Справа № 500/606/18
Провадження № 2/500/1481/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 травня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Бурнусуса О.О.,
при секретарі - Петровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3, померлої 08 листопада 2011 року. А також, просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 08.11.2011 року право власності на земельну ділянку площею 2,72 га, яка складається з земельної ділянки площею 2,26 га (кадастровий номер - 5122083800:01:001:0282) та земельної ділянки площею 0,46 га (кадастровий номер - 5122083800:01:002:0470), що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 913592 від 22.11.2007 року, мотивуючи тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що згідно свідоцтва про смерть серії 1-ЖД № 264348, виданого ОСОБА_2 сільською радою Ізмаїльського району Одеської області від 09.11.2011 року, запис за № 08 прізвище померлої вказане як Севастьянова Єфимія Корніївна , а в паспорті позивача його прізвище зазначено, як Севастянов Анатолій Іванович .
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно , необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,72 га, яка складається з земельної ділянки площею 2,26 га (кадастровий номер - 5122083800:01:001:0282) та земельної ділянки площею 0,46 га (кадастровий номер - 5122083800:01:002:0470), що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 913592 від 22.11.2007 року, виданого на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 10.05.2006 року за № 502/А-2006, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 01.07.521.00280.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії 1- ЖД № 264348 від 09.11.2011 року, виданого ОСОБА_2 сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла 08.11.2011 року.
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка площею 2,72 га, яка складається з земельної ділянки площею 2,26 га (кадастровий номер - 5122083800:01:001:0282) та земельної ділянки площею 0,46 га (кадастровий номер - 5122083800:01:002:0470), що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області передані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 913592 від 22.11.2007 року.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За життя спадкодавець заповіту не залишала що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 5259188 від 13.12.2017 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.
Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3, померлої 08 листопада 2011 року, що підтверджено свідоцтвом про народження серії ІІ - ЖД № 438241 від 20.12.1978 року, виданого ОСОБА_2 сільською радою Ізмаїльського району Одеської області в якому зазначено російською мовою, що матір'ю Севастьянова Анатолия Ивановича є Севастьянова Єфимия Корнеевна , що також підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 10.08.2017 року за № 562. Разом з тим, як було встановлено судом, під час видачі паспорту громадянина України на ім'я позивача його прізвище було переведено з російської мови як Севастянов .
Враховуючи викладене, судом встановлено факт того, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3, померлої 08 листопада 2011 року.
Внаслідок чого, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 згідно ст. 1261 ЦК України.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 10.08.2017 року за № 562, тому вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майноі право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 27.10.2017 року, РНОКПП - НОМЕР_2, місце проживання зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 46) до ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Муравлівка, вул. Кутузова, 17, код ЄДРПОУ - 04378557) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно.
Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3, померлої 08 листопада 2011 року.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 08.11.2011 року право власності на:
- земельну ділянку площею 2,26 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 913592 від 22.11.2007 року, кадастровий номер - 5122083800:01:001:0282;
- земельну ділянку площею 0,46 га, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Ізмаїльського району Одеської області передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 913592 від 22.11.2007 року, кадастровий номер - 5122083800:01:002:0470.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07 травня 2018 року.
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 03.05.2018 |
Оприлюднено | 11.05.2018 |
Номер документу | 73828256 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Бурнусус О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні