Рішення

від 25.04.2018 по справі 808/3469/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року (о 18 год. 20 хв.)Справа № 808/3469/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника відповідача Гончаренка А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Лада-дон

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Лада-дон (далі - ПП Лада-дон , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2017 №0010151401, №0010141401, №0010161401, які прийняті на підставі акту перевірки від 04.07.2014 №377/08-01-14-01/31615793.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві та письмових поясненнях (вх. №1173 від 15.01.20180) зазначає, що чинним законодавством не передбачено механізму для визначення податковими органами правочину недійсним або фіктивним та не надано податковим органам права визнавати правочини нікчемними або фіктивними (стверджувати про безтоварність господарської операції). Вважає, що аналізуючи приписи цивільного законодавства можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини), в усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину, при цьому, про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Вказує, що акт перевірки не містить фактичних даних, з посиланням на рішення судів, що набрали законної сили, про визнання цих угод недійсними або фіктивними (тобто яким було б встановлено, що господарські операції за договорами купівлі-продажу мали не товарний характер, не встановлено факту передачі товару від продавця покупцю, здійснені з метою введення в обіг товарів (запасів) невідомого походження та штучного формування податкового кредиту, про що стверджується в акті перевірки), що свідчить, що висновки акту перевірки здійснені на підставі припущень та міркувань, що не передбачено чинним законодавством. Будь-яких зауважень до документів бухгалтерського та податкового обліку та невідповідності їх нормам діючого законодавства, в акту перевірки не зазначено. Наведення по кожному контрагенту однієї і тієї ж податкової інформації, на думку позивача, свідчить, що посадові особи не вивчали документи бухгалтерського та податкового обліку підприємства, не вивчали суть господарської діяльності підприємства, не прийняли до уваги сутність здійснених господарських операцій, порядок та спосіб їх виконання, фізичних можливостей підприємства самостійного отримання придбаних товарів у продавців, діючого законодавства та здійснили неправомірний та незаконний висновок про нереальність господарської операції та на підставі цього висновку прийшли до висновку про порушення ПП Лада-дон податкового законодавства. Звертає увагу суду, що акт перевірки не містить жодного посилання на факти порушення позивачем норм податкового законодавства з посиланням на первинні документи, а лише міркування та припущення податкового органу про неможливість контрагентів здійснювати господарську діяльність, яка ґрунтується виключно на податковій інформації, що міститься в базах податкового органу, що суперечить вимогам діючого законодавства, а тому просить адміністративний позов задовольнити та скасувати спірні рішення відповідача.

Ухвалою суду від 21.01.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 13 лютого 2018 року.

13.02.2018 підготовче провадження відкладене на 26 лютого 2018 року.

Відповідно до ухвали суду від 26.02.2018 продовжений строк проведення підготовчого провадження, підготовче засідання по справі відкладене на 26 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 26.03.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 24 квітня 2018 року.

24.04.2018 судовий розгляд справи відкладений на 25 квітня 2018 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте звернувся до суду із заявою від 25.04.2018 про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, наведених у наданому суду відзиві від 11.01.2018 №41/08-01-10-03 (вх. №969). Зокрема, зазначає, що в ході перевірки встановлено, що позивачем згідно із наданими для перевірки документами отримано від контрагентів ТОВ Стікс Груп ЛТД , ТОВ Фірма Бест-електронік , ПП Деол трейд , ТОВ Маген ОПТ , ТОВ Трініті електроніко , ТОВ Шелбрук інвестінг , ТОВ Мірра-торг , ТОВ Служба безпеки Штурм , ТОВ Агро - холдінг , ТОВ Бізнес страйк , ТОВ Інтер-торг 2016 , ТОВ Олівія інвест , ТОВ Борисфен-груп-ЛТД , ТОВ Равена плюс , ТОВ Мелана , ТОВ Петра транс груп , ТОВ Аледор-торг , ТОВ Еліт глобал плюс , ТОВ Дімекс-ПРО , ТОВ Промоушн трейд , ТОВ Рокфор маркет , ТОВ Воркхорс , ТОВ Саваж-торг товари на загальну суму 5 967 447,00 грн. Вважає, що задекларована господарська операція з придбання у вищевказаних контрагентів товарів згідно із номенклатурою, зазначеною в первинних документах, не відбулась у дійсності, рух активів від зазначених контрагентів-постачальників до ПП Лада-дон в дійсності не відбувався. Таким чином, на думку представника відповідача, фактично мала місце реалізація товарів, джерело походження яких не встановлене. Наявність факту реалізації ПП Лада-Дон є свідченням набуття останнього у власність (безоплатного отримання послуг, робіт) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання. Посилається на приписи Закону України Про бухгалтерський га фінансову звітність в Україні та вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, на думку представника відповідача, для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братись до лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зауважує, що позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, підтверджуючі транспортування товарів від вищевказаних контрагентів-постачальників, що не дозволяє підтвердити транспортування та фактичне отримання ПП Лада-дон товарів від контрагентів. Оскільки перерахування грошових коштів здійснюється на підставі платіжних доручень з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах (призначення платежу за товар, який фактично не отримано від певних контрагентів постачальників та/або отримання якого у майбутньому виходячи з об'єктивних обставин є нереальним) та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаній операції, зазначає, що цю операцію (на загальну суму перерахованих коштів) в бухгалтерському обліку виходячи із фактичного змісті операції норм, абз.8 ст.4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та П(С)БО необхідно відображати за Дт. pax. 377 - Кт. pax. 311 . Таким чином, вважає, що надані до перевірки документи, складені з порушенням принципу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - привалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, а тому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Лада-дон (код ЄДРПОУ 31615793) є юридичною особою, яка заснована згідно із Рішенням №1 від 25.07.2001 та діє на підставі Статуту (нова редакція Статуту зареєстрована Виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.07.2001 №1 266 120 0000 030403.

У період з 06.06.2017 по 26.06.2017 фахівцями ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, за результатами якої складений відповідний акт від 04.07.2017 №377/08-01-14-01/31615793.

Згідно із висновків Акту перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем:

1. п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, н. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 1476306 грн., в т. ч. по періодам: 2014 рік на суму 402 165,00 грн., 2015 рік в сумі 291 714,00 грн., за 2016 рік в сумі 782 426,00 грн.

2. п. 198.1, п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. п. 201.4. п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 1 645 577 грн., в т. ч. по періодах: Лютий 2014 на суму ПДВ 2 997 грн.. Березень 2014 на суму ПДВ 44 137 грн., Квітень 2014 на суму ПДВ 87 743 грн., Травень 2014 на суму ПДВ 21 175 грн., Червень 2014 на суму ПДВ 61 561 грн., Липень 2014 на суму ПДВ 65 759 грн., Серпень 2014 на суму ПДВ 15 000 грн., Вересень 2014 на суму ПДВ 51 872 грн., Жовтень 2014 на суму ПДВ 6 340 грн., Листопад 2014 на суму ПДВ 35 758 грн., Грудень 2014 на суму ПДВ 54 509 грн., Лютий 2015 на суму ПДВ 87 454 грн., Травень 2015 на суму ПДВ 24 771 грн., Червень 2015 на суму ПДВ 11 001 грн., Липень 2015 на суму ПДВ 42 624грн., Серпень 2015 на суму ПДВ 74 059 грн., Листопад 2015 на суму ПДВ 89 455 грн., Січень 2016 на суму ПДВ 105 907 грн., Лютий 2016 на суму ПДВ 39 267 грн., Березень 2016 на суму ПДВ 42 944 грн., Квітень 2016 на суму ПДВ 74 353 грн., Травень 2016 на суму ПДВ 5 942 грн., Червень 2016 на суму ПДВ 124 690 грн., Липень 2016 на суму ПДВ 189 066 грн., Серпень 2016 на суму ПДВ 66 843 грн.. Вересень 2016 на суму ПДВ 67 791 грн., Жовтень 2016 на суму ПДВ 22 239 грн., Листопад 2016 на суму ПДВ 74 691 грн., Грудень 2016 на суму ПДВ 55 630 грн. та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за: Червень 2015 на суму ПДВ 1 006 грн., Березень 2016 на суму ПДВ 3 736 грн., Травень 2016 на суму ПДВ 9 424 грн., Жовтень 2016 на суму ПДВ 41 956 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ Стікс Груп ЛТД , ТОВ Фірма Бест-електронік , ПП Деол трейд , ТОВ Маген ОПТ , ТОВ Трініті електроніко , ТОВ Шелбрук інвестінг , ТОВ Мірра-торг , ТОВ Служба безпеки Штурм , ТОВ Агро - холдінг , ТОВ Бізнес страйк , ТОВ Інтер-торг 2016 , ТОВ Олівія інвест , ТОВ Борисфен-груп-ЛТД , ТОВ Равена плюс , ТОВ Мелана , ТОВ Петра транс груп , ТОВ Аледор-торг , ТОВ Еліт глобал плюс , ТОВ Дімекс-ПРО , ТОВ Промоушн трейд , ТОВ Рокфор маркет , ТОВ Воркхорс , ТОВ Саваж-торг .

