Рішення

від 13.02.2018 по справі 804/8457/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Справа № 804/8457/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/8457/17 за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Сатурн" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Приватного підприємства "Сатурн", у якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "Сатурн" у банках, які обслуговують Приватне підприємство "Сатурн" (код ЄДРПОУ 13434852) на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості в сумі 14 237, 92 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у Приватного підприємства "Сатурн" обліковується заборгованість з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості в сумі 14 237, 92 грн., яка платником у добровільному порядку не погашена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.12.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/8457/17 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Окрім того, суд також за даною ухвалою залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну податкову інспекцію у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/8457/17 у спрощеному провадженні.

Ухвалою від 15.12.2017р. судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 15.12.2017р.

Вищезазначену ухвалу суду разом із супровідним листом було направлено на юридичну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві та наявну у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49000, м.Дніпро, вул. Січових стрільців, 147, корп. В/М 94, кв. 4.

05.02.2018р. на виконання вимог ст. 116 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" №270 від 05 березня 2009 року працівниками УДППЗ "Укрпошта" було повернуто вищезазначене поштове відправлення суду із відміткою про повернення із відміткою "За закінеченням терміну зберігання" та відбитком штепеля поштової служби, що датований 01.02.2018р.

Таким чином, ухвалу суду про відкриття спрощеного позовного провадження від 15.12.2017р. разом супровідним листом було направлено на юридичну адресу Приватного підприємства "Сатурн" та згідно із приписами статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою, оскільки поштове відправлення повернуто до суду поштовою службою та не вручено адресату з незалежних від суду причин.

Станом на 13.02.2018р. відзив Приватного підприємства "Сатурн" на позов у встановлений судом строк відповідачем до суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Приватне підприємство "Сатурн" (далі - ПП "Сатурн", підприємство, платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 13434852) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу та перебуває на податковому обліку у контролюючих органах як платник податків та зборів від 18.08.1992р.

Як вбачається з матеріалів справи заявлена контролюючим органом до стягнення загальна сума податкового боргу ПП "Сатурн" з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості становить 14 237, 92 грн. та виникла внаслідок не сплати підприємством:

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1500020362 від 27.04.2015р. (граничний термін сплати - 30.01.2017р.) за IV квартал 2015 року на суму 1572, 91 грн. (сума грошового зобов'язання зменшена за рахунок переплати на особовому рахунку підприємства в сумі 1571, 11 грн.);

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1600011191 від 19.02.2016р. (граничний термін сплати - 29.04.2016р.) за І-й квартал 2016 року на суму 3559, 03 грн.;

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1600011191 від 19.02.2016р. (граничний термін сплати - 29.07.2016р.) за ІІ-й квартал 2016 року на суму 3559, 03 грн.;

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1600011191 від 19.02.2016р. (граничний термін сплати - 29.10.2016р.) за ІІІ-й квартал 2016 року на суму 3559, 03 грн.;

- самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного за податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №1600011191 від 19.02.2016р. (граничний термін сплати - 29.01.2017р.) за ІV-й квартал 2016 року на суму 3559, 03 грн.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника за грошовими зобов'язаннями по платежам "Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості" (код 18010401), у зв'язку з несплатою вищезазначених сум зазначені грошові зобов'язання відповідача набуло статусу податкового боргу.

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджуєтьсяматеріалами справи, у зв'язку з несплатою вищезазначених сум зазначені грошові зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п.46.1 ст. 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.49.1 ст. 49 ПК, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18 ст.49 ПК).

Згідно зі пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 ПК - податок на майно складається, зокрема, із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. 266.1 та п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК).

Згідно пп.266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК: база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК - у редакції чинній на момент подачі декларації за 2015 рік).

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК (чинна редакція).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.266.6.1 п.266.6 ст. 266 Податкового кодексу України).

Згідно із приписами п.п. 266.7.5 п. 266.7, п.п. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

У відповідності до положень п. 266.10 ПК, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації".

Згідно із п.п. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 ПК - податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1. ст. 57 ПК, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 ПК - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог зазначеної норми, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу ПП "Сатурн" податкову вимогу №223-10 від 08.07.2016р. на суму 3560, 83 грн., однак дане відправлення повернуто позивачу працівниками поштового зв'язку з відміткою про неможливість вручення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження вищезазначеної вимоги відповідачем до суду не надано.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПП "Сатурн" становить 14 237, 92 грн. та на момент розгляду справи є непогашеною.

Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК).

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 тп п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, загальна сума заборгованості ПП "Сатурн" перед податковим органом з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості в сумі 14 237, 92 грн., однак відповідачем до суду не надано відзиву на позов або доказів погашення відповідної суми заборгованості підприємства, у зв'язку з чим суд вважає правомірним стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи №804/8457/17 позивач, як суб'єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву на позов та з огляду на відсутність доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Сатурн" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 143, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а; код ЄДРПОУ 39394856) до Приватного підприємства "Сатурн" (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Січових стрільців, 147; код ЄДРПОУ 13434852) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49107, м.Дніпро, вул. Високовольтна, 24; код ЄДРПОУ 39545734) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Приватного підприємства "Сатурн" у банках, які обслуговують Приватне підприємство "Сатурн" (код ЄДРПОУ 13434852) на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки нежитлової нерухомості в сумі 14 237, 92 грн. (чотирнадцять тисяч двісті тридцять сім гривень дев'яносто дві копійки).

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський