Рішення

від 08.02.2018 по справі 804/181/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Справа № 804/181/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Головне управління ДФС у Чернівецькій області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ", у якому позивач просить суд стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 36440349) на користь місцевого бюджету за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 18 791, 65 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у загальному розмірі 18 791, 65 грн., яка платником у добровільному порядку не погашена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.01.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/181/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/181/18 у спрощеному провадженні.

Ухвалою від 09.01.2018р. судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 09.01.2018р.

Вищезазначену ухвалу суду разом із супровідним листом було направлено на юридичну адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві та наявну у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49000, м.Дніпро, вул. Челюскіна, 8-Б, кім. 108.

Ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження по справі №804/181/18 відповідач отримав 25 січня 2018 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позов у встановлений судом строк відповідач не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" (далі - ТОВ "СТІМЕКС ОЙЛ", підприємство, платник, відповідач) (код ЄДРПОУ 36440349) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 19.03.2009р.

Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах як платник податків та зборів від 20.03.2009р. за №14455.

Як вбачається з матеріалів справи заявлена контролюючим органом до стягнення загальна сума податкового боргу ТОВ "СТІМЕКС ОЙЛ" становить 18 791, 65 грн. та виникла внаслідок не сплати підприємством самостійно задекларованих сум податкового зобов'язання, визначеного за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік №9017302568 від 13.02.2017р.,

Наявність зазначених сум податкового боргу підтверджується роздрукуванням зворотного боку інтегрованої картки платника за грошовими зобов'язаннями по платежам "Орендна плата з юридичних осіб" (код 18010600), у зв'язку з несплатою вищезазначених сум зазначені грошові зобов'язання відповідача набуло статусу податкового боргу.

Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі-ПК), встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1 ст. 36 ПК - податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п.46.1 ст. 46 ПК, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.49.1 ст. 49 ПК, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 ст. 49 ПК передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Згідно із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

-календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

-календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

-календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

-календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

-календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

-календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно із припсами ст.ст. 10 та 265 Податкового кодексу України, орендна плата за землю з юридичних осіб, як складова частина податку на майно, належить до місцевих податків.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

-не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

-може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

-для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

-для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців) (ст. 285 Податкового кодексу України).

У відповідності до положень ст.ст. 286, 287 Податкового кодексу України, пплатники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПК - крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п.57.1. ст. 57 ПК, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.56.11 ст. 56 ПК - не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 ПК - податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 ПК, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог зазначеної норми, контролюючим органом сформовано та направлено на податкову адресу ТОВ "СТІМЕКС ОЙЛ" податкову вимогу №842-17 від 31.07.2017р. на суму 3708, 21 грн., яке отримано відповідачем 11.08.2017р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Доказів оскарження вищезазначеної вимоги відповідачем до суду не надано.

Таким чином, загальна сума заборгованості ТОВ "СТІМЕКС ОЙЛ" становить 18 791, 65 грн. та на момент розгляду справи є непогашеною.

Контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 ПК).

Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК - контролючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп.20.1.19 тп п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, загальна сума заборгованості ТОВ "СТІМЕКС ОЙЛ" перед податковим органом з орендної плати за землю юридичних осіб становить 18 791, 65 грн., однак відповідачем до суду не надано відзиву на позов або доказів погашення відповідної суми заборгованості підприємства, у зв'язку з чим суд вважає правомірним стягнення з відповідача вищезазначеної заборгованості.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Водночас, суд зазначає, що під час розгляду адміністративної справи №804/326/18 позивач, як суб'єкт владних повноважень, не мав судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та/ або проведенням експертиз, що виключає підстави для присудження таких витрат на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву на позов та з огляду на відсутність доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДФС в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 78, 143, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС в Чернівецькій області (місцезнаходження: 58013, Чернівецька область, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А; код ЄДРПОУ 39392513) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул. Челюскіна, 8-Б, кім. 108; код ЄДРПОУ 36440349) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІМЕКС ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 36440349) на користь місцевого бюджету за податковим боргом з орендної плати з юридичних осіб в сумі 18 791, 65 грн. (вісімнадцять тисяч сімсо дев'яносто одна гривня шістдесят п'ять копійок) .

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський