Ухвала

від 12.04.2018 по справі 761/11517/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2188/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2018 року задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 800 (восьмисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 409 600(один мільйон чотириста дев`ять тисяч шістсот) грн. у грошовій одиниці з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця РФ, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 4 ст.28ч. 5 ст.191, ч. 4 ст.28ч. 2 ст.364, ч. 4 ст.28ч. 3 ст.209 КК України.

Строк дії ухвали визначено до 27.05.2018 року включно.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_6 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді винесена з грубим порушенням норм кримінально - процесуального законодавства, оголошена підозра ОСОБА_7 не відповідає вимогам, передбаченим у ст. 277 КПК України та ґрунтується на припущеннях органу досудового розслідування. У клопотанні слідчого та доданих до нього документах, не надано доказів на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинятиме дії спрямовані на знищення, спотворення чи переховування доказів, які викривають його у вчиненні злочину, перешкоджатиме досудовому розслідуванню, а також не було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Слідчий суддя, на думку захисника, не надав належної оцінки доказам та документам, які були надані стороною захисту під час розгляду провадження.

Захисник у своїй апеляційні скарзі також посилається на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, але суд неодноразово зазначив, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою

Прокурор ОСОБА_8 також подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.03.2018 року в частині визначення судом розміру застави скасувати та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави ОСОБА_7 - 66 334 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 116 880 508( сто шістдесят мільйонів вісімсот вісімдесят тисяч п`ятсот вісім) гривень.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, прокурор зазначає, що слідчим суддею не було враховано розмір збитків завданих кримінальними правопорушеннями. При цьому, ОСОБА_7 розмір застави визначений слідчим суддею у 82 рази менший ніж завдані збитки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту і просили її задовольнити, проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечували, прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_10 та прокурора ОСОБА_8 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014110130000360 від 29.01.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

29.03.2018 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст.208 КПК України.

30.03.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

Органом досудового розслідування зазначено, що у невстановлений час у ОСОБА_11 , який є директором ТОВ «Гільдія права» (код ЄДРПОУ 35332712) та співзасновником ТОВ «Компанія Інтер-Профіт» (код ЄДРПОУ 38544897), займається видами діяльності у галузі будівництва, виник злочинний умисел на особисте збагачення, шляхом незаконного привласнення державного майна та майна, що перебуває у постійному користуванні державного підприємства ДП «РПЦ», при цьому розуміючи шкоду, яка буде завдана державі та обороноздатності державі у військовий час. Так в червні - липні 2013 року службові особи відділу Держземагентства одного із районів Київської області, неналежно виконуючи службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, підписали заповнені таблички форми 2 громадян, яким виділялись земельні ділянки, на підставі яких Головним управлінням Держземагентства в Київській області незаконно відчужено земельну ділянку ДП, чим спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держава.

Також в ході розслідування кримінального провадження № 12014110130000360 від 29.01.2014 року зазначено, що ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 діючі у складі створеної ОСОБА_11 злочинної організації вчинили ряд правочинів з майном одержаним в наслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів вчиненому в особливо великих розмірах.

30.03.2018 року слідчий слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

30.03.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено клопотання та застосовано щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 800 (восьмисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 409 600(один мільйон чотириста дев`ять тисяч шістсот)грн. у грошовій одиниці з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень є обґрунтованою та дає підстави для застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час судового розгляду слідчий суддя, всупереч доводам апеляційної скарги захисника з`ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування конкретних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в межах якого підозрюється ОСОБА_7 та визнав доведеним посилання слідчого та прокурора на наявність таких ризиків у судовому засіданні.

Дослідивши викладені в клопотанні доводи та з урахуванням наявності ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи тяжкість інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, враховуючи розмір майнової шкоди у завданні якої останній підозрюється, а також, враховуючи інші передбачені ст. 178 КПК України обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет визначення ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Межі у яких визначається розмір застави, передбачені ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до положень якої, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

При визначенні розміру застави до уваги може братися розмір шкоди, що спричинив підозрюваний ( «Mangouras v. Spain» (GC) п.п. 81, 92, рішення 28.09.2010 року).

Враховуючи викладене, а також тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_7 дані про особу підозрюваного, його майновий стан, вік, розмір майнової шкоди, наявність встановлених органом досудового розслідування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а також з урахуванням розміру шкоди у заподіянні якої підозрюється ОСОБА_7 , колегія суддів погоджується з визначеним слідчим суддею розміром застави 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1409600 грн. у національній грошовій одиниці України, відповідно до меж встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, який, за переконанням колегії суддів, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні для забезпечення достатньої та належної поведінки ОСОБА_7 та виконанню останнім покладених на нього обов`язків.

У зв`язку з викладеним, зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи про збільшення розміру застави, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційних скарг прокурора та захисника ОСОБА_6 , - без задоволення, а оскаржувану ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21.12.2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 176 178, 183, 194, 196, 197, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 800 (восьмисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 409 600(один мільйон чотириста дев`ять тисяч шістсот)грн. у грошовій одиниці з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 та прокурора відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4