25.04.2018
ЄУН №389/422/18
Провадження №2/389/158/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2018 року м.Знам'янка
Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Ткаченка Б.Б.
за участю секретаря судового засідання Шевченко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду міста Знам'янка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконною відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її передачу у приватну власність,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконною відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зобов'язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її передачу у приватну власність, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.11.2016 він, як учасник антитерористичної операції, звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га ріллі із земель державної власності на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, який був йому наданий відповідачем згідно з наказом №11-12254/14-16-СГ від 05.12.2016. На виконання вказаного наказу ним було замовлено та виготовлено відповідний проект землеустрою.
18.07.2017 він звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою, додавши відповідний проект та витяг з Державного земельного кадастру. Листом від 03.08.2017 відповідачем було відмовлено у затвердженні вказаного проекту землеустрою у зв'язку з виявленими недоліками. Усунувши вказані зауваження, він повторно звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою, однак відповідач листом від 09.11.2017 повторно відмовив йому у його затвердженні. В подальшому, 07.12.2017 та 24.01.2018 відповідно, відповідачем також двічі було відмовлено у задоволенні його заяви.
Вважає відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою, викладену у листі від 24.01.2018 за вих.№П-205/0-290/0/17-18, незаконною, тому вимушений звернутися до суду з вказаним позовом у якому просить визнати незаконною викладену у листі від 24.01.2018 №П-205/0-290/0/17-18 відмову відповідача у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, що розташована за адресою: Трепівська сільська рада Знам'янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства, зобов'язати відповідача затвердити вказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та передати йому у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522287400:02:000:5302, що розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, на підставі заяви за вх.№П-205/0/5-18 від 12.01.2018.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи за його участі не подав. 19.03.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, посилаючись на свій лист №П-2262/0-16114/0/6-17 від 07.12.2017, яким позивачу було правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв'язку з тим, що до матеріалів не долучені відомості про реєстрацію та облік апаратури супутникових радіонавігаційних систем, відповідно до п.6 Порядку використання топографо- геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13.07.1998 №1075 та підпункту 8 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 14.01.2015 №15, стаття 18 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність . Крім того, матеріали проекту землеустрою не приведені у відповідність до статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр . Також матеріали щодо встановлення межових знаків не приведені у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376.
Що стосується позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку, відповідач зазначає, що така вимога лежить поза межами компетенції суду, вважаючи, що позивач просить визнати право власності на земельну ділянку судом, намагаючись обійти встановлену законодавством процедуру затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та реєстрації права власності на земельну ділянку. Отже, відповідач вважає відмову у затвердженні проекту землеустрою від 07.12.2017 законною, обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заяву представника позивача та відзив на позовну заяву, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, як учасник антитерористичної операції, 10.11.2016 за вх.№П-20025/0/5-16 звернувся до відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 2,0 га ріллі із земель державної власності на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства. До заяви ним додано наступні документи: копії документів, що посвідчують його особу, копію довідки учасника АТО, схему розташування земельної ділянки.
Згідно з наказом в.о.начальника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 05.12.2016 №11-12254/14-16-СГ, позивачу надано дозвіл на розроблення вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
На підставі вказаного наказу 09.12.2016 позивачем замовлено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який виготовлено та затверджено відповідно до висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.05.2017 №2683/82-17.
Даний проект в цілому відповідає вимогам чинного земельного законодавства та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам, але затверджено з наступними зауваженнями: нумерацію межових знаків доцільно привести у відповідність вимог п.3.2 та 2.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України №376 від 18.05.2010: проект доцільно доповнити матеріалами про легітимність отримання координат ДГМ та використання обладнання.
На підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сформовано земельну ділянку з присвоєним кадастровим номером 3522287400:02:000:5302 площею 2,0000 га, розташованої на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3504538792017 від 04.07.2017.
18.07.2017 за вх.№П-14873/0/5-17 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, додавши відповідний проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Листом від 03.08.2017 за вих.№П-14873/0-10457/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повідомило позивача про те, що за результатами перевірки поданих матеріалів встановлено, що проект землеустрою не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: не усунуто зауваження до проекту землеустрою, зазначені у пункті 9 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.05.2017 №2683/82-17. Таким чином, у задоволенні заяви позивача про затвердження вказаного вище проекту землеустрою було відмовлено.
31.10.2017 за вх.№П-21467/0/5-17 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічною заявою щодо затвердження проекту землеустрою, до якої додав відповідний проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Листом від 09.11.2017 за вих.№П-21467/0-15177/0/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою, оскільки не усунуто зауваження до проекту землеустрою, зазначені у пункті 9 висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 24.05.2017 №2683/82-17; матеріали встановлення межових знаків необхідно привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376; кадастровий план земельної ділянки містить дописки, що не відповідає статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр ; необхідно додати свідоцтво про перевірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки згідно з п.3.1 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №65 від 11.02.2016, а саме забезпечувати регулярність повірок засобів вимірювальної техніки відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність , статті 17 Закону України Про топографічно-геодезичну і картографічну діяльність ; відсутні відомості про інженера-геодезиста, що є відповідальним за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт, відповідно до статті 5 Закону України Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність .
22.11.2017 за вх.№П-22632/0/5-17 позивач втретє звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, до якої додав відповідний проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Листом від 07.12.2017 за вих.№П-22632/0-16114/0/6-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою із роз'ясненнями про те, що матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування необхідно привести у відповідність до статті 50 Закону України Про землеустрій , а саме: долучити відомості про реєстрацію та облік апаратури супутникових радіонавігаційних систем, відповідно до пункту 6 Порядку використання топографо-геодезичних, картографічних, аерофотознімальних, проектних робіт і вишукувань та кадастрових зйомок, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 13.07.1998 №1075 та підпункту 8 пункту 4 Положення про державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_2 України від 14.01.2015 №15, стаття 18 Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність ; документацію із землеустрою оформити згідно з вимогами статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр ; матеріали встановлення межових знаків привести у відповідність до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18.05.2010 №376.
12.01.2018 за вх.№П-205/0/5-18 позивач вчетверте звернувся до відповідача з аналогічною заявою щодо затвердження проекту землеустрою, до якої додав відповідний проект землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Листом від 24.01.2018 за вих.№П-205/0-290/0/17-18 Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області також відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою, оскільки необхідно документацію із землеустрою оформити згідно з вимогами статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр .
Позивач вважає відмову від 24.01.2018 за вих.№П-205/0-290/0/17-18 незаконною, оскільки кожного разу усуваючи всі викладені у листах відповідача зауваження, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області все одно відмовило позивачу у затвердженні проекту землеустрою, останній раз посилаючись лише на те, що документацію із землеустрою необхідно оформити згідно з вимогами статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , таким чином підтвердивши той факт, що всі попередні зауваження до проекту землеустрою позивачем були усунуті.
Частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України проголошено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з п. б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Пунктом а ч.3 ст.22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст.118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.ч.6, 7, 8 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.ч.9, 10, 11 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Згідно з ч.13 ст.123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Тобто, діючим законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У листі від 24.01.2018 за вих.№П-205/0-290/0/17-18 відповідач лише формально зазначає про необхідність оформлення документації із землеустрою згідно з вимогами статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , не зазначаючи при цьому конкретних недоліків, які необхідно усунути.
З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 09.11.2017 за вих.№П-21467/0-15177/0/6-18 вбачається, що кадастровий план земельної ділянки містить дописки, що не відповідає ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , з чого можна зробити висновок, що саме вказані недоліки відповідач мав на увазі у листі від 24.01.2018 за вих.№П-205/0-290/0/17-18.
Статтею 22 Закону України Про Державний земельний кадастр визначені вимоги до документів, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.
