Рішення

від 05.05.2018 по справі 373/188/18

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/188/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2018 року м.Переяслав - Хмельницький

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі головуючої судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу № 373/188/18 за позовом ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 до Мазінської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом і просить визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок (загальною площею 62,70 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м.) із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, які розташовані по вул.Альтицька, №81, село Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті 10 лютого 2013 року ОСОБА_4; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті 10 лютого 2013 року ОСОБА_4 на земельну ділянку, загальною площею 0,63 га, що складається із ділянки площею 0,25 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) та ділянки площею 0,38 га (для ведення особистого підсобного господарства), які розташовані по вул.Альтицька, №81, село Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_5, померлому 02 січня 2011 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КВ від 14.02.1996, спадщину після смерті якого прийняла, але при житті не переоформила на своє ім`я ОСОБА_4

Посилається на те, що 10 лютого 2013 року померла тітка позивача ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на вказане майно. За життя ОСОБА_4 фактично успадкувала, але при житті не переоформила на своє ім`я земельну ділянку загальною площею 0,63 га, яка належала її чоловіку ОСОБА_5, померлому 02 січня 2001 року, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ від 14.02.1996. Позивач прийняв спадщину за заповітом від 21 лютого 1995 року, посвідченим секретарем Мазінської сільської ради ОСОБА_6 та зареєстрованим в реєстрі за № 11. Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезазначену земельну ділянку в зв'язку з відсутністю витягу з Державного земельного кадастру. Підставою відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок стало те, що у позивача відсутні правостановлюючі документи на будинок.

Факт володіння померлою ОСОБА_4 земельною ділянкою та житловим будинком підтверджується: повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4; довідкою виконавчого комітету Мазінської сільської ради №565 від 06.12.2017; довідкою Мазінської сільської ради №338 від 22.06.2011; довідкою Мазінської сільської ради №567 від 13.12.2017; копією державного акта на право приватної власності на землю серії КВ від 14.02.1996; випискою з погосподарської книги №561 від 06.12.2017; копією технічного паспорта на житловий будинок; звітом про оцінку майна від 04.01.2018.

Право позивача на спадщину підтверджує копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії І-ОК № 262675 від 11 лютого 2013 року; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії І-ОК №208777 від 02 січня 2011 року; копією заповіту від 21 лютого 1995 року №11; витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.09.2013; копією листа Держгеокадастру; матеріалами спадкової справи відносно померлої ОСОБА_4

В підготовче судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Мазінської сільської ради в підготовче судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

Розгляд справи здійснювався відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Зважаючи на те, що правовідносини, які виникли між сторонами по справі, регулюються нормами глави 87 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику в справах про спадкування» , особа може звернутися до суду з вимогою про визнання права на спадщину за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформлення права на спадщину.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п.п.9, 10 Розділу VII „Прикінцевих і перехідних положень» Закону України „Про Державний земельний кадастр» №3613-VI від 07 липня 2011 року„ до 01.01.2013 державна реєстрація земельних ділянок здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю. Документи, яким було посвідчено право власності земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим законом, є дійсними» .

З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії серії КВ, виданого 14 лютого 1996 року на ім'я ОСОБА_5, вбачається, що право власності останнього на земельні ділянки загальною площею 0,63 га, що складається із ділянки площею 0,25 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) та ділянки площею 0,38 га (для ведення особистого підсобного господарства), що розташовані по вул. Альтицька, №81 в с.Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 21.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

За правилами ч.3 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 1952-ІУ від 01.07.2004 речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, за умови, якщо державна реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Що стосується житлового будинку 1969 року побудови, який розташований за зазначеною вище адресою, за законодавством, що діяло за життя спадкодавця доказом реєстрації права власності на нерухоме майно слугували записи в погосподарських книгах.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затв. наказом Держбуду України 24.05.2001 р. № 127, не належать до самочинного будівництва, зокрема, індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно ч.3 та ч.4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі на підставі ч.4 ст. 206 ЦПК України.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 328, 1218, 1225, 1233, 1261 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 206, 211, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Мазінської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) право власності на житловий будинок (загальною площею 62,70 кв.м., житловою площею 40,40 кв.м.) із господарсько-побутовими будівлями і спорудами, які розташовані по вул.Альтицька, № 81 в селі Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області, в порядку спадкування за заповітом, після смерті 10 лютого 2013 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) право власності в порядку спадкування за заповітом, після смерті 10 лютого 2013 року ОСОБА_4 на земельну ділянку, загальною площею 0,63 га, що складається із ділянки, площею 0,25 га (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) та ділянки, площею 0,38 га (для ведення особистого підсобного господарства), які розташовані по вул.Альтицька, № 81 в селі Мазінки Переяслав-Хмельницького району Київської області та належала ОСОБА_5, померлому 02 січня 2011 року, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії КВ від 14.02.1996, спадщину після смерті якого прийняла, але при житті не переоформила на своє ім`я ОСОБА_4.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, зареєстрований та проживаючий ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Представник позивача: ОСОБА_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2;

Відповідач: Мазінська сільська рада Переяслав-Хмельницького району Київської області, ідентифікаційний код 22209373, місцезнаходження: с. Мазінки, Переяслав-Хмельницький район, Київська область 08432.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Суддя Я. І. Керекеза