Ухвала

від 16.04.2018 по справі 752/6461/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6461/17

Провадження №: 2/752/953/18

У Х В А Л А

16.04.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мирошниченко О.В.

з участю секретаря Бурлака Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району міста Києва, треті особи: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство Страхова компанія УНІКА , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Дарницького району міста Києва, треті особи: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство Страхова компанія УНІКА , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку цивільної справи № 752/16797/14-ц.

Дослідивши матеріали поданого клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду суд дійшов до наступного висновку.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Розгляд справи слід вважати неможливим у разі, якщо в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (п. 33 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції".

Звертаючись до суду з даним клопотанням представник відповідача просить зупинити провадження у даній справі до закінчення перегляду у касаційному порядку цивільної справи № 752/16797/14-ц.

Згідно положень п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Доказів, які б надавали суду підстави для зупинення провадження у даній справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України представником відповідача в розпорядження суду не надано.

Крім того, як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 1 постанови від 17 жовтня 2014 року № 11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення "що при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, визначаючи межі перебігу таких строків, слід виходити з такого.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

А тому суди мають враховувати положення цивільного процесуального закону про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку, та зупинення провадження у справі не має здійснюватись усупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 251, 353, 354, 259 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 23.04.2018 року.

Суддя