Рішення

від 29.01.2018 по справі 804/5373/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Справа № 804/5373/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.07.2017: №0000851305, №0008811305, №0008841305, №0008851305, №0008861305, рішення про застосування штрафних санкцій №0008831305,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.07.2017: №0000851305, №0008811305, №0008841305, №0008851305, №0008861305, рішення про застосування штрафних санкцій №0008831305.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що означені рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Позивач зазначив, що у період з 29.05.2017 по 12.06.2017 посадовими особами Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016. За результатами проведеної перевірки, посадовими особами відповідача складено акт від 26.06.2017 №6802/04-36-13-05/НОМЕР_1. На підставі вказаного акта Головним управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.07.2017 прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000851305, №0008811305, №0008841305, №0008851305, №0008861305 та рішення про застосування штрафних санкцій №0008831305.

Однак, із зазначеними рішеннями контролюючого органу позивач не погоджується, оскільки під час проведення перевірки посадовими особами відповідача запитано документи по взаємовідносинам із ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка , а також письмові пояснення щодо використання придбаного у них товару. Позивач у повному обсязі виконала вимоги, викладені у письмовому запиті, що підтверджується наданими до позову документами. Так, позивачем надані первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ на суму 6424,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 1070,80 грн.) та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка на суму 9432,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1572,00 грн.), а також письмові пояснення щодо використання придбаних у вказаних контрагентів товарів. До наданих первинних документів та письмових пояснень посадові особи відповідача не мали жодних зауважень. Акт перевірки не містить жодного посилання на невідповідність того чи іншого документа вимогам норм чинного законодавства.

Стосовно підстав віднесення придбаного у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка товару до витрат, які враховуються під час визначення суми чистого оподатковуваного доходу позивачем зазначено, що посадковий матеріал було придбано у КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка для висадки на узбіччі доріг у Вінницькій області замість знищеного вантажними автомобілями позивача при розвороті великоваговими напівпричепами на вимогу транспортної інспекції та добровольців Правого сектору Вінницької ланки. Посадковий матеріал вивозився особистим транспортом. Гофроящики придбано у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ з метою пакування продукції, яка має бути реалізована у серпні 2017 року (за КВЕД 46.38 та 46.19). З огляду на вищенаведене та з урахуванням положень п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, позивачем правомірно віднесено до витрат придбання посадкового матеріалу у КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка та гофроящики у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ . За таких обставин, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів, в порушення п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ, зі змінами та доповненнями, встановлено порушення ведення Книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за встановленою формою. Встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПК України (15 календарних днів з дня наступного за днем виписки ПН). Також, встановлено безпідставне віднесення до витрат, пов'язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця сум по придбанню товарів і послуг у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ (і.к. 02969248) та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка (і.к. 03362057). У зв'язку з означеним, оскаржені податкові повідомлення - рішення Головного управлінням ДФС у Дніпропетровській області від 10.07.2017: №0000851305, №0008811305, №0008841305, №0008851305, №0008861305, рішення про застосування штрафних санкцій №000883130 прийняті обґрунтовано, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року відкрито провадження у справі № 804/5373/17 та призначено її до розгляду на 20 вересня 2017 року на 11:00.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2017 зупинено провадження у справі № 804/5373/17 до 18 жовтня 2017 року до 10:00.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 провадження у справі № 804/5373/17 поновлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2017 зупинено провадження у справі № 804/5373/17 до 22 листопада 2017 року до 13:00.

22.11.2017 справу № 804/5373/17 знято з розгляду, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 12 грудня 2017 року о 13:00.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 провадження у справі № 804/5373/17 поновлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 804/5373/17 зупинено провадження у цій справі до 22 січня 2018 року до 11:00.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 провадження у справі № 804/5373/17 поновлено.

У судовому засіданні 22.01.2018 розгляд справи відкладено на 29.01.2018 до 11:30 год.

Представник позивача в судове засідання 29 січня 2018 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. До суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 29 січня 2018 року з'явився, проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, надав до суду клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.06.2004 Синельниківським міськрайонним управлінням юстиції. Перебуває на обліку в Синельниківському відділенні Дніпровської ОДППІ з 30.06.2004, як платник податків на загальній системі оподаткування.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_2 (і.к. НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, результати якої оформлені актом від 26.06.2017 № 6802/04-36-13-05/НОМЕР_1.

Згідно з висновками означеного акта документальною плановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення:

- п.177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в частині завищення суми валових витрат, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2378,52 грн., в т.ч.: за 2016 рік - 2 378,52 грн.;

- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині не донарахування єдиного соціального внеску у сумі 1459,56 грн., в т.ч.: за 2016 рік - 1459,56 грн.;

- пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176, п. 161 підрозділу 10 розділу X Податкового кодексу України, в результаті чого не перерахованого до бюджету військового збору у сумі 198,21 грн., в т.ч. за 2016 рік - 198,21 грн.;

- пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.192.1 ст.192, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201. п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 2643,00 грн.;

- граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 Податковою кодексу України (15 календарних днів з дня наступного за днем виписки ПН), сума штрафної санкції за порушення становить 6661,34 грн.;

- п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України - встановлено неналежне ведення Книги обліку доходів та витрат за період 01.01.2016р. по 31.12.2016р., яка затверджена наказом Міндоходів від 16.09.2013 №481 Про затвердження нової форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність .

На підставі встановлених під час перевірки порушень відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

- від 10.07.2017: №0000851305, за яким ФОП ОСОБА_2 нараховано штраф у розмірі 10 % за порушення термінів реєстрації податкових накладних у сумі 6661,39 грн.;

- від 10.07.2017 №0008811305, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3567,78 грн., з яких 2378,52 - основний платіж та 1189,26 грн. - штрафні санкції;

- від 10.07.2017 №0008841305, яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 3303,75 грн. з яких основний платіж 2643,00 грн. та штрафні санкції 660,75 грн.;

- від 10.07.2017 №0008851305, за яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано адміністративний штраф у сумі 510 грн. за порушення п.177.10. ст.177 ПК України;

- від 10.07.2017 №0008861305, яким позивачу донарахований військовий збір у сумі 247,76 грн., з яких основний платіж 198,21 грн. та штрафні санкції 49,5 грн.

На підставі акта перевірки винесено рішення від 10.07.2017 №0008831305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, за яким ОСОБА_2 здійснено донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 1459,56 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 145,96 грн..

Як видно з акта перевірки від 26.06.2017 № 6802/04-36-13-05/НОМЕР_1 підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 10.07.2017 №0008851305 стало те, що перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів та витрат в порушення п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України встановлено порушення ведення Книги обліку доходів та витрат за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 за встановленою формою. Надана до перевірки Книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не зареєстрована в контролюючому органі, не засвідчена підписом керівника або заступника контролюючого органу та не скріплена печаткою.

Вказаний факт жодним чином позивачем не спростований та не заперечується.

Суд зазначає, що форма та порядок ведення Книги визначені наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення .

Відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати (п. 1 Порядку).

Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п.2 Порядку).

У відповідності до п. п. 1 та 2 п. 3 вказаного Порядку у разі обрання самозайнятою особою ведення Книги у паперовому вигляді:

самозайнята особа зобов'язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник Книги, на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), податкова адреса, номер та дата свідоцтва про право на здійснення незалежної професійної діяльності (за наявності);

книга прошнурована, пронумерована, безоплатно реєструється в контролюючому органі. Книга засвідчується підписом керівника або заступника контролюючого органу та скріплюється печаткою;

В порушення наведених норм Книга обліку доходів і витрат, надана ФОП ОСОБА_2 до перевірки, не зареєстрована в контролюючому органі, не засвідчена підписом керівника або заступника контролюючого органу та не скріплена печаткою.

Відповідно до п. 177.10 ст.177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

З урахуванням вищенаведених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність обов'язку у платника податків зареєструвати Книгу обліку доходів і витрат в податковому органі, а тому податкове повідомлення-рішення від 10.07.2017 №0008851305 прийнято Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області правомірно з огляду на що, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 10.07.2017 №0000851305, суд зазначає таке.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до вказаного пункту ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Положеннями п.201.1 наведеної норми ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Під час перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних перевіряючими встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 ПК України (15 календарних днів з дня наступного за днем виписки ПН).

Перелік таких накладних наведений на сторінці 20 акта перевірки від 26.06.2017 №6802/04-36-13-05/НОМЕР_1, всього накладні у кількості 52 шт.

У відповідності до положень ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Позивач жодним чином не спростовує допущені ним порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН за періодом виписки з 25.02.2016 по 30.11.2016, з урахуванням чого, суд дійшов висновку про правомірність застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафної санкцій у розмірі 10% суми податку на додану вартість, зазначеної у податкових накладних, які вчасно не зареєстровано, всього на суму у розмірі 6661,39 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2017 №0000851305 є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Щодо податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10.07.2017: №0008811305, №0008841305, №0008861305 та рішення про застосування штрафних санкцій №0008831305, то, як встановлено судом їх прийняття зумовили наступні обставини.

Так, в ході проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 було придбано товари у таких підприємств:

- у КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка (і.к. 03362057) придбано товар Сосна кримська у кількості 30 шт., Береза у кількості 10 шт., послуги: Відвантаження трактором у кількості 2 год., на загальну суму 9432,00 грн. (в. т.ч. ПДВ - 1572,00 грн. - без ПДВ - 7860,00 грн.), що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2016 №1544 на загальну суму 9432,00 грн., податковою накладною від 07.11.2016 р. №7, видатковою накладною від 07.11.2016 №1/46;

- у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ (і.к. 02969248) придбано товар Гофроящик 605x205x265мм с логотипом у кількості 1000 шт. на загальну суму 6424,80 грн. (в т.ч. ПДВ 1070,80 грн., без ПДВ 5354,00 грн.). Зазначене підтверджується рахунком від 08.11.2016 №1240, платіжним дорученням від 09.11.2016 №1553 на загальну суму 6424, 80 грн. та податковою накладною від 09.11.2016 №247, накладною на випуск товару від 17.11.2016 №03481, товарно-транспортною накладною від 17.11.2016 №03481.

Витрати по придбанню товарів у підприємств ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ (і.к. 02969248) та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка (і.к. 03362057) включені ФОП ОСОБА_2 до складу валових витрат, що зафіксовано в ході перевірки.

Представник відповідача вказав, що під час перевірки листом №428/2206-17 ФОП ОСОБА_2 повідомила посадовим особам контролюючого органу, що залишків товарно-матеріальних цінностей станом на 01.01.2016 та 31.12.2016 не має, оскільки вона займається транспортними послугами та послугами ремонту.

В ході перевірки встановлено факт відсутності реалізації товарів, придбаних у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка .

У відповідності до п. 177.1. ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як визначено у п. 177.3 ст. 177 ПК України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 177.4. ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд зазначає, що видами діяльності позивача є: діяльність вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41) та технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20).

З огляду на зазначене, придбання гофроящиків позивачем могло мати місце під час провадження господарської діяльності за умови підтвердження такого придбання та використання їх у власній господарській діяльності первинними документами.

Відповідно пп. 44.6. ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15, п. 2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та переліченими контрагентами підтверджується первинними документами: податковими накладними, видатковими, товарно-транспортними накладними, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, позивачем не надано ані під час перевірки, ні під час судового розгляду документів щодо постановлення на баланс придбаних у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ товарів - гофроящиків, не надано доказів списання зазначених товарів, не надано доказів їх зберігання, обліку та використання під час здійснення власної господарської діяльності.

Стосовно віднесення позивачем до витрат господарської діяльності витрат на придбання рослин в рахунок пошкоджених, суд зазначає, що пунктом 177.4. ст. 177 ПК України визначений перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичної особи-підприємця, на які підлягає зменшенню база оподаткування податком на доходи фізичних осіб, однак можливість віднесення сум по придбанню зазначених товарів, придбаних ФОП замість пошкоджених, даною нормою не передбачена.

Таким чином, ФОП ОСОБА_2 в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України безпідставно включено до складу валових витрат, витрати з придбання товарів і послуг у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка , внаслідок чого завищено суму валових витрат у розмірі 13214,00 грн. та занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2378,52 грн. за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Також, в порушення п. 198.5 ст.198 ПК України позивачем неправомірно занижено податок на додану вартість у сумі 2643,00 грн., у тому числі, за листопад 2016 року у сумі 2643,00 грн., тобто в частині податку на додану вартість у загальній сумі придбаного товару (гофроящики, ялинка, береза, тощо), які не використано в господарській діяльності ФОП ОСОБА_2.

Безпідставне віднесення до валових витрат - витрат з придбання товарів у ТОВ ЗАВОД МЕТИЗ та КП Розсадник декоративних і лісових культур Ялинка також призвело до заниження єдиного соціального внеску у сумі 1459,56 грн., що є порушенням п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. 6, п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та заниження суми військового збору, яка підлягає утриманню із суми 443768,54 грн., всього на суму у розмірі 198,21 грн. (13214,00*1,5%), в т.ч. за 2016 рік- 198,21 грн. (13214,00*1,5%), що є порушенням пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, пп. а п. 176.2 ст. 176, п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням означеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийнятих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень - рішень від 10.07.2017: №0008811305, №0008841305, №0008861305 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 10.07.2017 №0008831305.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 і.к.НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, і.к. 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10.07.2017 року: №0000851305, №0008811305, №0008841305, №0008851305, №0008861305, рішення про застосування штрафних санкцій №0008831305 відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Відповідно до ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297, пп.15.5 п. 15 ч.1 розділу VIІ Перехідних положень КАС України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 29.01.2018.

Суддя О.В. Царікова