Ухвала

від 07.05.2018 по справі 761/18098/16-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18098/16-ц

Провадження № 2-п/761/93/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Макаренко І.О.,

при секретарі Триндюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за межі України на постійне місце проживання, -

встановив:

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.04.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за межі України на постійне місце проживання - задоволено повністю.

Заявник подав до суду заяву про перегляд заочного рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що належним чином не був повідомлений про дату та час розгляду справи, а тому не мав можливості надати докази та заперечення по справі, а відтак судом не досліджені всі обставини справи.

07.05.2018 р. заявником була подана заява про відвід головуючого судді Макаренко І.О., оскільки у нього є сумніви в об'єктивності та неупередженості судді. Заява вмотивована тим, що суддею було винесено неправомірне рішення, коли він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Заява ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Макаренко І.О. в судовому засіданні була повернута без розгляду на підставі ст. 39 ЦПК України, оскільки заява була подана під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року, з пропущенням строку, встановленого ЦПК України, оскільки провадження у справі відкрито 13 червня 2016 року, про що заявнику було достеменно відомо, оскільки останнім надсилалися заперечення на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи. Посилання заявника на те, що обставини для відводу йому стали відомі після відкриття провадження за заявою про перегляд заочного рішення, суд не приймає до уваги, оскільки за заявою про перегляд заочного рішення судом не вирішується питання про відкриття провадження, а призначається заява до розгляду, при цьому підстави для відводу були викладені в заяві про перегляд заочного рішення, а тому в розумінні ст. 39 ЦПК України, не є винятковими.

У зв'язку із зухвалою поведінкою, ігнорування вимог головуючого та порушення порядку в судовому засіданні, на підставі ст. 145 ЦПК України, ОСОБА_1, було видалено із зали судового засідання та подальший розгляд заяви відбувався за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Перевіряючи обставини за заявою, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1, в судове засідання 07.04.2017 року не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлялася належним чином (а.с. 166, т. 1), за адресою зареєстрованого місця проживання, відповідно до довідки з Відділу Адресно-довідкового роботи ГУ ДМС України у м. Києві, а саме: АДРЕСА_1. Зазначену адресу проживання ОСОБА_1 також вказує своїй заяві.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Кореспонденція, яка направлялася на адресу відповідача, поверталася до суду з відміткою пошти: "за закінчення терміну зберігання", що дає підстави вважати, останній свідомо не звертався до відділення пошти для її отримання. Відповідач був обізнанний про розгляд справи в суді, оскільки ним надсилалися заперечення на позовну заяву, які були враховані судом під час винесення рішення по справі, проте знаючи про наявність спору, ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з'явився, з матеріалами справи не ознайомився. Неотримання ним кореспонденції, розцінено судом, як небажання приймати участь у судових засіданнях. Доказів, які мають істотне значення для вирішення справи, ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не надав.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Також суд враховує, що відомості про розгляд справи містяться на офіційному сайті Шевченківського районного суду м. Києва. З данною інформацією відповідач обізнанний та скористався нею під час розгляду заяви про прегляд заочного рішення, оскільки прибув в судове засідання, хоча кореспонденція, яка надсилался йому за зазначеною ним адресою проживання, повернулася до суду з відміткою пошти: "за закінчення терміну зберігання".

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що було порушено відповідачем.

Виходячи з викладеного, відповідач про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечення на позовну заяву, які надсилалися останннім, були враховані судом під час винесення рішення по справі, а доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не надав, тому суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Керуючись ст. 280-289 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, Служба у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за межі України на постійне місце проживання - відмовити в повному обсязі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, при цьому строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

СУДДЯ