Так, в акті перевірки зазначено, що підприємство не отримувало вказаних контрагентів товари та послуги, а здійснені господарські операції є нереальними, оскільки:

1. Товарно-транспортні накладні, інші документи підтверджуючі перевезення товарів від постачальника під час перевірки не надані;

2. Сертифікати відповідності, паспорти, сертифікати якості або інші документи, які підтверджують походження вищезазначених товарів під час перевірки не надані;

3. Фінансова звітність контрагентів в базах даних ДФС відсутня. Основні засоби у контрагентів відсутні. Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) в базах даних ДФС відсутні;

4. Згідно із баз даних Державної фіскальної служби України, зокрема, 1С Податковий блок , Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, веб-сайту ГУ ДФС України та інших баз даних Державної фіскальної служби не встановлено придбання контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 (товарів) послуг згідно номенклатури по ланцюгу придбання контрагентів підприємства.

5. 2. Взаємовідносини з ФОПами, які б могли бути постачальниками вказаних товстів та послуг на адресу контрагентів не відображено в базах даних ДФС.

6. У контрагентів відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутня інформація щодо зберігання, перевезення (навантаження, розвантаження) або виробництва вищезазначених товарів, яка передбачає наявність основних засобів, необхідних для такої операції, наприклад, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та транспорту, зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення, обсяги фізичного руху товару в обмежені проміжки часу, обладнання для надання послуг.

З урахуванням зазначеного, перевіркою не підтверджена реальність здійснення товарних операцій між ПП Лада-дон та вказаних контрагентів, тобто фактично взаємовідносини не відбувались, у зв'язку із чим первинні документи, виписані постачальником, не мають юридичної сили первинних документів, і як слідство позивач неправомірно формував регістри бухгалтерського обліку. Таким чином, позивач отримав актив у вигляді товару невідомого походження.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 02.08.2017 були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- №0010151401, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за Червень 2015 на суму ПДВ 1 006 грн., Березень 2016 на суму ПДВ 3 736 грн., Травень 2016 на суму ПДВ 9 424 грн., Жовтень 2016 на суму ПДВ 41 956 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 100,60 грн.;

- № 0010141401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 784 956,38 грн., у тому числі за основним платежем - 1 427 965,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 356 991,28 грн.;

- № 0010161401 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 772 453,75 грн., у тому числі за основним платежем - 1 476 306,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 296 147,75 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначається, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2. статті 42 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено частиною першою статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом статті 3 Закону № 996-ХІV податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Зважаючи на викладене, розглядаючи спір про правомірність віднесення платником податків на витрати певних сум, в тому числі ПДВ, та як наслідок формування податкового кредиту, суд повинен надати належну правову оцінку усім доказам та обставинам, що стосуються предмету доказування, в їх сукупному зв'язку один з одним, з'ясувати характер та зміст спірних операцій позивачем з його контрагентом, дослідити договори укладені з останнім, а також усі укладені на його реалізацію первинні документи, пов'язані з їх виконанням та які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і лише на підставі цього зробити вмотивований висновок про достовірність чи не достовірність даних, вказаних в первинних документах, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, а також про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, встановити наявність зв'язку між фактом придбання товарів/робіт/послуг з понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку та використання їх у господарській діяльності.

Водночас, звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Дійсно площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (частина друга статті 77 КАС України).

