Рішення

від 26.04.2018 по справі 371/1673/17

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.04.2018 Єдиний унікальний № 371/1673/17 Провадження № 2/371/241/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

з секретарем Терновенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_5. Після його смерті відкрилась спадщина, спадковим майном є житловий будинок АДРЕСА_1. Вона, будучи спадкоємцем померлого за законом, спадщину прийняла та має перешкоди до оформлення спадкових прав на житловий будинок, оскільки померлий не мав правовстановлюючого документу на нього. Просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача Піївської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з'явився. В надісланій до суду заяві сільський голова Майстренко Ю.О. проти задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов'язання встановлено законодавством у зв'язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 11 листопада 2016 року виконавчим комітетом Піївської сільської ради Миронівського району Київської області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина за законом.

Відповідно до частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом першої черги, оскільки являється його дружиною. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3, виданим 08 лютого 1970 року Македонською сільською радою Миронівського району Київської області.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач постійно проживала з спадкодавцем ОСОБА_5 до дня його смерті, тобто на час відкриття спадщини. Такі дані підтверджуються довідкою Піївської сільської ради Миронівського району Київської області № 02-32/65 від 06 лютого 2018 року, від спадщини у встановлений строк не відмовлялася. 10 травня 2017 року позивач звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_5

Інші спадкоємці померлого за законом, якими є дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, від прийняття спадщини відмовилися, про що подали нотаріусу відповідні заяви.

23 листопада 2017 року позивачу видано свідоцтва про право на спадщину за законом на належні померлому ОСОБА_5 земельні ділянки.

Спадковим майном є, в тому числі, житловий будинок АДРЕСА_1.

Згідно з пунктами 4.12, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У матеріалах спадкової справи міститься повідомлення нотаріуса від 23 листопада 2017 року № 615/02-14, за змістом якого перешкодою у вчиненні нотаріальних дій, що полягають у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 є відсутність документів, є відсутність документів, що підтверджують право власності на житловий будинок, які повинні бути зареєстровані за законодавством на момент виникнення права власності відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи ОСОБА_5 № 80/2017.

Будинок, з приводу якого заявлено позов, не відноситься до категорії самовільно збудованих з наступних підстав.

Господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам, що збудовані до ухвалення Указу Президії Верховної Ради УССР від 22.01.1979 Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні - не відносяться до категорії самовільних.

Будинок має виготовлений 25 вересня 2017 року КП КОР Південне бюро технічної інвентаризації технічний паспорт, в якому не відображено, що будинок відноситься до категорії самовільних.

Згідно відомостей технічного паспорту приналежністю будинку є такі господарські будівлі та споруди: погріб, сарай-літня кухня, погріб, колодязь, огорожа. Будинок має загальну площу 67,00 кв.м, жилу площу 33,90 кв.м, допоміжну площу 20,50 кв.м, площу літніх приміщень 12,60 кв.м.

Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна здійснюється на підставі законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права власності.

Згідно довідки Комунального підприємства Київської обласної Ради Південне бюро технічної інвентаризації № 3210 від 25 вересня 2017 року, станом на 01 січня 2013 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не було зареєстровано.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 був побудований у 1980 році на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку.

До компетенції виконкомів місцевих рад на час забудови спірного будинку відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги - документи первинного обліку в сільських Радах народних депутатів з 1935 року. Складаються з окремих особових рахунків на кожне господарство, що знаходиться на території сільради. В особових рахунках містяться відомості про членів сім'ї, які проживають в господарстві, а також дані щодо землі, будівель і худоби, що знаходяться в особистому користуванні.

Відповідно до записів погосподарського обліку Піївської сільської ради Миронівського району Київської області з 1983 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 головою домогосподарства АДРЕСА_1, був ОСОБА_5.

Вказані обставини підтверджені даними довідки виконкому Піївської сільської ради Миронівського району Київської області № 02-32/65 від 06 лютого 2018 року.

Запис ОСОБА_5 в книгах погосподарського обліку Піївської сільської ради Миронівського району Київської області як голови двору підтверджує факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 саме йому. Даним будинком померлий ОСОБА_5 володів та користувався на праві власності.

Нотаріусом перевірено та встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку АДРЕСА_1 не здійснена на час звернення позивача за оформленням спадкових прав.

Відсутність державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно перевірено судом при розгляді справи та підтверджено Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 122185566 від 26 квітня 2018 року.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце.

Будучи спадкоємцем померлого ОСОБА_5 за законом, позивач має перешкоди у оформленні спадкових прав відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю документа, що підтверджує його право власності на житловий будинок.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт належності спадкодавцю ОСОБА_5 до дня смерті майна у виді житлового будинку АДРЕСА_1.

Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, порушене право позивача підлягає судовому захисту.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 328, 1216 - 1218, 1261, 1267, 1270, 1296, 1297 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок , керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 264, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Миронівським РВГУ МВС України в Київській області 15 липня 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,зареєстроване місце проживання : будинок АДРЕСА_1, до Піївської сільської ради Миронівського району Київської області,код ЄДРПОУ 04362616, місцезнаходження : будинок АДРЕСА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 67,00 кв.м, житловою площею 33,90 кв.м, допоміжною площею 20,50 кв.м, площею літніх приміщень 12,60 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідні положення ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання повного тексту судового рішення 05 травня 2018 року.

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук