Рішення

від 29.12.2017 по справі 804/2048/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2017 року справа № 804/2048/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комфі Трейд до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001704610 та № 0001694611 від 17.03.2017 р., -

в с т а н о в и в:

24 березня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Комфі Трейд (далі - ТОВ Комфі Трейд ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001704610 та № 0001694611 від 17.03.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав. Зокрема, позивач вказує про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 09.03.2017 р. № 13/28-10-46-10/36962487 щодо паперового характеру вчинених господарських операцій по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг): ТОВ Альком Бізнес - ТОВ Оазіс - ТОВ Комфі Трейд , оскільки вказані висновки, на його думку, ґрунтуються на недостовірній інформації, використання якої суперечить судовим рішенням, які набрали законної сили. Зокрема, позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про наявність розбіжностей між задекларованими даними ТОВ Комфі Трейд та ТОВ Оазіс за лютий 2014 року в сумі 171 588, 31 грн. через наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким податковий орган було зобов'язано відновити показники податкової звітності ТОВ Оазіс за лютий 2014 року в усіх податкових базах даних, в тому числі по платникам податку на додану вартість. Також, позивач зазначає, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт декларування податкових зобов'язань з боку ТОВ Альком Бізнес у лютому 2014 року, які стали підставою для формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ Оазіс . Позивач також стверджує, що всі господарські операції, що вчинені між позивачем та ТОВ Оазіс за лютий 2014 року, були реальними та підтверджуються первинними документами, наданими до перевірки. На момент вчинення господарських правовідносин контрагенти-постачальники товарів (робіт та послуг) по ланцюгу постачання товару мали необхідний обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Посилаючись на викладені обставини, позивач просить визнати протиправним та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача (т.1 а.с. 4-13).

В письмових запереченнях, поданих до суду представником відповідача за довіреністю Постольник О.С., зазначено, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки від 09.03.2017 р. № 13/28-10-46-10/36962487, відповідно до яких, надані ТОВ Комфі Трейд первинні документи мають паперовий характер та не відображають реального руху товару/послуг між позивачем та ТОВ Оазіс , а отже, є недостовірними. На підтвердження зазначених висновків відповідач посилається на акт № 614/26-58-22-07-17/38902367 від 20.06.2014 р. Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Альком Бізнес з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Оазіс та іншими суб'єктами господарювання за лютий 2014 року, а також на наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого ТОВ Оазіс , та сумою податкових зобов'язань ТОВ Альком Бізнес за лютий 2014 року. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають (т.2 а.с. 55-57).

В судове засідання 19.12.2017 року сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули, надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи наведене, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив продовжувати розгляд даної справи в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.

При цьому, суд зазначає, що на момент розгляду справи в порядку письмового провадження Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 року, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Відтак, справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до норм КАС України в редакції від 15.12.2017 року.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Комфі Трейд зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 18.02.2010 р. та перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків ДФС як платник податків, в тому числі, податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (т.1 а.с. 16).

Дніпропетровським управлінням ОВПП ДФС на підставі наказу № 432 від 03.03.2017 р., відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Комфі Трейд з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Оазіс (код за ЄДРПОУ 30878290) за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 з податку на додану вартість, та за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 13/28-10-46-10/36962487 від 09.03.2017 р. (т.1 а.с. 14-27).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ Комфі Трейд податкового законодавства, а саме: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198, ст.201 Податкового Кодексу України (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет у сумі 171 588,31 грн., у тому числі за лютий 2014 р. - на суму 171 588,31 грн.; п.138.2 ст.138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями), внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності за 2014 рік - в сумі 257 741 грн.

Позивачем за вих. № 000393/12-00/17 від 15.03.2017 р. подані заперечення до акту перевірки, які відповідачем залишено без задоволення (т.1 а.с. 29-35).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №13/28-10-46-10/36962487 від 09.03.2017 р., відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001704610 від 17.03.2017 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 257 382 грн., у томі числі, за податковим зобов'язанням на суму 171 588 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 85 794 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001694611 від 17.03.2017 р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 257 741 грн. (т.1 а.с. 40-43).

Не погодившись з рішеннями податкового органу про нарахування податкових зобов'язань, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно з вимогами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких, передбачено законодавством.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України, згідно якої, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Як вбачається з досліджених судом у справі доказів, ТОВ Комфі Трейд мало господарські відносини з ТОВ Оазіс на підставі договору підряду № 2210 від 22.10.2013 року, відповідно до якого, на ТОВ Оазіс покладено зобов'язання з виконання підрядних робіт з монтажу світлодіодного обладнання на об'єктах ТОВ Комфі Трейд (т.1 а.с. 61-65).

Відповідно до цього договору, TOB Оазіс протягом лютого 2014 року від ТОВ Комфі Трейд отримано податкові накладні на виконання послуг на загальну суму 1 034 184,10 грн., в тому числі ПДВ 172 364,02 грн., а саме: № 6 від 28.02.2014 р. на загальну суму 1 029 529,94 грн., в тому числі ПДВ 171 588,32 грн.; № 7 від 28.02.2014 р. на загальну суму 4 654,16 грн., в тому числі ПДВ 775,69 грн. (т.1 а.с. 168-169).

Взаємовідносини між ТОВ Комфі Трейд і ТОВ Оазіс за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 року відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а суми ПДВ по вказаним податковим накладним включені до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

На підтвердження здійснення зазначених господарських операцій позивачем до перевірки надано акти виконаних робіт за лютий 2014 року на загальну суму 1 034 184,10 грн., в тому числі ПДВ 172 364,02 грн., в тому числі: по виконанню сантехнічних робіт - акт №1 від 28.02.2014 р. на загальну суму 4 654,16 грн., в тому числі ПДВ 775,69 грн.; по виконанню робіт по заміні люмінесцентного освітлення на ЛЕД-освітлення на загальну суму 1 029530,04 грн., в тому числі ПДВ 171 588,34 грн. - акт №1 від 28.02.2014 на загальну суму 105 998,37 грн., в тому числі ПДВ 17 666,40 грн.; акт №2 від 28.02.2014 на загальну суму 113 710,10 грн., в тому числі ПДВ 18 951,68 грн.; акт №3 від 28.02.2014 на загальну суму 93 003,98 грн., в тому числі ПДВ 15 500,66 грн.; акт №4 від 28.02.2014 на загальну суму 133 874,26 грн., в тому числі ПДВ 22 312,38 грн.; акт №5 від 28.02.2014 на загальну суму 107 153,87 грн., в тому числі ПДВ 17 858,98 грн.; акт №6 від 28.02.2014 на загальну суму 75 482,20 грн., в тому числі ПДВ 12 580,37 грн.; акт №7 від 28.02.2014 на загальну суму 52 128,90 грн., в тому числі ПДВ 8 688,15 грн.; акт №8 від 28.02.2014 на загальну суму 105 442,78 грн., в тому числі ПДВ 17 573,80 грн.; акт №9 від 28.02.2014 на загальну суму 21 206,85 грн., в тому числі ПДВ 3 534,48 грн.; акт №10 від 28.02.2014 на загальну суму 72 130,11 грн., в тому числі ПДВ 12 021,68 грн.; акт №11 від 28.02.2014 на загальну суму 74 724,86 грн., в тому числі ПДВ 12 454,15 грн.; акт №12 від 28.02.2014 на загальну суму 74 673,66 грн., в тому числі ПДВ 12 445,61 грн.

Крім того, позивачем на підтвердження здійснених підприємством витрат на зазначені господарські операції надано аналіз рахунку 631 за період 2014 р., картки рахунку 1523, кошториси, а також довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по об'єктах ТОВ Комфі Трейд (т.1 а.с. 71-162).

Оплату за надані послуги підтверджено рахунком-фактурою № СФ-0000017 від 12.02.14 на суму 1 029 529, 94, у тому числі ПДВ 171 588, 32 грн., та платіжними дорученнями на загальну суму 1 034 184, 1 грн., в тому числі ПДВ 172 364, 02 грн., а саме: № 35-199 від 05.03.14, № 35-1863 від 21.03.14, актами звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с. 163-167, 219-230).

Поставка обладнання (ЛЕД-ламп та ЛЕД-труб) для виконання робіт з монтажу світлодіодного освітлення на об'єктах ТОВ Комфі Трейд здійснювалась ТОВ Максус Україна за договором поставки № 209 від 02.09.2013 р. згідно специфікацій та підтверджена наданими позивачем копіями видаткових та товарно-транспортних накладних на товар (т.1 а.с. 170-218).

Також, надано документальне підтвердження наявності у позивача в оренді нежитлових приміщень, на яких були виконані роботи з монтажу світлодіодного обладнання (т.1 а.с. 231-252, т.2 а.с. 1-32).

Зазначені документи надавалися позивачем під час проведення податковим органом документальної позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ Комфі Трейд , оформленої актом № 13/28-10-46-10/36962487 від 09.03.2017 р., проте, не були взяті до уваги відповідачем як документальне підтвердження реальності взаємовідносин з ТОВ Оазіс за лютий 2014 року з посиланням на встановлення відсутності факту реального вчинення господарських операцій.

Так, у справі, що розглядається, відповідач залишив поза увагою надані позивачем первинні документи по господарським взаємовідносинам ТОВ Комфі Трейд з ТОВ Оазіс за лютий 2014 року у зв'язку із встановленням податковим органом, згідно даних перегляду результатів співставлення ІС Податковий блок , розбіжності між задекларованими даними ТОВ Комфі Трейд і ТОВ Оазіс на суму 171 588,31 грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на акт про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 379/22-04/30878290 від 26.06.2014 р. щодо ТОВ Оазіс (код 30878290) за звітний період декларування ПДВ -лютий 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ Альком Бізнес (код 38902367).

Так, в період з 23.06.2014 р. по 26.06.2014 року Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Оазіс , якою встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст. 188, п.198.6, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТОВ Оазіс завищено податковий кредит всього на суму 108 066,67 грн. за лютий 2014 року та завищено податкові зобов'язання на суму 171 588,32 грн. за лютий 2014 року.

За результатами цієї перевірки податковим органом здійснено коригування показників податкової звітності ТОВ Оазіс , в тому числі, дії з виключення з усіх електронних баз даних Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в тому числі, з баз Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України , з інформаційної бази даних Податковий блок та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Оазіс за лютий 2014 року.

В подальшому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 р. у справі № 804/17037/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2015 р., визнано протиправними дії Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ Оазіс , в тому числі, дії з виключення з усіх електронних баз даних Дніпропетровської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в тому числі, в базах Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України , в інформаційній базі даних Податковий блок та Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Оазіс , здійснених на підставі акту № 379/2204/30878290 від 26.06.2014 р. Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Оазіс з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платником податків ТОВ Альком Бізнес за лютий 2014 р. , та зобов'язано Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності ТОВ Оазіс в усіх податкових базах даних, які ТОВ Оазіс зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 р. (т.1 а.с. 44-51).

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, показники податкової звітності контрагента позивача були відновлені, тим самим усунені розбіжності щодо сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Оазіс за лютий 2014 року, відкориговані податковим органом на підставі акту перевірки від 26.06.2014 р. № 379/22-04/30878290.

Крім того, відповідач в акті перевірки № 13/28-10-46-10/36962487 від 09.03.2017 р., обґрунтовуючи свою позицію щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій між ТОВ Комфі Трейд і ТОВ Оазіс , також посилається на акт № 614/26-58-22-07-17/38902367 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Альком Бізнес з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Сапсан-Юг , ТОВ Добробут , ТОВ Оазіс за лютий 2014 року .

Разом з цим, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2014 р. у справі № 804/17331/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 р., визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в томі числі дії, які полягають у проведенні зустрічних звірок ТОВ Альком Бізнес , за результатами яких складено акт від 20.06.2014 р. № 614/26-58-22-07-17/38902367 Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Альком Бізнес з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ТОВ Сапсан-Юг , ТОВ Добробут , ТОВ Оазіс за лютий 2014 року ; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ Альком Бізнес , в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та автоматизованих інформаційних систем АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі на рівні ДПА України , АІС Податковий Блок та інших податкових баз сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Альком Бізнес , здійснені на підставі акту № 614/26-58-22-07-17/38902367 від 20.06.2014 р.; зобов'язано відповідача вилучити з електронної бази даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та автоматизованих інформаційних систем АІС Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі па рівні ДПІ України , АІС Податковий Блок та інших податкових баз інформацію, внесену па підставі акту від 20.06.2014 р. № 614/26-58-22-07-17/38902367, та відновити показники податкової звітності ТОВ Альком Бізнес (т.1 а.с. 52-60).

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, показники податкової звітності контрагента по ланцюгу постачання були відновлені, тим самим усунено розбіжності щодо сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ Альком Бізнес , в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ Оазіс за лютий 2014 року, які були відкориговані податковим органом на підставі акту перевірки від 20.06.2014 р. № 614/26-58-22-07-17/38902367.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки-застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного рішення Європейського Суду).

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, нікчемність яких не встановлена за рішенням суду, складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджені документами щодо оприбуткування та використання поставлених товарів у власній господарській діяльності.

Надані позивачем до перевірки документи, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом, відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , виявлення податковим органом окремих недоліків у їх складанні не може тягнути їх невизнання як первинних документів, оцінка яким повинна даватись у сукупності з іншими документами, зокрема відомостями щодо оприбуткування та використання поставленого товару у власній господарський діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Отже, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу платника податків, яку останнім підтверджено наданими первинними документами.

Так, згідно п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Пунктом 72.1 ст. 71 ПКУ встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, зокрема, що надійшла про фінансово-господарські операції платників податків, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків.

При цьому, згідно п. 74.1 ст. 71 ПКУ, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Крім того, Податковим кодексом України визначено право податкових органів проводити перевірки суб'єктів господарювання за наслідками проведення перевірок іншого платника податків.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, податковий орган, проводячи позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Комфі Трейд з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з TOB Оазіс за період з 01.02.2014 по 28.02.2014 з податку на додану вартість та за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 з податку на прибуток, не мав передбачених законом підстав формувати свої висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даним контрагентом виключно на підставі актів зустрічних звірок та податкових перевірок контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання.

При цьому, окремо суд зазначає, що акт перевірки позивача № 13/28-10-46-10/36962487 від 09.03.2017 р., яким зроблено висновки про паперовий характер вчинених господарських операцій по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг): ТОВ Альком Бізнес - ТОВ Оазіс - ТОВ Комфі Трейд , та, відповідно, про заниження позивачем ПДВ за лютий 2014 р. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік, ґрунтується виключно на вказаних вище актах зустрічних звірок та податкових перевірок контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) по ланцюгу постачання. Натомість, вказаний акт не містить жодних висновків про невідповідність первинних документів позивача по господарським операціям з вказаним контрагентом вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні , або про ненадання позивачем документів до перевірки, про встановлення відсутності руху активів, неможливості виконання договірних зобов'язань, тощо. Не містить вказаний акт і аналізу податковим органом господарських операцій позивача з вказаними контрагнентами, що відбувалися у спірному періоді (т. 1 а.с. 14-27).

За викладених обставин, у суду відсутні підстави для неприйняття наданих позивачем первинних документів, відображених ним у податковому обліку, при розгляді даної справи. Крім того, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Висновки ж акту перевірки відповідача спростовані наявністю судових рішень, наведених вище, які набрали законної сили.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем під час розгляду даної справи не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем за подання до суду адміністративного позову на підставі платіжного доручення № 156 215 від 22.03.2017 р. в сумі 7 726, 85 грн. (т.1 а.с. 3).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комфі Трейд - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0001704610 від 17.03.2017 р., № 0001694611 від 17.03.2017 р.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 36962487) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комфі Трейд (код ЄДРПОУ 39440996) судовий збір, сплачений згідно платіжного доручення № 156 215 від 22.03.2017 р. в сумі 7 726, 85 грн. (сім тисяч сімсот двадцять шість гривень вісімдесят п'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Чорна