Ухвала

від 04.05.2018 по справі 760/9533/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кп/760/1429/18

760/9533/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2018року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві розгляд кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 32018100110000029 від 20.03.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кропивницький, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України,-

за участю сторін та інших учасників кримінального провадження

при секретарі ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є засновником суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи): Товариство з обмеженою відповідальністю «Желюр», код ЄДРПОУ 39000060 (далі ТОВ «Желюр»).

Не зважаючи на те, що вказане Товариство зареєстровано в державних органах влади, як суб`єкт підприємницької діяльності (юридична особа), ОСОБА_2 взяв участь у придбанні юридичної особи, не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, тобто вчинив злочин у сфері господарської діяльності при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 у червні 2014 рокузв`язався із невстановленою слідством особою, що запропонувала йому роботу, яка полягала у складанні юридичної угоди за фінансову винагороду. На дану пропозицію ОСОБА_2 погодився, у зв`язку з тим, що на той час потребував матеріального блага. Після чого, надав невстановленій особі копію свого паспорту громадянина України, ідентифікаційний номер та власний контактний мобільний номер.

Приблизно через тиждень, з ОСОБА_2 за контактним номером зв`язалася невстановлена особа, що наголосила про необхідність якомога раніше прибути до міста Києва для того, щоб офіційно оформити юридичну угоду, на що ОСОБА_2 погодився. Зустрівшись з невстановленою слідством особою, за невстановленою адресою та не встановлений час, остання повідомила, що ОСОБА_2 необхідно буде підписати ряд статутних та інших установчих документів щодо придбання Товариства з назвою ТОВ «Желюр», про те, що директором Товариства буде призначено його та він в подальшому до діяльності ТОВ «Желюр» не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням ТОВ «Желюр» будуть займатись інші особи, за що ОСОБА_2 отримає грошову винагороду.

Також невстановлена особа повідомила ОСОБА_2 , що безпосередньою перереєстрацією Товариства в органах державної влади будуть займатись інші особи, на що ОСОБА_2 погодився, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

ОСОБА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, запропонованих йому невстановленою досудовим розслідуванням особою, як майбутнього власника придбаного Товариства, усвідомлюючи, що Товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб, з корисливих спонукань, погодився на таку пропозицію, тому надав невстановленій особі особисті документи: паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Кіровським ВК Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області від 30.06.2006р. та картку фізичної особи-платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_2 . Після чого, ОСОБА_2 , виконуючи відведену йому злочинну роль у спільному плані, підписав реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи; наказ №04/k від 17.06.2014 про початок виконання обов`язків директора ТОВ «Желюр»; протокол №2 загальних зборів учасників ТОВ «Желюр» від 16.06.14, яким його включено до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Желюр» та отримано 100% статутного капіталу Товариства; довіреність від 17.06.2014, якою уповноважив провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу та змін до установчих документів відповідно до чинного законодавства та Єдиного державного реєстру ОСОБА_5 , АДРЕСА_2 та/або ОСОБА_6 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 надав приватному нотаріусу власний паспорт громадянина України та картку фізичної особи-платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, у присутності державного нотаріусу Шостої Київської державної нотаріальної контори засвідчив власним підписом статут ТОВ «Желюр» у новій редакції.

Після підписання вищевказаних документів ТОВ «Желюр» ОСОБА_2 передав їх невстановленій досудовим розслідуванням особі для проведення реєстраційних дій «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» та «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» у відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві.

В свою чергу, ОСОБА_6 , яка не будучи обізнаною у злочинних намірах ОСОБА_2 та невстановленої особи, діючи на підставі довіреності 18 червня 2014 року подала до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Солом`янського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, дії ОСОБА_2 , щодо перереєстрації ТОВ «Желюр» здійснювались в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва, а саме:

-статті 1 Закону України «Про підприємництво» №698-ХІІ від 07.02.91, зі змінами та доповненнями, яка визначає, що «підприємництво це самостійна, ініціативна, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку».

-статті 65 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.03, зі змінами та доповненнями, яка зазначає, що «управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи.

-пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.99, згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організовувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

-статті 81 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.03, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

-статті 87 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.03, якою встановлено: для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок і затвердження. Установчим документом Товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

-статті 88 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.03, якою встановлено: у засновницькому договорі Товариства визначаються умови передання товариству майна учасників.

-статті 89 Цивільного кодексу України №435-ІV від 16.01.03, якою встановлено: юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

-статті 56 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.03, якою встановлено, що суб`єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб`єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

-статті 57 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.03, якою встановлено: установчими документами суб`єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб`єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб`єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ним рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорі засновники зобов`язуються утворити суб`єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб`єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності суб`єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб`єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію про умови реорганізації та ліквідації суб`єкта господарювання, а також інші відомості, пов`язані з особливостями організаційної форми суб`єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб`єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

-статті 58 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.03, якою встановлено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації, як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

-статті 88 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.03, якою встановлено, що учасники господарського Товариства зобов`язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку то коштам (засобам), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські Товариства.

-статті 89 Господарського кодексу України №436-ІV від 16.01.03, якою встановлено, що управління діяльністю господарського Товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду Товариства, а у визначених законом випадках - учасники Товариства.

-статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» №755-IV від 15.05.03, якою визначено, що для державної реєстрації створення юридичної особи (у тому числі в результаті виділу, злиття, перетворення, поділу), крім створення державного органу, органу місцевого самоврядування, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію створення юридичної особи. У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи, утвореної в результаті поділу, додатково зазначаються відомості про відокремлені підрозділи в частині їх належності до юридичної особи - правонаступника; примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення засновників, а у випадках, передбачених законом, - рішення відповідного державного органу, про створення юридичної особи; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбаченихстаттею 36цього Закону;

-статті 4 Закону України «Про господарські Товариства» №1576-ХІІ від 19.09.91, якою визначено, що Товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид Товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів Товариства та порядок прийняття ними рішень, виключаючи перелік питань, по яким необхідно кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації Товариства.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, на підставі ст. 49 КК України.

Підозрюваний не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності та просив задовольнити клопотання прокурора.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши надані прокурором документи, вбачається наступне.

Згідно зі ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Так, підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до злочинів невеликої тяжкості, а тому строк давності згідно зі ст. 49 КК України встановлений законодавством 2 роки.

Враховуючи, що з моменту вчинення підозрюваним ОСОБА_2 правопорушення, в якому він підозрюються, з 18 червня 2014 року, пройшло більше двох років, за цей час підозрюваний не ухилявся від слідства та суду, тобто перебіг давності не переривався, тому суд приходить до висновку про можливість звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 212 КК України, у зв`язку з закінченням строку давності і кримінальне провадження відносно нього закрити.

З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 12 КК України, ст.ст.285-286 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1