Натомість, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною першою статті 77 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Суд звертає також увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для однозначних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Проте, як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом не досліджувались господарські операції між позивачем та зазначеним контрагентом, за наслідками яких позивачем віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ та задекларовано податок на прибуток підприємства, а також подальше використання товару позивачем у власній господарській діяльності. Висновки про завищення позивачем податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми матеріального права, а з огляду на фінансово-господарську діяльність контрагентів позивача, яка, на думку податкової інспекції, свідчить про недійсність укладених договорів.

Матеріалами справи встановлено, що між ПП Лада-дон та ТОВ Стікс Груп ЛТД укладено договір поставки № 27/10-16 від 27.10.2016 щодо купівлі відеорегістратора 16-ти канального. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: Специфікацію, видаткову накладну, податкову накладну, договори про відступлення права вимоги, повідомлення про відступлення права вимоги тощо.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Фірма Бест-електронік укладено договір від 06.05.2014 №б/н щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: видаткову накладну , рахунок-фактуру, податкову накладну.

Між ПП Лада-дон та ПП Деол трейд укладено договір № 18ОБТЛБЗ-9 від 20.06.2013 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: акти, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Маген ОПТ укладено договір поставки № 4/10-16 від 04.10.2016 щодо товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в Специфікаціях. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: Специфікацію, видаткову накладну, податкову накладну, договори про відступлення права вимоги, повідомлення про відступлення права вимоги тощо.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Трініті електроніко укладено договір №45116 від 01.03.2013 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Шелбрук інвестінг укладено договір поставки № 05/09-1 від 05.09.2016 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікацію, прибуткову накладу, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Мірра-торг укладено договори від 24.02.2014 №120214 та від 24.02.2014 №140214 щодо купівлі товарів та наданих послуг, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Служба безпеки Штурм укладено договори від 12.05.2015 №120515 та від 02.02.2015 №20215 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Агро - холдінг укладено договір поставки № 4/11-16 від 14.11.2016 щодо товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в Специфікаціях. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: Специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, виписка по банківському рахунку, договори про відступлення права вимоги, повідомлення про відступлення права вимоги тощо.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Бізнес страйк укладено договір №с-ф 456 від 1.09.2016 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткову накладну, рахунок фактуру, податкову накладну.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Інтер-торг 2016 укладено договір № р-ф від 12.10.2016. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Олівія інвест укладено договори 01.09.2014 №120914 та від 30.10.2014 №51014 щодо купівлі послуг з проведення ремонту та монтажу. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Борисфен-груп-ЛТД укладено договір № с-ф від 18.08.2016 щодо купівлі техніки, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Равена плюс укладено договір № 28/17-15 від 29.07.2015 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Мелана укладено договори від 28.04.2014 №150514 та від 01.07.2014 №30714 щодо придбання послуг та товарів. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Петра транс груп укладено договори № 150514 від 28.04.2014 та від 01.07.2014 №30744 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткову накладну , рахунок-фактуру, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Аледор-торг укладено договір № 31115 від 03.11.2015 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні , податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Еліт глобал плюс укладено договір №4/05-2016 від 04.05.2016 щодо купівлі електронної техніки, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються у видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні, акт надання послуг.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Дімекс-ПРО укладено договори від 20.02.2015 № р-ф СФ-000001 та від 21.07.2015 №р-ф 313 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Промоушн трейд укладено договір № с-ф 1015 від 26.07.2016 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткову накладну , рахунок-фактуру, податкову накладну.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Рокфор маркет укладено договори № 03.03.2014 №10314 та від 04.03.2014 №20314 щодо придбання товарів та послуг, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в видаткових накладних. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Воркхорс укладено договір поставки № 280316 від 28.03.2016 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікацію, видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкові накладні.

Між ПП Лада-дон та ТОВ Саваж-торг укладено договір поставки №031115 від 03.11.2015 щодо купівлі товарів, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагентів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками з банківського рахунку, реєстрами накладних тощо. Факту наявності у позивача податкових накладних, складених у відповідності до вимог податкового законодавства, відповідачем не оспорюється.

Що стосується оформлення товарно-транспортних накладних, то Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, на які посилається податковий орган, були видані на виконання Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою КМУ від 05.01.95 № 710. Програма розроблена відповідно до Державної програми боротьби зі злочинністю, затвердженої Постановою ВРУ від 25.06.1993 на виконання рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю від 18.02.1994. Отже, сфера застосування Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, не пов'язана з визначенням правил ведення платником податку податкового та бухгалтерського обліку в частині прийняття - передачі товарно-матеріальних цінностей. Отже, відсутність певних реквізитів в товарно-транспортній накладній або її відсутність є лише порушенням Правил перевезень автомобільним транспортом з боку перевізника, яке не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства Товариством.

Суд зауважує, що специфіка товару, що придбавався у контрагентів не потребує залучення великої кількості та потужності транспортних засобів, даний товар міг транспортуватися позивачем власними силами.

Крім того, для перевірки були надані документи, які підтверджують не тільки придбання продукції у контрагента, але і їх подальше використання у виробництві та, в свою чергу, подальшу реалізацію кінцевої продукції, що саме представником відповідача не заперечене.

Таким чином, отримання позивачем товару від ТОВ Стікс Груп ЛТД , ТОВ Фірма Бест-електронік , ПП Деол трейд , ТОВ Маген ОПТ , ТОВ Трініті електроніко , ТОВ Шелбрук інвестінг , ТОВ Мірра-торг , ТОВ Служба безпеки Штурм , ТОВ Агро - холдінг , ТОВ Бізнес страйк , ТОВ Інтер-торг 2016 , ТОВ Олівія інвест , ТОВ Борисфен-груп-ЛТД , ТОВ Равена плюс , ТОВ Мелана , ТОВ Петра транс груп , ТОВ Аледор-торг , ТОВ Еліт глобал плюс , ТОВ Дімекс-ПРО , ТОВ Промоушн трейд , ТОВ Рокфор маркет , ТОВ Воркхорс , ТОВ Саваж-торг , здійснення розрахунків, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем документами, які також були досліджені контролюючим органом під час проведеної перевірки, при цьому, наявність факту реалізації вказаного товару не спростовується відповідачем у Акті перевірки від 04.07.2017 №377/08-01-14-01/31615793.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП Лада-дон розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних поставок позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

В свою чергу, за встановлених судом в розглядуваній справі обставин, доводи ГУ ДФС у Запорізькій області на обґрунтування фіктивного характеру проведених операцій щодо відсутності в контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів також не можна визнати об'єктивними, оскільки така відсутність не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу), а основні та транспортні засоби можуть перебувати в контрагента на праві оренди або лізингу.

При цьому, суд вважає необґрунтованим посилання контролюючого органу на наявну в нього податкову інформацію (результати здійснених контрольних заходів щодо постачальників позивача) як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України та від 22.01.2009 Булвес АД проти Болгарії).

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Посилання у акті перевірки та у відзиві на матеріали досудових розслідувань по кримінальним провадженням за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених КК України, яким встановлено, що контрагенти позивача здійснювали безтоварні операції та укладали фіктивні угоди з метою безпідставного формування витрат, податкового кредиту, для ухилення від оподаткування підприємств-контрагентів та переведення безготівкових грошових коштів у готівку, не є доказами, а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Відомостей про те, що керівники підприємств-контрагентів, про які йде мова у Акті перевірки, заперечують свою участь у створенні та діяльності даних товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, або вироків відносно вказаних посадових осіб контролюючим органом не надано та не наведено.

Фактичні обставини у справі та матеріали даної справи свідчать про ту обставину, що наявність первинних документів (договорів, податкових накладних, оплату товару, товарно-транспортних накладних, отримання коштів тощо), сторонами не спростовуються.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Лада-дон (місцезнаходження: 70035, Запорізька область, Вільнянський район, с. Матвіївка, вул. Леніна, буд. 75-Т, код ЄДРПОУ 31615793) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 02.08.2017 №0010151401, №0010141401, №0010161401.

Присудити на користь Приватного підприємства Лада-дон суму судового збору у розмірі 54 204,49 грн. (п'ятдесят чотири тисячі двісті чотири гривні сорок дев'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 04.05.2018.

Суддя І.В. Батрак