Рішення

від 25.04.2018 по справі 922/1983/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р.Справа № 922/1983/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомХарківської міської ради, 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код 04059243 допершого відповідача - Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", 03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019 , другого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожева Пальма", 61148, м. Харків, вул. Метробудівників, 42В, код 24488590 про зобов'язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю від 03.01.2018 №08-21/20/2-18

1 відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю №02-36/3043 від 29.10.2014

2 відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю від 10.07.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Харківська міська рада Харківської області звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання відповідачів : АКБСР "Укрсоцбанк" та ТОВ "Рожева пальма" привести у належний стан нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 2586,5 кв.м. по вул. Гоголя у м. Харкові.

В обґрунтування своїх вимог Харківська міська рада вказує, що відповідно до протоколу № 4 від 19.07.2016, будівля по вул. Гоголя, 1, знаходиться в напівзруйнованому стані: відсутня покрівля, частина перекриття, підшивка вітрової дошки частково зруйнована та загрожує обваленням; фасад будівлі має часткове руйнування штукатурного шару та цегляної кладки, віконні отвори не закриті. Доступ сторонніх осіб в будівлю залишається вільним. По стіні будівлі проходить газопровід. Через обвалення частини фасаду будівлі в жовтні 2013 він був пошкоджений. Управлінням газового господарства Київського району м. Харкова були проведені роботи по відновленню та зміцненню газопроводу.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Харківська міська рада вказує, що невиконання відповідачами свого обов'язку по утриманню нежитлової будівлі літ. А-3 загальною площею 2586,5 кв. м. по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові створює небезпеку для третіх осіб.

Позивач вказує, що відповідачі безпідставно не виконують рішення Харківської міської ради та норми діючого законодавства, зокрема, ст. 322 Цивільного кодексу України, Закону України "Про благоустрій населених пунктів", рішення Харківської міської ради "Про встановлення Правил благоустрою території міста Харкова" №504/11 від 16.11.2011 року, Державні будівельні норми В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ .

Першим відповідачем були надані заперечення на позовну заяву (вх. № 27498 від 28.08.2017), відповідно до яких банк вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджуються наданими суду доказами.

Також, перший відповідач звернувся до суду із заявою (вх. № 25645 від 09.08.2017) про припинення провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (редакція до 15.12.2017), посилаючись на те, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи вказане клопотання суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам , яка є чинною, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, зокрема, у сфері містобудування, в тому числі за участю центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Отже, вказаний спір підлягає вирішенню в господарському суді, а заяву першого відповідача вх. № 25645 суд вважає необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Другим відповідачем були надані заперечення на позовну заяву (вх. № 26546 від 16.08.2017), відповідно до яких ТОВ "Рожева пальма" вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджуються наданими суду доказами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.08.2017 було призначено по справі №922/1983/17 судову будівельну - технічну експертизу, проведення експертизи доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_5.

04.01.2018 до господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/1983/17 з повідомленням про зняття з проведення без виконання у зв'язку з несплатою.

Ухвалою суду від 09.01.2018 було поновлено провадження у справі № 922/1983/17. У зв'язку з тим, що 15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції, було призначено справу №922/1983/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Розпочато у справі №922/1983/17 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на "06" лютого 2018 р. о 10:00.

05 лютого 2018 року першим відповідачем - ПАТ "Укрсоцбанк" подано до суду заяву (вх. № 3196) про закриття провадження по справі в якій банк вказує, що частина будівлі площею 1 457,2 кв.м., що належить ПАТ Укрсоцбанк знаходиться у відмінному технічному стані та експлуатується ПАТ Укрсоцбанк для розміщення відділення банку, що підтверджується Положенням про відділення На Гоголя , а також роздруківками фото зазначеної будівлі станом на 10.10.2016 року.

Дослідивши вказану заяву першого відповідача, суд дійшов висновку, що вказана заява є правовим обґрунтуванням банком своїх заперечень, викладених у відзиві, у зв'язку з чим, суд долучає заяву вх. №3196 до матеріалів справи в якості додаткових пояснень щодо правової позиції відповідача стосовно позовних вимог.

06 лютого 2018 року другим відповідачем - ТОВ "Рожева пальма" подано до суду клопотання (вх. № 3216) про закриття провадження по справі в якій товариство вказує, що ТОВ Рожева Пальма не погоджується із твердженням позивача стосовно перебування об'єкта нерухомості в аварійному стані, також зазначає, що з метою викання свого обов'язку щодо утримання майна, ним було укладено Договір підряду №01/2018 від 12.01.2018 із спеціалізованою будівельною компанією на виконання робіт із капітального ремонту будівлі по вул. Гоголя, 1 А-3 . Наразі розпочато підготовчі будівельні роботи, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема звідним локальним розрахунком вартості будівництва, відомістю ресурсів до звідного локального розрахунку, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат. Фактичне проведення будівельних робіт на спірному об'єкті нерухомості підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2018 року до договору підряду. Таким чином, оскільки ним добровільно розпочато роботи із капітального ремонту об'єкту нерухомості по вул. Гоголя, 1 А-3 , вважає, що по справі відсутній предмет спору, тому провадження по справі підлягає закриттю.

Дослідивши вказане клопотання другого відповідача, суд дійшов висновку, що вказана заява також є додатковим правовим обґрунтуванням товариством своїх заперечень на позовну заяву, у зв'язку з чим, суд долучає клопотання вх. № 3216 до матеріалів справи в якості додаткових пояснень щодо правової позиції відповідача стосовно позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.04.2018 судом було закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 25.04.2018.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечували, зазначали про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.02.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення Київської райради № 19 від 11.10.1960 КП Харківське міське БТІ житловий будинок № 1 по вул. Гоголя зареєстрований за ЖЕК № 3 (реєстраційне посвідчення від 31.10.1975 № 1110). Рік вводу в експлуатацію - до 1917.

Відповідно до рішення Харківського облвиконкому від 30.08.1980 № 334 житловий будинок по вул. Гоголя ,1 є пам'яткою архітектури.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради № 71-17 від 21.03.1995 Про присвоєння частині будинку № 3 по вул. Гоголя, З юридичної адреси Гоголя, 1 присвоєно частині домоволодіння, що має Г-подібну форму по вул. Гоголя, 3, розташованого на червоній лінії забудови, юридичну адресу - Гоголя, 1, із збереженням загального в'їзду та подвір'я між будинками № 1 та № 3 по вул. Гоголя.

Розпорядженням Фонду державного майна №1622 від 10.10.1997 Про передачу ветхого будинку по вул. Гоголя, 1 Республіканському акціонерно-комерційному банку соціального розвитку Укрсоцбанк передано ветхий будинок (пам'ятник історії та культури) по вул. Гоголя, 1 загальною площею 2524,7 кв. м.

На підставі вищевказаного розпорядження, КП Харківське міське БТІ у жовтні 1997 видано Реєстраційне посвідчення № 2378.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 796 від 23.06.1999 Про виключення будинку № 1 по вул. Гоголя з числа житлових будинок № 1 по вул. Гоголя, 1 у Київському районі виключено з житлового фонду та переведено до нежитлового.

22.07.1999 виконавчим комітетом Харківської міської ради Акціонерно- комерційному банку соціального розвитку Укрсоцбанк видано свідоцтво на нежитлову будівлю літ. А-3 загальною площею 2586,5 кв. м. по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові (свідоцтво № 1389 від 16.07.1999).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №88750684 від 02.06.2017 року, яка є додатком до позовної заяви позивача, на момент подання позивачем позовної заяви, право власності на нежитловий будинок по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові:

- нежитлові приміщення підвалу № 1-:-23, 1-го поверху № 25-:-51, 2-го поверху № 85-:-107, 3-го поверху № 134-:-160, 163-:-167 в літ. А-3 , загальною площею - 1566,0 кв. м. зареєстровано за Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанку

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 64, 66-84, 2-го поверху № 121-133, 3-го поверху № 176-179, 184-199 в літ. А-3 , загальною площею 545,6 кв. м. зареєстровано за ТОВ РОЖЕВА ПАЛЬМА ;

- нежитлові приміщення загальною площею 474,9 кв. м. зареєстровано за РОЖЕВА ПАЛЬМА .

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів:

- у зв'язку зі змінами при поточній інвентаризації змінилась нумерація приміщень на приміщення підвалу №1-:-12, 12а, 13-:-23, першого поверху №25-:-51, 200, 201, 202 другого поверху №85-:-101, 102, 104, 105 третього поверху №134-:-136, 138-:-154, 157-:-160, 167 загальною площею 1 564,0 кв.м. - що підтверджується довідкою КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради №1028816 від 08.12.2017 року (вих. 11.12.2017)

- приміщення підвалу №1-:-12, 12а, 13-:-23, першого поверху №25-:-51, 200, 201, 202 другого поверху №85-:-101, 102, третього поверху №134-:-136, 138-:-154, 157-:-159 загальною площею 1 457,2,0 кв.м. розташовані у будівлі літ A-З, якій відповідно до рішення Харківського облвиконкому від 30.08.1980 року №334 присвоєно статус пам'ятки архітектури, мають відокремлений вхід, власну групу основних і допоміжних приміщень і можуть бути виділені в окремий об'єкт нерухомого майна

