закріплений на праві господарського відання за Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району .

Відповідно до інформації Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.02.2017 житловий будинок АДРЕСА_1 - є одним і тим же будинком.

Згідно з інформацією КП Київське міське бюро технічної інвентаризації від 15.02.2017 за матеріалами інвентаризаційної справи, загальна площа будівлі по АДРЕСА_1, станом на 12.05.1998 складала 1480,9 кв. м.

Разом з тим з інформації вбачається, що нежилі приміщення/будівлі за вказаною адресою на праві власності не реєструвалися, по житловому фонду право власності зареєстровано на 3 квартири:

квартира НОМЕР_1, загальною площею 76,0 кв. м.,на даний час належить ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

квартира НОМЕР_2, загальною площею 90,4 кв. м., на даний час належить ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.

квартира НОМЕР_3, загальною площею 97,2 кв. м., на даний час належить ОСОБА_14 та ОСОБА_15.

Згідно з листом Департаменту комунальної власності м. Києва від 15.02.2017 №062/11/10-1595, Департамент не здійснював приватизацію будинку АДРЕСА_1.

Ураховуючи, що вказане майно Київською міською радою не відчужувалося, право власності територіальної громади на згадане майно не припинялося, а відповідно ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ТОВ Нерухомість ЮА не набули його.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/4696/17 позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволені повністю, а саме: витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА на Київської міської ради будинок АДРЕСА_1, площею 1245,9 кв. м. Вказане рішення набрало законної сили.

Прокурор, посилаючись на обставини, встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі № 910/4696/17, стверджує, що спірна земельна ділянка була відчужена на користь відповідача особою, яка не мала права її відчужувати - Товариством з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА , а тому вказаний будинок підлягає витребуванню у Товариства на підставі положень статті 388 Цивільного кодексу України.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, в тому числі, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Частиною 1 статті 23 Закону України Про прокуратуру встановлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 вказаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З положень частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

За приписами ч.5 ст.60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Частиною 8 вказаної статті Закону визначено, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, будь-які порушення у цій сфері спричиняють шкоду інтересам держави та територіальної громади і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються з огляду на вимоги Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Частиною 1 статті 6 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Згідно з частиною 1 статті 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

Таким чином, Київська міська рада є органом, що представляє територіальну громаду міста Києва та здійснює від імені територіальної громади міста Києва повноваження щодо розпорядження майном комунальної власності.

Звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради обґрунтоване тим, що Київською міською радою належним чином не вживаються заходи щодо захисту прав та інтересів майнових інтересів територіальної громади міста Києва. На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру прокуратура листом від 28.12.2017 повідомила Київську міську раду про пред'явлення позову в її інтересах.

З огляду на вищенаведене, звернення заступника керівника Київської місцевої прокуратури №8 в інтересах держави в особі Київської міської ради до господарського суду з даним позовом, направлено на захист охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Києва, уповноваженим органом якої є Київська міська рада.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Разом з тим, у рішенні господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/4696/17 було встановлено, що спірний будинок вибув із володіння власника (територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради) не з його волі. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що вказане майно Київською міською радою не відчужувалося, право власності територіальної громади на згадане майно не припинялося, а відповідно ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ТОВ Нерухомість ЮА не набули його. У зв'язку з чим, спірний будинок судом було витребувано у ТОВ Нерухомість ЮА на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, як то передбачено положеннями частини 4 статті 75 ГПК України.

Таким чином, оскільки рішення господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі №910/4696/17 станом на день розгляду даного позову набрало законної сили, тому вищевказані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до ст.16 ЦК України та положень статті 4 ГПК України особа звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Підставою віндикаційного позову є обставини, що підтверджують правомірність вимог про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння власника, тощо). Власник вправі витребувати своє майно від особи, у якої воно фактично знаходиться в незаконному володінні.

За пунктом 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України можливість витребувати майно від добросовісного набувача залежить від відсутності у діях власника майна волі на передачу майна.

Оскільки, добросовісне набуття у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є повернення майна із незаконного володіння.

За змістом наведеного, майно, яке вибуло з володіння власника (територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради) на підставі акту приймання-передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА - Товариству з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал б/н від 18.05.2017 та протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Нерухомість ЮА №10/05/17 від 10.05.2017, учасником та стороною яких дійсний власник не був, та відчужене особою, яка не мала права відчужувати спірне майно, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею. При цьому, обставини вибуття спірного будинку з володіння територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею встановлені у рішенні господарського суду міста Києва від 06.06.2017 у справі № 910/4696/17.

Відповідно до вимог статей 330, 388 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке відчужено поза волею власника, не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Таким чином, згідно з положеннями зазначених норм, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами.

З огляду на зазначені положення законодавства та враховуючи те, що будинок АДРЕСА_1 вибув з власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради поза її волею, і набутий у власність Товариством з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал від особи, яка не мала права його відчужувати, існують всі правові підстави для його витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 23/31; ідентифікаційний код 41341824) на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) будинок АДРЕСА_1, площею 1245,9 кв. м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Старт Кепітал (01135, м. Київ, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 23/31; ідентифікаційний код 41341824) на користь на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) 320096 (триста двадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 05.05.2018

Суддя Я.В. Маринченко