Рішення

від 07.05.2018 по справі 712/2361/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/2361/18

Провадження №2/712/1065/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

07 травня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Мельник І.О.

з участю секретаря - Хоменко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом до ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 у період часу з 01.09.2008 року по 02.01.2018 року перебувавла у трудових відносинах з ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд . Згідно з наказом № 1-к від 02.01.2018 року позивач була звільнена з посади заступника директора ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд в зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач, 03.01.2018 була ознайомлена з наказом № 1-к від 02.01.2018, та була видана її трудова книжка. Однак, у порушення вимог ст. 116 КЗпП України вихідна допомога при звільненні позивачу виплачена не була. Вихідна допомога є мінімальною державною гарантією в оплаті праці. Однак, не дивлячись на неодноразові звернення позивача про її виплату до ліквідатора підприємства та до контролюючих органів - Управління держпраці у Черкаській області (відповідь вих. № 0-49/14-01/638 від 31.01.2018 року) вихідна допомога до цього часу не виплачена. Позивач перебувала у декретній відпустці по догляду за дочкою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку. Враховуючи, що позивач перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, що закінчується у травні 2018 року (у зв'язку з досягненням дитиною трирічного віку) і протягом розрахункового періоду позивач не мав заробітку не зі своєї вини то обчислення вихідної допомоги при звільненні Позивачу має розраховуватись відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 виходячи з установлених за її посадою в штатному розписі посадового окладу. Посадовий оклад заступника директора ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд становить 4500 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача невиплачену вихідну допомогу при звільненні, середній заробіток за весь час затримки розрахунку заробітної плати та витрати понесені позивачем на правничу допомогу адвоката.

В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_3 не з"явився, скерував заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву до суду не направляв, скерував до суду клопотання, просив справу розглядати без участі представника відповідача, у зв'язку з відсутністю юриста та неможливістю з'явитися в судове засідання.

У зв"язку з неявкою сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді.

Дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період часу з 01.09.2008 по 02.01.2018 перебувавла у трудових відносинах з ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд , що підтверджується копією трудової книжки позивачки серії НОМЕР_1

Згідно з наказом № 1-к від 02.01.2018 року позивач була звільнена з посади заступника директора ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд в зв'язку з ліквідацією підприємства, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивач, 03.01.2018 була ознайомлена з наказом про звільнення, та була видана її трудова книжка, що підтверджується копією вищезгаданого наказу наявною в матеріалах цивільної справи.

Позивачка зверталась до ліквідатора підприємства та до контролюючих органів - Управління держпраці у Черкаській області (відповідь вих. № 0-49/14-01/638 від 31.01.2018 року) з заявою про виплату їй вихідної допомоги при звільненні проте станом на дату постановлення рішення суду допомога позивачеві не виплачена.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

За правилами ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Рішенням від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 Конституційного Суду України у справі № 1-5/2012 було визначено, що положення ч. 1ст. 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст. ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Таким чином Конституційним Судом України було визначено, що для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом України в постанові від 27 березня 2013 року по справі № 6-15цс13.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така правова позиція, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, викладена в постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 р. у справі № 6-144цс1.

Розрахунок середнього заробітку за весь час затримки проводиться на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, згідно пункту 8 якого нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).

Для визначення середньоденного заробітку сумарний заробіток за два останніх місяці ділиться на кількість робочих днів за останні два місяці

Враховуючи, що позивач перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, що закінчується у травні 2018 року (у зв'язку з досягненням дитиною трирічного віку) і протягом розрахункового періоду позивач не мав заробітку не зі своєї вини то обчислення вихідної допомоги при звільненні Позивачу має розраховуватись відповідно до п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 виходячи з установлених за її посадою в штатному розписі посадового окладу. Посадовий оклад заступника директора ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд становить 4500 грн.

Так, вихідна допомога при звільненні становить 4500 грн., компенсація за не використану відпустку становить 2135,56 грн.

Розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 02.01.2018 року по 01.05.2018 року проводиться наступним чином:

Середній заробіток = (середньо денна заробітна плата) х (кількість робочих днів затримки повного розрахунку)

Середньо денна заробітна плата = (посадовий (місячний) оклад) х (кількість місяців у році) (кількість робочих днів у році). 4500 грн. х 12 міс./ 250 р. дн. = 216 грн. 00 коп.

Кількість робочих днів затримки повного розрахунку = (січень 2018 року - 21), (лютий 2018 року - 20), (березень 2018 року - 21), (квітень - 19) = 81 робочий день.

Таким чином, станом на 01.05.2018 року середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 02.01.2018 року по 01.05.2018 року становить 216 грн. 00 коп. х 81 р. дн. = 17496 грн. 00 коп., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки ОСОБА_1

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Оскільки позов підлягає до задоволення, до стягнення з відповідача підлягають витрати позивача на отримання правничої допомоги в розмірі 2010,42 грн., яка являється співмірною із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141,223, 259, 263-265, 268, 273, 280,281, 282 ЦПК України, ст.ст. 116,117, 233, 235 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд про стягнення вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені задоволити.

Стягнути з ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд , ЄДРПОУ 30955736, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, пров. Жуковського 1, на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за не використану відпустку в сумі 5341, 36 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 17496 грн., та понесені нею витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 2010,42 грн., а всього 24 847, 78 грн.

Стягнути з ДП РЕУ ПрАТ Житлобуд , ЄДРПОУ 30955736, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, пров. Жуковського 1, до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Головуючий