- приміщення другого поверху №104, 105 та третього поверху №160, 167 загальною площею 108,9 кв.м. розташовано у тій частині будівлі Літ А-3, яка до березня 1995 року була окремою будівлею за адресою вул. Гоголя, 3 у м. Харкові та яку було приєднано до пам'ятки архітектури з присвоєнням єдиної адреси - вул. Гоголя, 1 відповідно до рішення Виконавчого Комітету Київської районної ради народних депутатів від 21.03.1995 р. №71-17, мають відокремлений вхід, власну групу основних і допоміжних приміщень і можуть бути виділені в окремий об'єкт нерухомого майна

Зазначені факти підтверджено висновком ТОВ Харківське бюро технічної інвентаризації №171 від 02.06.2017 року.

Також, судом встановлено, що приміщення другого поверху №104, 105 та третього поверху №160, 167 загальною площею 108,9 кв.м. було відчужено ПАТ Укрсоцбанк на користь другого відповідача - ТОВ Рожева Пальма 22.12.2017 року відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6 за реєстровим №2350.

Крім того, 22.12.2017 року між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ Рожева Пальма укладено Договір про розмежування технічної, балансової належності, експлуатаційної відповідальності власників нежитлових приміщень та порядок розподілу витрат на утримання нежитлового будинку, відповідно до умов якого сторони домовились про розмежування експлуатаційної відповідальності, що полягає в експлуатації, утриманні та несенні витрат на утримання (ремонт, відновлення, демонтаж, знос, тощо) тієї частини будівлі, в якій знаходяться приміщення відповідної сторони згідно лінії розмежування, вказаної в Додатку№1 та Додатку №2 до договору).

Стаття 86 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За приписом статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 1 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Суд зауважує, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Жук проти України" (Заява № 45783/05) від 21.10.2010р. (пункт 25) викладено наступне: Суд нагадує, що принцип процесуальної рівності сторін, один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду, вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище по відношенню до протилежної сторони. Це, в принципі, означає надання сторонам судового процесу можливості ознайомитись з усіма пред'явленими доказами і зауваженнями та прокоментувати їх, навіть якщо вони надані незалежним представником державної юридичної служби з метою здійснення впливу на рішення суду.

Як визначив Європейський Суд з прав людини у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

Європейський Суд з прав людини визнав порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, якими було відмовлено у можливості представити певні докази (справа «Мантованеллі проти Франції» 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа «Бьоніш проти Австрії» (п.32 рішення від 6 травня 1985 року).

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.

Позивач по справі Харківська міська рада зазначає про те, що частина нежитлової будівлі, яка належить ТОВ Рожева Пальма та частина нежитлової будівлі, що належить ПАТ "Укрсоцбанк" та розташована по вул. Гоголя, 1 в місті Харкові знаходиться в незадовільному стані та становить загрозу для третіх осіб. Разом з тим матеріали справи не містять доказів в підтвердження зазначених тверджень позивача, зокрема позивачем не надано документів на підтвердження створення відповідної комісії, якій доручено проведення огляду будівлі, доказів проведення такого огляду особами, які мають відповідну кваліфікацію із повідомленням власників будівлі, відсутній акт огляду із описом пошкоджень будівлі та описом її стану. Пояснення представника позивача також не дають змогу суду встановити чи дійсно спірна будівля перебуває у аварійному стані та потребує капітального ремонту.

Підставою своїх позовних вимог Позивач зазначає протокол №4 від 19.07.2016 року засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Харківської міської ради, але не надає жодних доказів про повідомлення відповідачів про проведення такого засідання, запрошення власників спірної будівлі на таке засідання чи ознайомлення їх із зазначеним протоколом.

При цьому, позивачем не надано суду доказів виконання розділу 1 п. 4 протоколу №4 щодо рекомендації власникам будівлі провести відповідні ремонтно-відновлювальні роботи будівлі, строк виконання якого встановлено до 01.10.2016.

Крім того, позивач не надав належних доказів того, що спірна будівля знаходиться в аварійному стані. В матеріалах справи відсутній висновок спеціаліста або експерта про те, що нежитлова будівля літ. А-3, загальною площею 2586,5 кв.м. по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові дійсно знаходиться в аварійному стані. В Протоколі №4 від 19 липня 2016 року засідання міської комісії міститься лише загальна інформація, яка викладена на розсуд членів комісії та не підтверджена жодним документом.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідачів привести у належний стан будівлю але при цьому не визначає яким способом або шляхом, в який термін, вчиненням яких дій відповідачі повинні привести нежитлову будівлю у задовільний стан, разом чи кожен окремо у відповідній частині, тощо.

Закон України Про благоустрій населених пунктів визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

У ст. 1 Закону зазначено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Заходи з благоустрою населених пунктів це роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Відповідно до ст. 13 Закону до об'єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам'ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

Згідно ст. 2 Закону благоустрій населених пунктів передбачає:

1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно ст. 10 Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на обєктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Статтею 15 Закону визначено порядок утримання об'єктів благоустрою. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.

Згідно п. 2 ст. 15 Закону Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.

Відповідно до ст. 18 Закону підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів (які визначені в ст. 15 Закону) зобов'язані:

1) утримувати в належному стані об'єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об'єктів територію; 2) утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини); 3) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) за власний рахунок та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини; 4) усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку.

З аналізу вищевикладених норм вказаного Закону, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вбачається, що спірна будівля не є об'єктом благоустрою і відповідачі не є підприємствами у сфері благоустрою населених пунктів, на яких законом покладено обов'язок утримувати в належному стані об'єкт благоустрою.

Застосування вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів до спірних правовідносин між сторонами є безпідставним.

Посилання позивача на приписи Правил благоустрою території міста Харкова які затверджені 16.11.2011р. рішенням Харківської міської ради №504/11 також є безпідставним, у зв'язку з тим, що вони розроблені і прийнятті у відповідності до вимог Закону України Про благоустрій населених пунктів .

Державні будівельні норми В.1.2-14-2009 Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ на які посилається позивач як на підставу позову, призначені для використання в якості керівного документа при розробленні будівельних норм, стандартів і інших документів (технічних умов, технічних регламентів) з вишукування, проектування, будівництва, технічної експлуатації або припинення експлуатації будівельних об'єктів та їх складових частин.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України дійсно передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 28 Закону України Про архітектурну діяльність також передбачено, що власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані утримувати в належному стані будинки і споруди, а так само закріплені за ними земельні ділянки, забезпечувати поточний огляд, періодичне обстеження і паспортизацію об'єкта, додержуватися під час експлуатації об'єкта архітектури вимог, визначених у його паспорті, а також вимог законодавства.

Однак, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами невиконання ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ РОЖЕВА ПАЛЬМА свого обов'язку по утриманню нежитлової будівлі літ. А-3 загальною площею 2586,5 кв. м. по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові, та те, що таке невиконання створює небезпеку для третіх осіб.

Суд зазначає, що статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право власності є непорушним, власник використовує своє майно на власний розсуд.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Підсумовуючи викладене вище, суд зауважує, що єдиним доказом в обґрунтування своєї позиції позивач зазначає лише протокол засідання міської комісії №4 від 19.07.2016, однак не надає суду жодних доказів щодо реального виконання рішення комісії щодо спірної нежитлової будівлі.

Також, суд враховує правову позицію, висловлену ЄСПЧ при розгляді справи "Серявін проти України", а саме те, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 р.). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доводам та запереченням позивача, відповідача надано можливість їх представникам в судовому засіданні обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано достатніх та допустимих доказів в підтвердження своїх позовних вимог відносно неналежного стану нежитлової будівлі літ. А-3 по вул. Гоголя, 1 у м. Харкові, не надано жодного доказу того, що стан спірної будівлі несе загрозу для населення, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог як до ПАТ "Укрсоцбанк" так і до ТОВ "Рожева пальма".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Судовий збір, сплачений Харківською міською радою за розгляд його позовних вимог відповідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на позивача.

Також, як вбачається з матеріалів справи позовні вимоги Харківської міської ради є окремими до кожного з відповідачів, оскільки останні є окремими власниками кожний своєї частини будівлі, а тому й не є солідарними відповідачами, у зв'язку з чим, судовий збір підлягає сплаті по кожній окремій немайновій вимозі до кожного з відповідачів.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь державного бюджету 1600 грн. недоплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Харківської міської ради до Публічного акціонерно товариства "Укрсоцбанк" про зобов'язання привести у належний стан нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 2586,5 кв.м. по вул. Гоголя,1 у м. Харкові відмовити повністю.

В позові Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рожева Пальма" про зобов'язання привести у належний стан нежитлову будівлю літ. "А-3" загальною площею 2586,5 кв.м. по вул. Гоголя,1 у м. Харкові відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача - Харківську міську раду.

Стягнути з Харківської міської ради (61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код 04059243) на користь державного бюджету України - 1600 грн. недоплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Харківська міська рада, 61003, м. Харків, пл. Конституції, 7, код 04059243.

Перший відповідач - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" вул. Ковпака, 29, Київ, 03150, код 00039019.

Другий відповідач - Товариство з обмеженою "Рожева пальма" м. Харків, 61184, вул. Метробудівників, 42В, код 24488590.

Повне рішення складено 03.05.2018 р.

Суддя ОСОБА_1