Разом з тим, при дослідженні судом кадастрового плану земельної ділянки, що міститься у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність жодних дописок не виявлено, у зв'язку з чим суд вважає зазначені відповідачем недоліки безпідставними.
Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки вже були внесені, про що свідчить відповідний витяг, а тому посилання відповідача на невиконання вимог ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр є необґрунтованими.
Відмовляючи у затвердженні проекту позивачу, відповідач не вдається до конкретики, яку застосовує законодавець у наведеній нормі, не вказує у чому саме полягає те чи інше порушення. Посилання ж на перелік нормативно-правових актів та їх окремі норми є неналежним способом донесення своїх вимог суб'єктом владних повноважень.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві посилається на невиконання вимог, зазначених Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області у листі від 07.12.2017 за вих.№П-22632/0-16114/0/6-17.
Однак суд відзначає, що відмова, викладена у зазначеному листі не оскаржується позивачем та не є предметом розгляду суду, а тому посилання представника відповідача на невиконання викладених у ньому вимог не має правового значення по справі, оскільки після цього позивач повторно звертався із заявою про затвердження проекту землеустрою та єдиним недоліком для затвердження проекту землеустрою стало невідповідність документації із землеустрою вимогам статті 22 Закону України Про Державний земельний кадастр .
Крім того, у відзиві відповідач посилається на недопустимість втручання з боку суду в здійснення дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_2 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі Галфорд проти Сполученого Королівства від 25 червня 1997 року Європейський Суд з прав людини зазначив словосполучення згідно із законом не лише вимагає дотримання національного закону, а й стосується якості такого закону (рішення у справі) . Суд нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві (рішення у справі Доменічіні проти Італії від 15 листопада 1996 року).
Відповідно до абз. 5 - 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету міністрів ОСОБА_2 Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту" ухваленої на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 р. передбачено, що відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі.
Згідно рішення Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що судове рішення має бути спрямоване на реальний захист порушених прав та забезпечувати їх ефективне відновлення з метою запобігання подальших протиправний діянь та рішень суб'єкта владних повноважень.
З метою ефективного захисту порушених прав, суд може втрутитися в адміністративний розсуд суб'єкта владних повноважень, коли останній наділений дискреційними повноваженнями, й зобов'язати його прийняти рішення без проведення необхідної процедури в тому випадку, якщо буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи законодавства, а суб'єкт публічної адміністрації у відповідь - необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви та встановлених судом обставин справи, ОСОБА_1 чотири рази звертався до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою у встановленому ст. 118 Земельного кодексу України порядку, з дотриманням передбаченої процедури та належними документами, проте відповідач, зловживаючи наданими йому повноваженнями, безпідставно відмовляв у задоволенні заяв.
Лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградськй області від 24.01.2018 за вих.№П-205/0-290/0/17-18 не містить жодної з підстав, передбачених ч. 13 ст. 123 Земельного кодексу України для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою.
Тобто рішення суб'єкта владних повноважень не ґрунтується на вимогах закону, а відтак є протиправним.
Зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про затвердження проекту землеустрою не може бути ефективним способом захисту прав позивача, оскільки це не попереджає здійснення відповідачем повторної відмови у затвердженні проекту землеустрою.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та передати останньому у власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522287400:02:000:5302, що розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений при поданні даного позову до суду судовий збір в сумі 1409 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Закону України Про Державний земельний кадастр , ст.ст. 22, 81, 116, 118, 123 Земельного кодексу України, ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, оформлену листом від 24 січня 2018 року за №П-205/0-290/0/17-18, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, що розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, відповідно до заяви від 12 січня 2018 №П-205/0/5-18.
Передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522287400:02:000:5302, що розташована на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту, відповідно до заяви від 12 січня 2018 №П-205/0/5-18.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 25006, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, місце знаходження: вул.Академіка Корольова,26, м.Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39767636.
Повне рішення суду складено 04 травня 2018 року.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_4
Суд | Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2018 |
Оприлюднено | 06.05.2018 |
Номер документу | 73799866 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Ткаченко Б. Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні