Ухвала

від 03.05.2018 по справі 760/11356/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-кс/760/6266/18

760/11356/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 розглянувши клопотання сторони кримінального провадження слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090008657 від 26.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилученого під час проведення огляду земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:72:063:0059, загальною площею 2,7528 га, протоколом огляду місця події від 26.04.2018 року.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням розслідування злочинів у сфері господарської діяльності слідчого відділу Солом`янського управління поліції ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12016100090008657 від 26.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Разом з тим, слідчий вказує, що 26.04.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 17.04.2018 року проведено огляд за адресою: м. Київ, вул. Богданівська, 7-А, 7-Б, кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:063:0059, та виявлено і вилучено речі, що мають суттєве значення для доказування у кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим виникла потреба у арешті вилученого майна.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 171 КПК України встановлений перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні про арешт майна, в тому числі, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Разом з тим, вказані вимоги не виконані.

У клопотанні не зазначено документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретних фактів і доказів, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім того, слідчий посилається на потребу у арешті вилученого майна, що полягає у позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування цим майном, однак не зазначає чийого права стосується цей арешт.

Також, у клопотанні не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, не зазначено пункту статті 170 КПК України, на підставі якої слідчий просить накласти арешт.

Частиною 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя встановивши невідповідність поданого слідчим клопотання вимогам ст. 171 КПК України, приходить до висновку про необхідність повернення вказаного клопотання прокурору.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання слідчого Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_2 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в рамках досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100090008657 від 26.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України - повернути прокурору.

Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1