Постанова

від 04.05.2018 по справі 461/436/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/3003/18 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Довгополова О.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС,

на рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 березня 2018 року (суддя - Радченко В.Є., час ухвалення - не вказано, місце ухвалення - м.Львів, дата складання повного тексту - не вказана),

в адміністративній справі №461/436/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС,

про скасування постанови,

встановив:

У січні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці ДФС, в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил №6156/20900/17, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромним Я.І. від 26.12.2017 року, згідно якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів на суму 341242,17 грн..

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 15.03.2018 року позовні вимоги задоволено. Скасовано постанову в справі про порушення митних правил №6156/20900/17 від 26.12.2017 р. і закрито цю справу про адміністративне правопорушення.

З цим рішенням суду першої інстанції від 15.03.2018 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що у оскарженому рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права, а тому оскаржене рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що згідно електронної бази даних АСМО Інспектор ТОВ Інотрейд до митного оформлення було подано митну декларацію №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року на товар Ламінат багатошаровий , де відправником є польська компанія BALTIC WOOD S.A. , перевізником ПП Примула . У вказаній МД ТОВ Інотрейд заявлено вартість товару у розмірі 3521,69 доларів США. Проте, вартість товару, відповідно до отриманої від компетентних органів Республіки Польща експортної декларації від 22.12.2016 р. №16PL404010E0108171 становить 11044,38 Євро. Різниця вартості складає 210535,20 грн.. Щодо МД UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 року, то у вказаній МД ТОВ Інотрейд заявлено вартість товару у розмірі 5409,94 доларів США. Проте, вартість товару, відповідно до отриманої від компетентних органів Республіки Польща експортної декларації від 01.03.2017 р. M17PL404010E0016690 становить 17721,09 Євро. Різниця вартості складає 358201,77 грн.. Підставою для задоволення адміністративного позову, на думку суду першої інстанції, було те, що під час здійснення митного оформлення товарів за вищевказаними МД митний орган використовуючи такі декларації як доказ вчинення правопорушення, не звертався до позивача з вимогою надати додаткові документи, які передбачені ч.3 ст.53 МК України. Вказує апелянт, що оскільки на час здійснення митного оформлення у митниці сумнівів щодо заявленої фактурної вартості не було, враховуючи положення ч.2 ст.53 МК України, якою визначено перелік документів, необхідних для здійснення митного оформлення, а також необов'язковість подання документів, що підтверджують сплату за товари, митницею проведено митне оформлення товарів за митними деклараціями №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року та UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 р..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 15.03.2018 року і прийняти нову постанову суду, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 26.12.2017 року заступником начальника Львівської митниці ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил №6156/20900/17, відповідно до якої позивача ОСОБА_2, як керівника ТзОВ Інотрейд , визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300% несплаченої суми митних платежів, на суму 341242,17 грн. (а.с. 5-8).

Вказана постанова від 26.12.2017 року винесена за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №6156/20900/17 від 04.12.2017 р. щодо ОСОБА_2 за ст.485 МК України (а.с. 47-49).

Із змісту вказаних матеріалів справи про порушення митних правил видно, що 06.09.2017 р. Львівською митницею ДФС отримано лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України №23484/7/99-99-19-02-02-17 від 04.09.2017 року (вх. №1905/8/13-70-20 від 06.09.2017 року) Про надання копії відповіді митної адміністрації Польщі щодо перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення виробів з деревини, що були ввезенні на митну територію України на адресу ТОВ Інотрейд за митними деклараціями №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року та UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 року. За результатами опрацювання експортних митних декларацій митних органів Республіки Польща від 22.12.2016 р. №16PL404010E0108171 та від 01.03.2017 р. №17PL404010E0016690, які надані митною адміністрацією Польщі листом від 19.06.2017 року №0201-ZCMP.541.230.2017.BM, Львівська митниця ДФС прийшла до висновку, що на адресу ТОВ Інотрейд експортовано товар Ламінат багатошаровий , відправником якого є польська компанія BALTIC WOOD S.A. , яка є і виробником товару. Згідно експортної митної декларації від 22.12.2016 р. №16PL404010E0108171, вартість товару вагою 4278 кг. складає 11044,38 євро. Згідно експортної митної декларації від 01.03.2017 р. №17PL404010E0016690, вартість товару вагою 6563 кг. складає 17721,09 євро. Товар в обох випадках переміщувався транспортним засобом ВС7396ЕІ/ВС4567ХР. ТОВ Інотрейд було подано до Львівської митниці ДФС митну декларацію №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року на товар Ламінат багатошаровий . Вартість яка зазначається в митній декларації №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року та документах поданих до митного оформлення є меншою ніж в експортній митній декларації митних органів Польщі, при однаковій вазі, а саме 3521,69 доларів США. Різниця вартості складає 210535,20 грн.. ТОВ Інотрейд було подано до Львівської митниці ДФС митну декларацію UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 року на товар Ламінат багатошаровий . Вартість яка зазначається в митній декларації UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 року та документах поданих до митного оформлення є меншою ніж в експортній митній декларації митних органів Польщі, при однаковій вазі, а саме 5409,94 доларів США. Різниця вартості складає 358201,77 грн.. Компанія HIGH YIELD GOODS LP (продавець) в даній зовнішньоекономічній операції використана для заниження реальної вартості товарів. Управлінням адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Львівської митниці ДФС, 21.09.2017 року службовою запискою №2396/13-70-19/46 надано розрахунок митних платежів по митних деклараціях №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року та UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 року, які б підлягали сплаті за товар Вироби деревини, зібрані панелі для підлоги багатошарові: паркетні дошки при ввезенні на митну територію України, відповідно до інформації наданої митними органами Польщі, а саме сума недоборів становить 113747,39 грн.. Вказану суму несплачених митних платежів підтверджено Актом ГУ ДФС у Львівській області від 30.10.2017 р. №1832/13-01-14-11/40505092 Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ Інотрейд щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів відповідно до митних декларацій від 26.12.2016 р. №209000019/2016/040315, від 03.03.2017 р. №UA209180/2017/100486. Таким чином, ОСОБА_2 вчинив дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів, а саме, подав до митного оформлення, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, документи, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Частина 2 ст.459 МК України встановлює, що загальним суб'єктом адміністративної відповідальності за порушення митних правил вважається особа, яка досягла 16-річного віку, а при вчиненні порушення митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Разом з тим, з врахуванням диспозицій статей 468-485 МК України, суб'єктами певних порушень митних правил можуть бути лише спеціальні суб'єкти, тобто особи, які крім загальних ознак, визначених ч.2 ст.459 МК України, наділені певними додатковими ознаками.

Відповідно до ст.485 МК України, порушенням вважається заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Судом першої інстанції вірно враховано, що диспозиція ст.485 МК України, передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п.8 ч.1 ст.4 та ч.8 ст.264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.

Стаття 251 КУпАП (які і стаття 495 МК України) передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.5 ст.255 МК України, митне оформлення вважається закінченим після виконання всіх митних формальностей, визначених Митним кодексом до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень. Таким чином, у випадку виконання особою дій, визначених законодавством України, та надання митним органом дозволу на користування та/або вивозу товару митне оформлення вважається завершеним.

Статтею 54 МК України визначені обов'язки посадових осіб митного органу в частині перевірки і контролю правильності визначення митної вартості товару.

Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визначає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до вимог ст.55 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач при митному оформленні товару за деклараціями, які використовує як докази скоєння правопорушення, не звертався до позивача з вимогою надати додаткові документи, які передбачені ч.3 ст.53 МК України.

Як вірно вказано судом першої інстанції, позивачем, як посадовою особою ТзОВ Інотрейд , виконані всі дії, передбачені ст.ст.51-55 МК України, адже письмового рішення щодо коригування митної вартості товару посадовими особами митниці не було прийнято. Вироби з деревини (товар) були придбані, а отже і задекларовані за вартістю, згідно якої ТзОВ Інотрейд придбало такий товар у продавця фірми High Yield Goods LP .

В матеріалах справи є копія Контракту купівлі-продажу №110716 від 11.07.2016 року, укладеного між ТзОВ Інотрейд та фірмою High Yield Goods LP про придбання спірного товару. Згідно вказаного контракту, фірма High Yield Goods LP (продавець) продала, а ТзОВ Інотрейд (покупець) придбало товари народного використання згідно інвойсів, погоджених та підписаних сторонами на кожну поставку окремо (п.1.1). Ціна згідно даного Контракту є предметом додаткових погоджень Партнерами по кожній партії товару окремо (п. 3.1). Вартість товару згідно даного Контракту на вироби з деревини була погоджена сторонами згідно Інвойсів до даного Контракту. Згідно таких інвойсів, вартість придбаного товару відповідає митній вартості товару, задекларованій ТзОВ Інотрейд за МД №209000019/2016/040315 від 26.12.2016 року, № UA209180/2017/100486 від 03.03.2017 року.

Крім того, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).

Однак, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що згідно п.1 ч.1 ст.531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, обов'язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб'єкт владних повноважень, яким у цій справі є Львівська митниця ДФС.

Відповідач покликається на те, що жодних документів на підтвердження оплати за товар відповідно до поданих рахунків-фактур в користь компанії HIGH YIELD Goods L.P. не надано, як і не надано до матеріалів позапланової перевірки проведеної ГУ ДФС України. Суд першої інстанції правомірно не прийняв таку позицію відповідача, оскільки обов`язок доказування вини позивача лежить на органу, яким останній притягується до адміністративної відповідальності. Це узгоджується з положеннями статті 62 Конституції України, згідно з якими обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ст.485 МК України, оскільки у останнього не було умислу на здійснення правопорушення та останній не здійснював дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а тому оскаржена постанова відповідача підлягає до скасування.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: - залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); - скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; - змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування постанови у справі про порушення митних правил № 6156/20900/17 від 26.12.2017 р. і закриття справи про адміністративне правопорушення, розпочатої 04.12.2017 р. відносно ОСОБА_2, щодо вчинення ним правопорушення передбаченого ст.485 МК України.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 березня 2018 року в адміністративній справі №461/436/18 за позовом ОСОБА_2 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

О.М. Довгополов